Трекінг.

Трекінг робить найдужчий вплив на фарбування тексту, оскільки їм визначається відстань між окремими буквами. Чим більше розрядка між буквами, тобто вільніше трекінг, тим світліше фарбування. Якщо трекінг досягає максимуму, текст починає рватися й втрачає фарбування, тому що його однорідність порушується.

При використанні трекінгу рекомендується враховувати ряд особливостей сприйняття людиною типографського тексту. Наприклад, текст, набраний великим шрифтом, виглядає краще, якщо літери в словах стоять тісніше (чим при використанні стандартного інтервалу). Це особливо помітно, коли слово набране цілком прописними літерами.Ступінь необхідної корекції міжбуквеного пробілу залежить не тільки від кегля, але й від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більше відчутного трекінгу, інші можуть обійтися практично без такого. Особливо корисний трекінг у ситуаціях, коли виникає необхідність щільного набору деяких частин тексту, наприклад, в окремих графах таблиці. Збільшувати трекінг доводиться порівняно рідко, але у двох випадках це досить бажано. При жирних шрифтах заголовків букви займають весь простір, так що, здається, і не зітхнути. Тому й уводять невелику розрядку, що друкарі так і називають - повітря. Другий випадок удалого використання трекінгу - одержання особливого ефекту, усе більше популярного в поліграфістів: розрядка букв у слові таким чином, що між окремими буквами величина проміжку перевищує ширину символу. Цей прийом гарний для текстів, набраних заголовними буквами, особливо якщо текст невеликий, розташований в одному рядку і є шапкою або підзаголовком.

Інтерліньяж.

Це відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Воно виміряється в пунктах і складається з кегля шрифту й відстані між рядками. Наприклад, кегль 10 пунктів при відстані між рядками в 2 пункти називають кеглем 10 пунктів при інтерліньяжі 12 пунктів. Пишеться 10/12.

Негативний між строковий інтервал.

Інтерліньяж вважається негативним, коли він менше, ніж розмір шрифту в рядку, наприклад, якщо інтерліньяж становить 20 пт при розмірі шрифту 24 пт. Маніпулюючи величиною інтерліньяжу й приводячи її до дуже маленьких значень, можна домогтися часткового накладення наступного рядка на попередній. Негативний інтерліньяж при верстці звичайних текстових документів використається відносно рідко. Але можливість використати негативну величину, безумовно, корисна при оформленні різних логограм, заголовків, колонтитулів, ілюстрації та ін. пр.

Підгонка тексту.

Підгонка часто використають у журналах, бюлетенях новин, газетах, там, де заздалегідь відома площа, на якій повинні розташуватися всі матеріали.

Звичайно матеріалу набирається більше, ніж місця під нього, що тому нижче випливають ради допоможуть вам трохи здавити текст. Однак, випливаючи їм з точністю до навпаки, ви можете розтягти текст. Наші пропозиції розташовані по ступені переваги: звертайтеся до останнього тільки в тому випадку, якщо не працюють перші.

1.               Відредагуйте текст, видаляючи зайві рядки. Особливу увагу обертайте на рядки наприкінці абзаців, що мають одне-два слова. Іноді, видаливши кілька символів, ви зможете скоротити цілий рядок.

2.                  Ущільнить трекінг, щоб увігнати короткі рядки, що завершують абзаци.

3.                  Зменшіть інтерліньяж на половину або чверть пункту.

4.                  Зменшить на підпункту розмір шрифту. Це ефективніше, ніж здається на перший погляд, тому що дозволяє внести на смугу більше рядків і вмістити більше тексту на кожному рядку.

5.                  Трохи зменшить ширину символів (наприклад, установіть масштаб 95%).

6.                  Зменшить ширину середника між колонками або злегка скоротіть ширину полів, (imposition).

Друк.

Оригінал-макет є кінцевим продуктом, одержуваним у результаті верстки за допомогою настільної видавничої системи. Він підлягає передачі в друкарню для друку (розмноження). Це роздруківка, що виконують на принтері за допомогою DTP-системи, і яку можна розглядати з однієї сторони як пробну, а з іншого боку – як еталон. Для одержання видання, здатного конкурувати на ринку, треба при комплектуванні настільної видавничої системи приділити особлива увага такій важливій проблемі як вибір принтера. Ринок друкувальних пристроїв насичений сьогодні сотнями моделей принтерів різних класів: матричних, струминних, лазерних та ін.

1.5 Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку

Робоче місце для виконання робіт у сидячому положенні повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78, а також вимогам технічної естетики та ергономіки. Для полегшення вибору зручних робочих позицій виробничі меблі повинні бути зручні та повинні мати відповідне регулювання, яке враховує антропометричні особливості оператора ПК. На робочому місці необхідно передбачити також спеціальну підставку для оригіналів та підставку для ніг. Екран дисплея, клавіатуру та оригінал рекомендується встановити на однаковій (близько 50 см) відстані від очей. Верхній край дисплея не повинен бути вище рівня очей оператора. Дозволяється поруч із комп’ютером поставити горщик із кактусом, який, на думку фахівців, має антирадіаційні властивості. Освітлення в приміщені з ПК повинно бути змішане (природне та штучне). Штучне освітлення найкраще реалізувати у вигляді комбінованої системи освітлення. Світильники загального освітлення з люмінесцентними лампами доцільно розташувати вздовж проходу між рядами робочих місць. Найоптимальнішими в цьому відношенні є світильники з розсіяним світлорозподілом.

Доведено, що під час тривалості роботи людини за ПК понад 4 години накопичується втома, погіршується зір. Учені дали назву цьому феномену — синдром комп’ютерного стресу (СКС), який спричиняє різь в очах, викликає їх почервоніння, виділення сліз, головний біль, інші негативні хворобливі прояви. Головними причинами втомлюваності є постійне перебігання очей із паперу на екран монітора та навпаки, частота миготіння світлових променів екрана, шкідливий вплив корпійних полів на мозок і зоровий аналізатор оператора. Тож слід, по-перше, до мінімуму знизити яскравість дисплею. По-друге, потрібно користуватися спеціальними фільтрами, які також зменшують яскравість і підвищують контрастність зображення.

Треба знати ще деякі «хитрощі» у поводженні з комп’ютером. А саме:

—очі оператора повинні знаходитись на відстані 45-60 см від екрана монітора, до того ж на 15-20 см вище його центру;

—пальці повинні бути розташовані нижче рівня зап’ястя, а воно — нижче рівнів ліктів. Тоді пальці володітимуть найбільшою свободою руху;

—плечі оператора повинні бути опущені та розслаблені, щоб і м’язи руки могли бути розслаблені;

—сидіти треба, випрямивши спину, а спинка стільця повинна відповідати природному вигину спини та нижньої частини тулуба оператора. Задні частини стегон повинні контактувати із сидінням. Коліна розташовані на рівні стегон або нижче, ноги не перехрещені й стоять на підлозі або на підставці.

Для підтримання високої працездатності та профілактики професійних захворювань необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Регламентовані 5-10-хвилинні перерви (крім основної на обід) потрібно влаштовувати після кожної години роботи. Під час цих перерв доцільно виконувати спеціальні вправи для знаття втоми очей та підтримання загального м’язового тонусу. Для зняття нервово-психологічної напруги варто обладнати кімнату психофізіологічного розвантаження. Оскільки робота з ПК, перш за все, впливає на зір, то оператори повинні пройти попередній офтальмологічний огляд. У подальшому бажано проходити щорічні медичні огляди.

У проектуванні технологічного процесу дуже важливим моментом є вибір норм штучного часу і норм виробітку для технологічних розрахунків. Норми штучного часу залежать від складності технологічних операцій і встановлюються залежно від типу та складності операцій, передбачених схемою технологічного процесу та вибраної технологічної організації праці. Слід зауважити, що норми штучного часу на такі операції, як дизайн та кольорокорекція є приблизними і можуть коливатися в широкому діапазоні, оскільки процес створення макету майбутньої продукції є творчим і залежить від безлічі об’єктивних та суб’єктивних факторів. Передбачені норми штучного часу зведені у таблицю 3.

Схема робочого місця оператора ПК

1 — стіл;

2 — стілець;

3 — комп’ютер APPLE Power Mac G4;

4 — монітор MITSUBISHI Diamond 920;

5 — клавіатура APPLE Pro Keyboard;

6 — сканер AGFA Duo Scan T2500;

7 — принтер HP DeskJet 815C;

8 — RIP - процесор HEIDELBERG Delta Tower;

9 — шафа.

Таблиця 5

Планові норми часу

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15