Незважаючи на те, що програмне й апаратне кешування даних дозволяє істотно підвищити продуктивність накопичувачів при звичайних операціях зчитування й запису, реальна (фізична) швидкість передачі даних визначається тільки конструкцією самого пристрою.
Говорячи про швидкодію накопичувачів, не можна обійти питання про чергування секторів. Ця тема традиційно розглядається в розділах, присвячених швидкодії контролерів, а не накопичувачів, однак у більшості сучасних пристроїв (IDE й SCSI) убудовані контролери, що обробляють дані з тією же швидкістю, з якої вони надходять із накопичувачів. Це означає, зокрема, що практично всі сучасні накопичувачі IDE й SCSI форматуються без чергування секторів (іноді говорять про коефіцієнт чергування 1:1). Майже у всіх сучасних комбінаціях "нагромаджувач-контролер" коефіцієнт чергування за замовчуванням установлюється рівним 1:1, і міняти його немає ніякого сенсу.
1.4 Вартість НЖМД
Останнім часом "питома вартість" накопичувачів на жорстких дисках упала до 2 центів за мегабайта (і навіть нижче). Вартість накопичувачів продовжує знижуватися, і через якийсь час вам здасться, що навіть півцента за мегабайта - це занадто дорого. Саме через зниження цін накопичувачі ємністю менш 1 Гбайт зараз практично не випускаються, а оптимальним вибором буде диск ємністю більше 10 Гбайт.
1.5 Об'єм НЖМД
Перше, на що звертає увагу покупець при виборі вінчестера, - цифри, що позначають обсяг інформації, якому можна на нього записати. Комп'ютер звичайно купується «із запасом», з таким розрахунком, щоб можна було б його використати довгий час, не модернізуючи. Тому на даний момент такими вважаються диски обсягом більше 40 Гб. На перший погляд здається занадто багато, не чи правда? Але зробимо невеликий розрахунок. Для зручної роботи на новий комп'ютер необхідно встановлювати нову операційну систему. Якщо це буде Windows XP, то поведе за собою втрату як мінімум одного гігабайта корисного місця на диску. Тексти на комп'ютері набивати будемо? Установка необхідного ПО для цього займе ще 0,5 Гб. Поставивши безліч програм, необхідних для роботи в Інтернеті, редагування зображень, прослуховування й просматривания мультимедийных файлів, антивірусного захисту, та й ще багатьох інших, набір яких обмежується тільки фантазією конкретного користувача, ми вбиваємо ще пари гігабайт. Тепер іграшки. Існує багато різних думок про це явище, але навіть у самого завзятого борця проти них часом можна знайти на вінчестері пари ігор, існування яких він буде заперечувати аж до того, як його викриють за цим, дурним, за його словами, заняттям. Я не говорю вуж про дітей, для яких робота на комп'ютері часом асоціюється тільки з іграми. Але ж вони теж займають місце. Сучасні тривимірні ігри можуть «важити» до чотирьох гігабайт. І мало хто грає тільки в одну гру. Разом, для повноцінного використання комп'ютера користувачеві необхідно забити всіляким ПО аж близько 10 Гб! Але й на цьому рідко хто звичайно зупиняється. Дуже зручно мати на комп'ютері повне зібрання творів улюбленої музичної групи або навіть декількох. Одна така фонотека займе від гігабайта до... нескінченно. А відео? Навряд чи ви відмовитеся мати під рукою улюблені фільми. Тим більше якщо на звичайних касетах їх складно знайти. Один фільм, залежно від якості, може займати від 600 Мб до 4 Гб. І це тільки один. Досвідчені користувачі можуть додати в мій список ще цілий ряд того, чим можна «забити» вінчестер до відмови. Та й до того ж комп'ютер купується не на один рік, а, судячи з темпів зростання «ваги» нових версій програм, через якийсь час розраховані тут обсяги потрібно буде подвоювати, а Потім і потроювати. З іншого боку, виробники почали відмовлятися від продажу моделей з обсягом меншим 40 Гб й удосконалюються у виробництві все більших зразків, причому різниця в ціні між 40,60 й 80 Гб. Таким чином, виходить, що обсяг вінчестера дійсно повинен бути не менш 40 Гб.
Розберемося, що виробники роблять для збільшення обсягу. Один з найпростіших способів, що у першу чергу спадає на думку, це збільшити у вінчестері число пластин - носіїв інформації. У такий спосіб можна одержати жорсткі диски різного обсягу, практично не торкаючи його електронне наповнення. Спосіб досить привабливий - на розробку диска нової ємності йде мінімум часу й грошей, але безкоштовний сир буває тільки самі знаєте де. При збільшенні числа пластин природно підвищується навантаження на двигун і механічні частини вінчестера, помітно росте температура й шум, видаваний пристроєм. Все це негайно позначається на надійності вінчестера, що створює фізичний бар'єр для збільшення числа пластин. У зв'язку із цим їхня кількість для IDE-дисків звичайно обмежується трьома, а рекордсменами в цій області можна назвати SCSI-диски компанії Seagate, які складаються аж з 12 пластин.
Наступний спосіб підвищення обсягу вінчестера є більше прогресивн і складним і складається в збільшенні щільності запису інформації. Тобто, якщо в моделях, що випускалися кілька років назад, одна пластина могла вміщати в себе до десяти гігабайт інформації, те тепер уже загальноприйнятим стандартом стала щільність не менш 40 гігабайт на пластину. До і тут виникають певні складності. Сучасні диски для вінчестерів виготовляються зі спеціального матеріалу - магнітного композита. Він має специфічну властивість так називаної магнітної нестабільності. Тобто за допомогою записуючої магнітної головки в певних ділянках пластини магнітні часточки матеріалу можуть бути намагнічені (поляризовані) у певному напрямку. Послідовність таких ділянок при зчитуванні може бути перетворена в машинний код, а потім уже в більше осмислену інформацію. Розроблювачами жорстких дисків уже давно було доведено, що магнітний композит й інші його зібратися, нестабільні при нормальних умовах, мають
I фізична межа щільності запису. Чим вище ця межа, тим вище повинна бути температура матеріалу. І от, фахівцями компанії Seagate була розроблена новітня технологія, названа HAMR (Heat Assisted Magnetic Recording), що дозволяє записувати до 50 терабайт на один квадратний дюйм. Суть цієї технології лежить у розробці нового матеріалу, набагато більше міцного, чим звичайний, і стабільного при нормальних умовах. Друга частина нового методу лежить у спеціальній головці, у якій убудований лазер. За допомогою лазера при записі буде розігріватися невелика область пластини, внаслідок чого остання буде губити стабільність. Після запису пластина природно остудиться, і читання можна буде робити без нагрівання. Така технологія в багато разів підвищить не тільки щільність запису, але й надійність. Без команди на запис лазер не буде включений, а перезаписати інформацію на охолодженій пластині буде неможливо через властивості матеріалу. Можливість же спробувати такий вінчестер у роботі, за заявою Seagate, можна буде вже в 2005-ом року.
1.6 Шумність НЖМД
Для багатьох може здатися це досить дивним, але вже протягом досить довгого часу одним з головних факторів боротьби за перше місце серед виробників жорстких дисків є шум, видаваний їхніми продуктами. Для багатьох користувачів, особливо домашніх, що переважно використають комп'ютер як ігрова приставка й пристрою для одержання електронної пошти, цей фактор рідко буває переважної.
Однак читачі, що мають досвід роботи на комп'ютері по ночах або в невеликому офісі з більшою кількістю персоналок, зрозуміють важливість цієї «суєтної» боротьби. Дійсно, рідка дружина захоче засипати під мерзенний, на її думку, скрегіт комп'ютера. А якщо комп'ютер використається в якості музичної або відеосистеми? Будь-яка зроблена якість музичних файлів зводиться на немає монотонним постукуванням усередині системного блоку. Саме про таких вимогливих споживачів піклуються розроблювачі жорстких дисків.
На перший погляд може здатися, що чим швидше крутится шпиндель вінчестера, тим голосніше буде звук, їм видаваний. На сьогоднішній момент це не зовсім так. За результатами останніх тестувань інший «семитысячник» дасть фору «пятитысячникам» по тиші роботи. По-перше, це досягається новими розробками підшипника й двигуна вінчестера. Давно вже безповоротно застаріли підшипники з металевими кульками. Метал, як відомо, пластичний, і згодом навіть на самих якісних кульках з'являються вм'ятини й щербинки, що неодмінно приводить до збільшення шуму, видаваного пристроєм. У кулькових підшипниках на даний момент використаються тільки керамічні кульки, які забезпечують більшу надійність і довше зберігають свою форму. Останнім же словом техніки в цій сфері є рідинні, або гідродинамічні підшипники (Fluid Dynamic Bearing (FDB), Hydrodynamic Bearing (HDB)). Тут кульки не використаються, а їхня роль грає рідина, який заповнюється підшипник. У такий спосіб підвищуються не тільки акустичні, але.і робочі якості жорсткого диска. Зменшена вібрація пластин дозволяє більш точно позиціювати головку й швидше знаходити потрібну доріжку. Природно, якісні FDB-підшипники забезпечують більшу надійність вінчестера, у порівнянні зі своїми кульковими побратимами.
Іншими факторами, що впливають на акустичні властивості диска, можна назвати звук, видаваний при переміщенні головок, а також резонансний звук, що виникає при закріпленні пристрою на шасі системного блоку. У боротьбі з останнім фактором виробники вінчестерів часом просто неспроможні, тому що вібрацію механічного пристрою неможливо забрати по визначенню. Позбутися від цього джерела шуму можна скоріше за допомогою більше дорогого корпуса системного блоку, що володіє засобами шумо-поглощения. Зі звуком, що видають головки при пошуку потрібних доріжок, виробники, навпаки, воліють активно боротися, що в них виходить досить добре. Гучність цього звуку можна обчислити за допомогою таблиці, віднявши від гучності вінчестера при пошуку гучність при холостому обертанні пластин. Кожна компанія-виробник розробляє свої, ексклюзивні технології шумопонижения. Так, наприклад, Seagate й Western Digital пропонують різні режими - так називані «тихий» й «нормальний» пошук, обирані користувачем за допомогою спеціальних меню в BIOS, у самій операційній системі або спеціальній програмі-утиліті. При такому «тихому» пошуку вінчестер працює небагато повільніше відносно «нормального» режиму, але й набагато тихіше. Таким чином, користувач мо_жет самостійно визначати, що йому на даний момент важливіше - тиша або швидкість.
Існують способи зниження рівня гучності при пошуку, що часто приводять до з роботи вінчестера. Приміром, так називане «профільоване позиціювання» дозволяє рухатися головці більш плавно, без ривків. Це досягається плавною зміною енергопостачання привода, що, природно, веде до зниження середньої швидкості позиціювання головки.
Висновок
Якщо ви збираєтеся встановити у своєму комп'ютері новий жорсткий диск, виходите з наведених тут вимог.
Із всіх можливих інтерфейсів накопичувачів на сьогоднішній день має сенс розглядати тільки два:
IDE;
SCSI.
Інтерфейс SCSI має більші можливості, пов'язаними з розширенням системи, сумісністю з різними комп'ютерними платформами, передбачуваною ємністю накопичувача, швидкодією й універсальністю. Інтерфейс IDE дешевше, він не уступає по швидкодії SCSI, але можливості його розширення, сумісності й універсальності обмежені. Проте я звичайно раджу користувачам вибирати саме інтерфейс IDE, оскільки навряд чи хто-небудь із них буде встановлювати у своєму комп'ютері більше двох (чотирьох) жорстких дисків. Що стосується інших пристроїв у стандарті SCSI, те й вони потрібні далеко не кожному власникові персонального комп'ютера. Використання інтерфейсу SCSI дає деякий виграш у продуктивності при роботі в таких многозадачних операційних системах, як Windows NT/2000. Однак IDE зводить цей виграш нанівець, оскільки вартість пристроїв IDE значно нижче й підключаються вони безпосередньо до локальної шини процесора.
Перелік посилань
1. Вебер Ральф. Сборка, конфигурирование, настройка, модернизация и разгон ПК. Энциклопедия пользователя: Пер. с нем./ Ральф Вебер. - К.: «ДиаСофт», 2001. - 544 с.
2. Колисниченко О.В., Шишигин И.В. Аппаратные средства РС. - 4-е изд. Перераб. и доп. - СПб.: БХВ - Петербург, 2000. - 1024 с.: ил.
3. Пресс Барри. Ремонт и модернизация ПК. Библия пользователя.: Пер. с англ. - Изд. для профес. - К.; М.; СПб.: Діалектика, 1999. - 976 с.: ил.
4. Скотт Мюллер. Модернизация и ремонт персональных компьютеров. - Пер. с англ. - М.: Восточная Книжная Компания, 1996. - 896 с.: ил.
5. Брукс Чарльз Дж. Аттестация А+. Техник по обслуживанию ПК. Организация, обслуживание, ремонт и модернизация ПК и ОС.: Пер. с англ./ Чарльз Дж. Брукс. - СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002. - 816 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4
