Рефераты. Захист программного забезпечення

Захист программного забезпечення

ЗМІСТ

1. Вступ

1.1 Терміни та поняття

1.2 Причини незаконного використання програмного забезпечення

1.3 Збиток, нанесений комп'ютерним піратством

1.4.Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм

1.5 Форми незаконного копіювання програм

2. Основні поняття захисту ПЗ

2.1 Види захисту прав виробників програмного забезпечення

2.2 Класифікація захисту програмного забезпечення

2.3 Види технічних засобів захисту

2.4 Надійність механізмів, алгоритмів, методів захисту

3. Юридичні аспекти захисту авторських прав

3.1 Основні положення законодавства про авторське право

3.2 Права авторів комп'ютерних програм

3.3 Положення про відтворення комп'ютерних програм

3.4 Положення законодавства про співавторство, про авторське право на службові твори, про захист порушених прав автора

3.5 Реєстрація комп'ютерних програм

Література

1. ВСТУП

1.1 Терміни та поняття

Порушення авторських прав у галузі програмного забезпечення часто називають комп'ютерним піратством.

У науковій і науково-популярної літератури, присвяченої проблемам захисту програмних продуктів, часто вживаються загальні назви «захист від нелегального копіювання», «захист від несанкціонованого використання». Нерідко мова йде про «захист від нелегального використання» або «захисту від піратського копіювання». Необхідно підкреслити, що як би не називалася захист програмного продукту, спрямована вона перш за все на захист авторських прав його творця.

Зауважимо, що захист програмного забезпечення, крім захисту прав автора, може бути спрямована і на захист від несанкціонованого доступу до даних користувача. Ми не будемо розглядати такий захист.

Незаконне використання (копіювання) програмного забезпечення / програмного продукту - це використання (копіювання) програмного забезпечення / програмного продукту без згоди власника авторських прав.

Терміни «нелегальне», «несанкціоноване», «піратське» використання (копіювання) програмного забезпечення будемо використовувати як синоніми терміну «незаконне» використання (копіювання) програмного забезпечення.

Надалі будемо використовувати такі поняття.

Неліцензійне використання (копіювання) програмного продукту означає використання програмного продукту з порушенням ліцензійних угод.

Ліцензійний договір (ліцензія) - це спеціальний договір з власником прав на програмний продукт.

Законна (легальна, зареєстрована) копія програмного продукту - копія, зроблена з згоди (дозволу) власника прав на програмний продукт.

Відповідно, незаконна (нелегальна, незареєстрована) копія програмного продукту - копія, зроблена без згоди (дозволу) власника авторського права на програмний продукт.

Незареєстрований (зареєстрований) користувач - користувач, який використовує незареєстровану (зареєстровану) копію програмного продукту.

Людей, які порушують авторські права творців комп'ютерних програм, часто помилково називають хакерами (англ. hacker). Поняття «хакер» було детально розглянуто в першій частині навчального посібника «Комп'ютерні віруси» [1, стр. 12-14]. Тому тут підкреслимо ще раз, що справжній хакер тільки вивчає механізми, методи, алгоритми захисту, але не зламує захист програм.

Зловмисника, що порушує права автора на програмний продукт, будемо називати зломщиком. Саме зломщик (працюючи на замовника або для себе) здійснює злом механізму захисту, що приводить до того, що незаконна копія програмного продукту нормально функціонує і в результаті стає доступною незаконним користувачам. У комп'ютерній літературі зломщик часто називається крекерів (англ. сrack - розколювати, тріскатися), а злом програми - креком.

1.2 Причини незаконного використання програмного забезпечення

Порушення авторських прав у галузі програмного забезпечення відносяться до комп'ютерних злочинів. Комп'ютерні злочини скоюються в усьому світі.

Основна причина - економічна. Програмний продукт є товаром, який має автора, ціну, гарантії якості. Цей товар можна купити, продати, обміняти тощо І як будь-який товар, він може бути об'єктом крадіжки та незаконного використання. Підробкою програмного забезпечення займаються багато людей, тому що це дуже вигідний бізнес.

У країнах СНД, як і в усьому світі, високий рівень незаконного використання програмних продуктів також обумовлений насамперед економічними причинами. Нелегальне використання програмних продуктів було нормою життя в цих країнах не один десяток років. Цьому сприяли порівняно високі ціни на програмні продукти (по відношенню до рівня заробітної плати) за умови нерозвиненого законодавства в галузі авторського права і відсутності цивілізованого ринку програмних продуктів.

Справа в тому, що закони, згідно з якими комп'ютерні програми є об'єктом авторського права, і, отже, права їхніх творців охороняються державою, були прийняті тільки на початку 90-х років. У Росії закон «Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних» був прийнятий в 1992 році, закон «Про авторське право і суміжні права» - у 1993 році. А закон Республіки Білорусь «Про авторське право і суміжні права» був прийнятий тільки в 1996 році.

В даний час і Росія і Білорусь мають розвинуте сучасне законодавство про охорону авторських прав в галузі програмного забезпечення, є учасницями міжнародних угод у галузі інтелектуальної власності, проте випадки порушення авторських прав творців програмних продуктів далеко не поодинокі.

Цьому сприяють різні обставини.

* * Перш за все складність виявлення, розслідування та збору доказів у випадку судового розгляду у справах про інтелектуальну власність взагалі, і, зокрема, пов'язаних із захистом авторських прав на комп'ютерні програми.

* * Відсутня налагоджений механізм судочинства в області захисту авторського права на комп'ютерні програми, тому що, з одного боку, до цих пір суди вкрай неохоче брали справи, пов'язані з комп'ютерними злочинами взагалі, до виробництва. З іншого боку, «відсутність відповідної судової практики в даний час перш за все пояснюється відмовою від звернення до суду з боку правовласників» [3].

* * Крім того, недостатньо фахівців, здатних кваліфіковано провести розслідування такого роду злочину.

Збільшення числа домашніх комп'ютерів також сприяє стрімкому зростанню незаконного використання програмних продуктів. Індивідуальний користувач знову ж таки в силу економічної вигоди купує програмне забезпечення для домашнього комп'ютера частіше на «чорному» ринку.

Крім економічних причин, на зростання нелегального використання програмних продуктів впливає і раннє навчання роботі на комп'ютері дітей. З метою ознайомлення з роботою програм підлітки копіюють буквально все попадаються їм програми, залишаючи собі найбільш сподобалися продукти. Наявність вільного часу, бажання просто розібратися в програмі, а нерідко і бажання похвалитися перед товаришами своїми здібностями примушують їх займатися розкриттям програмних захистів. Потім, не думаючи про можливі наслідки, вони вчать цього один одного. Як правило, підлітки і не підозрюють, що порушують тим самим закон.

1.3 Збиток, нанесений комп'ютерним піратством

У всьому світі нелегально використовується понад 38% програмного забезпечення.

«Вам може здаватися, що піратство завдає шкоди тільки тим, хто виробляє програмне забезпечення. Насправді збитки від піратства набагато більше. Це й втрачені робочі місця, і низькі зарплати, і незібрані податки, і непродані товари ... Піратство завдає шкоди всім ...»- це слова Стіва Баллмера, президента корпорації Microsoft [1].

Помічено, що скорочення доходів розробників програмного забезпечення призводить до зменшення інвестицій в розробку нових програмних продуктів. Важливо і те, що незаконне використання програм призводить до втрати робочих місць. А ліквідація комп'ютерного піратства привела б до створення додаткових робочих місць.

Нелегальне використання програмного забезпечення завдає значної шкоди як економіці в цілому, так і безпосередньо творцям програмних продуктів.

Об'єкти інтелектуальної власності, до яких належать комп'ютерні програми, вважаються власністю особи, творчою працею якої вони створені. Комп'ютерні програми повинні приносити їх автору не тільки визнання, але також і матеріальні блага.

Для розробника програмного продукту, як і для будь-якого виробника, необхідно окупити витрати на виробництво і отримати прибуток. На практиці виробник програмного продукту

* * або розробляє його для конкретного замовника, який оплачує витрати на виробництво, а також виплачує матеріальну винагороду (у цьому випадку власником прав на програмний продукт є замовник);

* * або розробляє програмний продукт за рахунок власних коштів, а за рахунок продажу певної кількості копій програми окупаються витрати і витягується прибуток (у цьому випадку правами на продукт володіє автор).

Очевидно, що і в тому, і в іншому випадках при безкоштовному тиражуванні програмного продукту автор (власник) втрачає прибуток (частку прибутку), а іноді може навіть і не окупити витрати.

Іноді незаконно вироблені копії наносять шкоди діловій репутації підприємства, що займається створенням програмних продуктів, тому що під видом їхньої продукції поширюються неякісні товари.

У результаті використання неліцензійного програмного забезпечення багато хто організації стикаються з технічними та юридичними проблемами. Але найбільших втрат зазнають корпоративні підприємства та індивідуальні користувачі.

1.4 Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.