РЕФЕРАТ
Курсова робота: 27 с., 25джерел.
Об’єкт дослідження – публікації в ЗМІ, що відображують наслідки Чорнобильської катастрофи.
Предмет дослідження – публікації в Українській пресі, які стосуються висвітлення наслідків Чорнобильської катастрофи.
Мета роботи – дати визначення основним поняттям, які використовують при написанні статей на тему Чорнобильської катастрофи, класифікувати аспекти висвітлення причин та наслідків аварії, визначити основні приводи написання матеріалу, проаналізувати приклади матеріалів на тему аварії на ЧАЕС та її наслідків.
Методи роботи – описовий, порівняльний аналіз.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС поділяються на кілька підгруп, серед яких є безпосередні наслідки (смерть деяких працівників безпосередньо під час аварії), економічні наслідки (по всьому світу було зупинено будівництво АЕС, що призвело до значних збитків держбюджетів багатьох країн), довгострокові наслідки (за оцінками експертів зона відчуження не буде придатною для використання людьми від 100 до 300 років).
Проаналізувавши публікації з даної теми ми дійшли висновку, що на даний момент в Україні досі не дали остаточного визначення причин та наслідків Чорнобильської катастрофи, рівень культури висвітлення проблем, пов’язаних із аварією на 4 реакторі ЧАЕС не є достатньо і високим, що тягне за собою недостатню обізнаність населення про ці проблеми. Також ми зробили висновок, що ЗМІ були залежними від деяких провладних структур у радянський період, так і у період незалежності.
АВАРІЯ, КАТАСТРОФА, РАДІАЦІЯ, ВИПРОМІНЕННЯ, ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ, АТОМНА ЕЛЕКТРО СТАНЦІЯ, САРКОФАГ
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Особливості висвітлення наслідків катастрофи у ЗМІ
1.1 Понятійний апарат журналіста
1.2 Аспекти висвітлення причин аварії
1.3 Аспекти висвітлення наслідків Чорнобильської катастрофи
1.4 Основні джерела інформації
Розділ 2. Аналіз публікацій
2.1 Загальна характеристика публікацій
2.2 Історія публікацій в СРСР
2.3 Аналіз публікацій з приводу закриття Чорнобильської АЕС
2.4 Аналіз публікацій, пов’язаних з об’єктом «Укриття»
2.5 Аналіз матеріалів спеціалізованого видання
2.6 Останні згадки про Чорнобильську катастрофу у друкованих ЗМІ
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Чорнобильська катастрофа – одна з найбільших екологічних катастроф сучасності як по кількості померлих та постраждалих, так і по економічним збиткам. Окрім величезної шкоди, яку подія завдала Україні (на той момент УРСР), катастрофа мала величезний вплив на населення сусідньої держави Білорусії. До того ж радіоактивна хмара пройшла над Європейською частиною СРСР, Східною Європою, Скандинавією, Великобританією, східною частиною США [1].
Спершу комуністичне керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація мешканців із заражених районів. У радянські засоби масової інформації ж інформація про подію потрапила тільки 28 квітня.
Не зважаючи на те, що минула майже чверть сторіччя ЗМІ не дають повної картини того, що відбулося і зараз. Отож доти, доки засоби масової інформації будуть мовчати про наслідки чорнобильської катастрофи чи згадуватимуть про неї лише раз на рік, проблема лишатиметься актуальною для суспільства, в якому тільки ліквідаторами аварії було близько 600 000 осіб.
Для України найважливішими елементами стратегії, пов’язаної з проблемами навколишнього середовища, є:
a) усунення наслідків чорнобильської катастрофи;
b) відшкодування завданої навколишньому середовищу шкоди та припинення зловживань природними ресурсами;
c) розвиток екотехнологій;
Усі ці проблеми неможливо розв'язати без тісного міжнародного співробітництва [2, 18].
Мета роботи – простежити як висвітлюються в друкованих засобах масової інформації наслідки катастрофи, підкреслити негативні і позитивні риси роботи їх із матеріалами, що стосуються чорнобильської катастрофи, простежити історію питання від часу трагедії до сучасності на прикладі матеріалів періодичної преси.
Завдання роботи:
- Систематизувати різні погляди на причини катастрофи;
- Визначити основні аспекти, які висвітлюються журналістами при описанні наслідків аварії на ЧАЕС;
- Дати короткий опис основних термінів, якими користуються при написанні матеріалів на дану тему;
- Визначити основні джерела інформації для написання матеріалу на тему аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків;
- Провести детальний аналіз матеріалів, які висвітлюють наслідки катастрофи.
Новизна роботи полягає в тому, що раніше науковці намагалися визначити причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС лише з якоїсь певної точки зору. У роботі ж класифікація причин і наслідків подається на основі узагальнення цих визначень.
Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що класифікація причин та наслідків, визначення термінів може використовуватися журналістом для полегшення написання матеріалу на тему аварії на ЧАЕС.
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ НАСЛІДКІВ КАТАСТРОФИ У ЗМІ
Для написання будь-якого журналістського матеріалу треба в першу чергу розрізняти терміни, які будеш використовувати у роботі. Треба розрізняти між собою певні поняття. Журналісти, на жаль, часто плутають ті речі, які є схожими між собою, що призводить до обурення зі сторони експертів з даних питань.
Аварія – (від іт. avaria, з араб. авар - пошкодження, збитки, пошкодження корабля чи вантажу) – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 № 1281-ХIV «Про аварійно-рятувальні служби»); пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.
У сучасному виробництві із підвищеними параметрами технологічного прогресу періодично створюються умови, що викликають несподівані порушення роботи чи вихід з ладу машин, споруд, комунікацій, систем.
Якщо аварія несе загрозу для життя людини чи призводить до людської смерті, то її називають катастрофою. Отже катастрофа – це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків, в тому чисті смерті.
Аварія трансгранична – це глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій відбулась [3].
Треба також розуміти значення слова «саркофаг». Саркофаг – це об’єкт «Укриття», зведений задля ізоляції 4-го вибухнувшого енергоблоку Чорнобильської АЕС [4].
Випромінення (англ. radiation, emanate; нім. Stahlung f) – промениста енергія електромагнітних хвиль, що випромінюються (випускаються) матеріальним тілом. В. розрізнюється за потужністю (кількісна характеристика) і за спектральним складом (якісна характеристика). Розрізнюють монохроматичне і складне В. Монохроматичне – випромінення визначеної довжини хвилі, характеризується потужністю або потоком; складне – випромінення, що складається або з кінцевого числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з безперервного ряду монохроматичних випромінювань. У цьому випадку воно характеризується загальною потужністю і її безперервним розподілом по довжинах хвиль усередині всього спектрального діапазону. Власне дія, процес випущення електромагнітних хвиль матеріальним тілом – випромінювання [5, с. 14].
Радіаційна безпека – стан радіаційно-ядерних об’єктів і навколишнього середовища, який забезпечує не перебільшення меж доз, виключення будь-якого необґрунтованого опромінення і зменшення доз опромінення персоналу і населення нижче встановлених меж доз настільки, наскільки це можна досягнути і наскільки це економічно обґрунтовано [3].
Радіоактивні відходи (РАО) – об’єкти і субстанції активність яких перевищує встановлені міністерством охорони здоров’я України норми [3].
Зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.
Зона безумовного (обов’язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень [6].
Ядерный реактор – пристрій, в якому відбувається контролюємо цепна ядерна реакція, що супроводжується виділенням енергії [7, с. 143].
Безумовно, не можна визначити одну причину, через яку сталася катастрофа. Головним тут стало поєднання багатьох факторів. Але при вивченні питання зазвичай науковці виділяють кілька основних.
Отож головними причинами катастрофи було:
a) Проведення недостатньо повно та правильно підготовленого електричного експерименту.
b) Низький рівень культури операторів, керівництва як станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки.
c) Недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000.
d) Помилки персоналу.
Нагадаємо, що відразу після чорнобильської аварії утворили першу офіційну державну комісію з розслідування її причин. Вивчивши надані матеріали, у серпні 1986 р. вона доповіла у Відні на засіданні МАГАТЕ, що першопричиною аварії явилися, по суті, непрофесійні дії персоналу. У доповіді також вказувалося на «недбалість в управлінні реакторною установкою», недостатнє розуміння «персоналом особливостей протікання технологічних процесів у ядерному реакторі» і втрату персоналом «відчуття небезпеки». Крім цього, були вказані і деякі «недоліки» у конструкції реактора 4-го блока, що «допомогли» персоналу довести крупну аварію до розмірів катастрофи. Зокрема, розробники реакторної установки не передбачили створення захисних систем безпеки, здатних запобігти аварії при наборі навмисних відключень технічних засобів захисту і порушень регламенту експлуатації, оскільки вважали таке сполучення подій неможливим [8].
Страницы: 1, 2, 3, 4
