Для того, щоб якісно та повно визначити специфіку авторських програм на регіональних радіостанціях, звернемо увагу на поради щодо створення такого типу програм, що подаються В.Л. Цвіком, оскільки принципи створення (принципи побудови драматургії програми) і є основою майбутнього кінцевого варіанту власне програми [56, 410]. Тобто знаючи принципи побудови, можна визначити яким має бути готовий варіант тієї чи іншої радіопрограми і вже за цим принципом визначати її вади, недоліки та особливості, а також ті характерні риси, які властиві тільки одній, певній програмі та які вирізняють її з-поміж ряду журналістських продуктів того ж типу.
В.Л. Цвік дає такі поради щодо підготовки тематичних (авторських) радіопрограм:
1. Жанрово-тематичні особливості програм більшості радіостанцій визначаються орієнтацією на групи населення, диференційовані за віковою, соціально-економічною або етнічною ознакою. Тобто, головним чинником створення такого типу програм є потреби власне тієї аудиторії, для якої цей продукт буде створюватись.
2. Визначення формату станції є першим важливим кроком для розробки стратегії підготовки програм, організації роботи всього колективу і кожного журналіста окремо. Формат радіостанції є визначальним для підбору журналістського персоналу та журналістського продукту, який буде поступати в ефір.
3. Оскільки практично всі однотипні станції працюють з одним і тим самим музичним матеріалом, гарно підібраний репертуар та частота повторів окремих записів можуть зіграти важливу роль у приверненні уваги слухачів (для визначення таких параметрів використовуються опитування слухачів, або визначення комп’ютером раціональної частоти повторів тих чи інших музичних номерів).
Також важливим аспектом є створення певного «брендового» продукту, за яким певна радіостанція може бути відразу визначена серед слухачів. Таким брендовим проектом може бути як постать ведучого, певні програми або цикли програм, а й також така не досить вагома деталь, як джингл певної програми (наприклад випуску новин) або коротка музична вставка між програмами, блоками реклам тощо (так звані «позивні»).
4. Підбір ді-джея (ведучого). При створенні авторської програми в його обов’язки входить: конструювання та випуск програми, відбір теми, матеріалу та інформаційного приводу, написання тексту, відбір музичного матеріалу, спеціального джинглу, іноді – пошук спонсорів.
Також журналіст може стати «голосом радіостанції», її визначальною рисою, за якою легко розпізнати яке радіо наразі лунає у ефірі (так звана «зірка радіо», або «брендовий ді-джей»).
5. Попередня підготовка до випуску (заготовки ді-джея), пошук гостей, матеріалу, попередній відбір музичного масиву, технічна підготовка. За рівнем попередньої підготовки визначається якість та професійність не лише однієї радіопрограми, але й усієї радіостанції загалом.
6. Чергування музики та голосу ді-джея, відповідність такого чергування та співвідношення музичного часу обраному формату.
7. Відбір гостей (доцільність появи гостей у авторській передачі). Потрібно зауважити, що при правильному підборі гостя важливо завжди пам’ятати – не потрібно довго розмовляти з людиною до початку запису (це може його виснажити, або змусити «повторюватися» чи апелювати до розмови, якої слухач не чув; також потрібно оминати питання, на які можна дати односкладну відповідь).
В.Л. Цвік подає окремі критерії правильної (професійної) роботи ді-джея (ведучого) такої програми [56, 420]. Знання цих критеріїв допоможе знайти вади або особливості не стільки в технічно-драматургічному оформленні програми, скільки саме в роботі журналіста, що є доцільним при оцінюванні саме авторських радіопрограм.
Критерії оцінювання рівня професійної компетенції ведучого програми:
1. Не можна перетворювати новини в нудне перерахування фактів. Завжди шукайте деталі, які вдихнуть життя в ваше повідомлення. Виявляйте нестандартність та оригінальність, не забуваючи, одначе, про тактовність.
2. На радіо потрібно розповідати, а не читати (ви не віщаєте для широкої аудиторії, ви пояснюєте конкретному радіослухачеві, що відбувається в світі).
3. Слід користуватися простою розмовною мовою, яка буде зрозумілою кожному окремому вашому слухачу.
4. Перший абзац повідомлення повинен бути коротким і енергійним, щоб збудити цікавість радіослухача, який, можливо слухає неуважно. (Перша фраза повинна захопити, зацікавити, привернути увагу, викликати бажання слухати далі. Слухача завжди приваблює елемент емоційності, деякий особистісний відтінок, який закликає до відчуття причетності до певної події не тільки автора, але й того, кому призначене це повідомлення).
5. Слід використовувати короткі, прості, точні, конкретні, зрозумілі фрази.
6. Слід дотримуватись принципу оперативності, який виражається через вживанням теперішнього часу при описанні певного процесу, події, явища.
7. Не висловлюйтеся занадто емоційно, не зловживайте драматичними інтонаціями і словами.
8. Уникайте професійного жаргону. Також варто уникати вживання складних слів, термінів та визначень, якщо без них можна обійтись без шкоди змісту повідомлення.
9. Слідкуйте за тим, щоб не образити тих, про кого розповідаєте (наприклад, не називайте людину з певними фізіологічними або психологічними відхиленнями калікою).
10. Уникайте перебільшень, не плутайте множину з одниною.
11. Не починайте повідомлення з прямої мови (якщо це цитата). Не починайте повідомлення із спірних тверджень без посилання на джерело.
12. Майте такт та почуття міри.
13. Слідкуйте за тоном голосу (повчання та поблажливість дратують слухачів), за вимовою, дикцією.
14. Робота з мікрофоном (працюйте без вдихів – видихів, яких було би чутно слухачеві, слідкуйте за появою сторонніх технічних шумів). Також важливим є аспект технічної обробки музичного матеріалу та композиційних музичних аранжувань програми («перебивки» та «джингли»). Якість звуку має завжди бути на високому рівні, не залежно від фінансового забезпечення та технічного оснащення студії. Також журналіст (автор програми) повинен хоча б поверхово орієнтуватися в апаратному оснащенні студії, користуватися комп’ютерними програмами обробки звуку.
Узагальнюючи і систематизуючи наведені вимоги до створення радіопрограм пропонуємо власну модель оцінювання якості авторської програми на регіональній радіостанції:
1. Визначення типу регіональної радіостанції, її фінансування (це дозволить виявити рівень фінансового уложення в створенні власного радіопродукту, доцільність створення власного радіопродукту, технічні можливості).
2. Визначення формату радіостанції.
3. Визначення аудиторії радіостанції.
4. Жанрово-тематична особливість обраної для аналізу програми.
5. Особливість програми (чим вона відрізняється серед інших програм з тими ж ознаками).
6. Підбір ді-джея (ведучого) – вдалість та доцільність вибору саме цього ді-джея (за статтю, віком, професійними та мовними здібностями).
7. Якість та відповідність у відборі теми, інформаційного приводу, матеріалу та музичного матеріалу, джинглу.
8. Попередня підготовка до випуску (заготовки ді-джея), пошук гостей, матеріалу, попередній відбір музичного масиву, технічна підготовка.
9. Чергування музики та голосу ді-джея, відповідність такого чергування та співвідношення часу на музику до обраного формату програми та радіостанції в цілому.
10. Відбір гостей (доцільність появи гостей в авторській передачі).
11. Текстове наповнення передачі, якість тексту:
- нудне перерахування фактів, або присутність деталей, які “вдихнуть” життя в повідомлення;
- розповідь, або читання тексту;
- використання простої розмовної мови;
- якість першого абзацу (фрази) повідомлення;
- використання коротких, простих, точних, конкретних, зрозумілих фраз;
- наявність оперативності;
- емоційність, зловживання драматичними словами;
- використання професійного жаргону, складної термінології тощо;
- тактовність, почуття міри ведучого;
- присутність перебільшень, фактичних, мовних або лексичних помилок;
- оформлення прямої мови, цитат у мові ведучого;
- тон голосу, вимова, дикція ведучого, гостя;
- робота з мікрофоном, наявність сторонніх технічних шумів.
Отже, регіональні радіостанції мають певний категоріальний розподіл (горизонтальний та вертикальний), кожний з яких виявляє певні характерні особливості радіостанції та диктує стиль віщання та формат; зумовлює якісний відбір журналістів і технічних працівників, їхню професійність; технічне та фінансове забезпечення та має прямий вплив на формування сітки віщання певної радіостанції загалом.
Визначення цих особливостей може стати вирішальним при проведенні якісного аналізу радіопродукції, а саме – авторських розважальних програм на запорізьких регіональних радіостанціях.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ
ПРОГРАМ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РАДІО
2.1. Характеристика авторських розважальних програм радіостанції
“Великий Луг”
Радіостанція «Великий Луг» (частота 101,8) в ефірі з 1995 року і на разі займає одне з провідних місць в медіа просторі Запоріжжя.
Інформативне наповнення ефіру цією радіостанцією не обмежується лише випусками новин. Маленькими вставками ведучий подає інформацію про найсвіжіші та цікаві новини кіно, шоу-бізнесу, спорту, новітніх технологій та просто цікаві факти з життя пересічних людей.
Ефіри супроводжуються іграми у прямому ефірі з аудиторією, розіграшами призів. Слухачі можуть дзвонити на радіо, виправляти помилки ведучих, пропонувати власні ідеї щодо нових програм або нового формату (або підбору тематики) для тих програм, що наразі транслюються в ефірному мовленні (що, власне, і є проявом інтерактивності). Радіо також відвідували зірки кіно та шоу-бізнесу, чиновники, політики, тож можна сказати що воно користується певним попитом та авторитетом серед слухацької аудиторії.
На радіостанції багато власних проектів. Наприклад, «Великий Луг» має дочірній проект, радіо «102,2 FM» - рок-н-рол радіо. Також радіостанція має дуже професійно виконаний офіційний сайт: www.vlug.zp.ua.
На радіо навіть працює людина з дефектом дикції – Олександр Мороз, що створює певний антураж для іміджу радіо.
Найголовніші віхи в історії радіостанції «Великий Луг»:
- 23 вересня 1995 року радіостанція почала віщати.
- У 1997 році на радіо з’являється перший комп’ютер, до 1998 року завершилася комп’ютеризація служби новин.
- В 1999 році в пульт радіо потрапляла блискавка.
- У 2000 році радіо вводить систему телефонного голосування, коли під час ранкового ефіру ведучий задає питання та варіанти відповідей (набираєш відповідний номер телефону, система автоматично зараховує твій дзвінок як один голос), але спочатку слухачі сприйняли цю систему негативно.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
