Так, 2006 року число користувачів Інтернету наблизилося до 304 мільйонів. Однак щільність їх розподілу вкрай нерівномірна: 88 % користувачів живуть в країнах, чисельність населення яких складає менше 15 % жителів Землі. У США й Канаді, де живе менше 5 % світового населення, зосереджено більше половини користувачів Інтернету. Та й там типовим користувачем Мережі є людина, молодша 35 років, з вищою освітою та високим рівнем прибутку . Розвиток Інтернету відбувається, в основному, за рахунок великих міст. Так, у Росії Москва і Санкт-Петербург утворюють свого роду "інтернет-державу": на них припадає більше половини всіх користувачів [9, 87].
Здається, що оцінки, які даються в окремих публікаціях щодо просування України в глобальному інформаційному просторі, дещо завищені. За деякими даними, кількість українських користувачів Інтернету наприкінці 2006 року досягла 650 тисяч, що складає трохи більше 1 % населення . 2008 року користувачами Інтернету стали вже 2,5 мільйона чоловік (5 % населення). За розвитком інформаційних технологій (телефонний і мобільний зв’язок, Інтернет) Україна посідає 85 місце у світовому рейтингу. Правда, до цих даних треба ставитися із засторогою: точних масштабів інтернетизації у нас не знає ніхто.
До речі, сьогоднішній Інтернет відрізняється від того, яким він був ще п’ять років тому. По-перше, користувачів Інтернету поглинає величезний потік інформації. Так, група вчених, членів Ради з економічних і соціальних досліджень, відзначає, що близько 2 мільйонів користувачів Інтернету у Великобританії припинили регулярне користування Мережею через надмір отриманих інтерактивно даних і необхідність витрачати багато часу для дослідження нової інформації. По-друге, як відзначає учасниця багатонаціонального проекту "Віртуальне суспільство" С. Віатт, з досить рафінованого академічного ресурсу Інтернет перетворюється на комерційний об’єкт, що в людей викликає відразу. "Здається, що любовна прелюдія з Інтернетом сягає кінця, виникає зріле, прагматичне ставлення до його можливостей, місця і ролі в житті суспільства" [26].
Інтернет – віртуальна модель суспільних відносин, яку можна розглядати в традиційній для соціології системі категорій і понять, законів і закономірностей, методів і механізмів її розвитку. Усе, взяте у цілому, відіграє вирішальну роль у трансформації соціальної структури.
Породженням доби Інтернету стала субкультура "флешмобів". Незнайомі користувачі отримують час та сценарій зібрання. Така група учасників анонімна – ніхто точно не знає, але з боку вона виглядає як організована, оскільки натовп здійснює спільні дії. Таке зібрання характерне короткочасною комунікацією (зазвичай до 5 хвилин). І хоча така спонтанна група діє за наперед розробленим планом дій, кожна людина поводиться так, ніби опинилася тут випадково і нічого про флешмоб не знає. Інструкції про те, що робити в певному місці в певний час продумують і передають іншим через Інтернет або SMS. Вважається, що вперше флешмоб був організований у Нью-Йорку в червні 2003 р., коли кілька сотень чоловік заходили в дорогий меблевий магазин, підходили до найближчого дивана й говорили: "Оце диван!" І йшли далі. І хоча такий хепінінг має жартівливий характер, така група відображає особливість її знаходження в соціальній структурі – мобільній групі. Після видовища – "хепінінгу" всі швидко розходяться, розчиняючись у натовпі так само швидко, як і з’явилися [16, 58].
Інтернет-групи мають ознаки, які змінюють або підтверджують усталене уявлення про територіальні, етнічні, демографічні показники.
Таким чином, можемо передбачати, що соціальна структура під впливом інформаційного суспільства перестає бути інфраструктурою в класичному розумінні, відображенням класичних теорій соціальних структур. Суспільство стає більш динамічним і неврівноваженим, оскільки в ньому відбуваються швидкі оновлення "когнітивних", "інтелектуальних", а не "механічних" взаємодій [22, 41-44].
Отже, Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, яка об’єднує велику кількість мереж, мільйони комп’ютерів на планеті з метою обміну даними і доступу до спільних інформаційних ресурсів.
До Інтернету мають доступ десятки мільярдів користувачів. Зростання і розвиток Інтернету триває, на наш погляд, очікується значне збільшення ролі Інтернету в усіх соціальних процесах.
Унікальна роль Інтернету в трансформації соціальної структура полягає в тому, що він створює широкі соціальні групи та локальні співтовариства в альтернативному значенні існуючій, на думку користувачів, соціальній структурі. Він безпосередньо породжує явище самоорганізації та самокерування, що, у свою чергу, може виступати моделлю змін у соціальній структурі та дає змогу стати учасником інформаційної структури людині з будь-якого соціального рівня. Завдяки Інтернету людина здатна виконувати різноманітні соціальні функції та програвати різні соціальні ролі, "ламати" соціальні бар’єри [20, 10-12].
Дані дослідження кількості Інтернет-користувачів, які опубліковало, "Уніан" свідчать, що в Україні Інтернет-простір швидко наповнюється. Так, у підсумковому документі Держзв’язку "Галузь зв’язку" наведено данні про кількість користувачів Інтернету станом на 01.07.2008 р.. Порівнюючи ці дані з російськими та світовими, можна обрахувати відносний показник представлення Інтернет-спільноти в структурі населення (Додаток Д, Таблиця 1).
За рейтингом кількості користувачів на першому місці Київ. Його частка становить 58,82% від загальної кількості користувачів в Україні. Далі – Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Запоріжжя, Крим. Їхня сумарна частка становить 30,89%. Найменша активність користувачів Інтернету зафіксована в Чернівецькій і Житомирській областях – 0,17%. На решту регіонів припадає 9,95% користувачів. Показово, що такі дані корелюють з процесами перерозподілу соціальної структури в регіонах [28].
Доступ до Інтернету дає необхідні передумови для формування відкритого суспільства, яке вимагає трансформації соціальної структури суспільства. Він характеризує процеси не тільки у сфері людської інформаційної комунікації, але й відображає динаміку людського спілкування в соціологічних категоріях соціальної мобільності.
Оскільки мережа є відкритою системою, то вона долає комунікаційні бар’єри, якими насичений соціальний простір. Інша особливість полягає у тому, що час створення комунікаційних мереж залежить від технічних характеристик самого комп’ютера та його периферії – модема. Технічні характеристики постійно вдосконалюються, отже, мережева система постійно зазнає впливу інновацій. І усі ці зміни активно впливають на соціальну інтеграцію, що в своє чергу видозмінює національну ідентичність.
Залежність від інтернету дедалі більше непокоїть психологів. З кожним днем кількість годин, проведених у віртуальній мережі зростає. Поява нових сервісів та можливостей притягує веб-користувачів - хтось менше часу проводить із сім’єю, зменшується продуктивність праці на роботі. А в результаті такі процеси призводять до глобальних змін у всьому суспільстві, а що стосується нашої роботи – то такий вплив значно змінює ставлення людей до поняття національної єдності, ідентичності. Проте цей вплив може бути не лише негативним, але і позитивним, тому завдання сучасних соціальних мереж – здійснювати інтегративну та ідентифікаційну функцію в суспільстві, аби процеси глобалізації не знищили самобутність кожного народу [14, 52].
Часто-густо відсутність у користувачів Інтернет-культури й елементарних навичок правильної роботи в Мережі створює ряд проблем психологічного й соціального характеру. Неконтрольоване й нераціональне використання Інтернет-ресурсів учнями й студентами спричиняє неуспішність у навчанні й виникнення академічних заборгованостей. Використання робочого доступу в Інтернет в особистих цілях працівниками й службовцями знижує продуктивність праці, провокує виникнення виробничих конфліктів.
Таким чином, комп'ютерна залежність являє собою один зі способів адиктивної реалізації, яка є характерною для осіб з певним преморбідним фоном.
Прагнення до виходу у віртуальне середовище може бути обумовлено рядом причин як психологічного так і соціального характеру (стрес, депресія, тривожність, комунікативні й інтимно-особистісні проблеми, учбово-виробничі конфлікти й ін.) [30].
Користувач, що випробовує проблеми в реальному світі, поринаючи у віртуальне середовище намагається піти від психотравмуючої ситуації й компенсувати невдачі, які мали місце в його дійсному житті як наслідок зниження психологічної стійкості особистості. Оскільки вона оберігає особистість від дезінтеграції і особистісних розладів, складає основу внутрішньої гармонії, повноцінного психічного здоров`я, то зниження психологічної стійкості призводить до дезінтеграції особистості, порушення регуляції поведінки та діяльності, розпаду системи життєвих цінностей, мотивів, цілей, що підвищує ризик виникнення залежності.
Інтернет-простір, завдяки своїм перевагам, являє собою своєрідну альтернативу реальному світу, у якому адикт прагне компенсувати свої фрустровані потреби, насамперед у комунікативній сфері.
Серед інтернет-залежних осіб 91,0% становлять особи, які використовують Інтернет тільки заради спілкування, якого не вистачає [25].
На наш погляд, існують індивіди, які мають певні особистісні особливості, що сприяють формуванню й розвитку адиктивної поведінки, які підсилює інтернет-середовище, завдяки своїм специфічним особливостям.
Дослідники різних галузей знання вважають, що адиктивна поведінка виникає як результат складної взаємодії спадкових, біохімічних, соціальних та індивідуально-психологічних факторів. Серед таких можна відокремити: зовнішні умовисередовища; зовнішні соціальні умови; внутрішні спадково-біологічні, психофізіологічні та індивідуально-типологічні передумови; внутрішньоособистісні причини і механізми узалежненої поведінки.
Азартна поведінка користувачів Інтернету привертає дедалі більше уваги. Центр онлайнової залежності розробив трирівневу модель, яка пояснює прихильність багатьох людей до азартного застосування Інтернету. Відповідно до моделі, залежність від Інтернету виникає внаслідок доступності відповідних дій - магазини і казино завжди до послуг клієнтів. Тобто не треба чекати їхнього відкриття і не потрібно залишати будинок, щоб здійснити покупки чи зіграти на біржі. Крім того, результати зазвичай стають відомі вкрай швидко. Має значення контроль за власними діями і наслідками прийнятих рішень (не потрібні посередники). Важливий також емоційний підйом, збудження від результатів власних дій - можливих виграшів/програшів, отриманих доходів (у тому числі й втрат), перемог чи поразок на аукціонах тощо [29].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
