При використовуванні стандартних аналізаторів телефонних ліній можна ефективно знаходити наявність радіозаставних пристроїв з безпосереднім підключенням телефонної лінії. Єдина незручність - необхідність попереднього знеструмлення лінії, що перевіряється.
Телефонний аналізатор в найпростішому вигляді є комбінацією мультиметра і приладу, що дозволяє знаходити переробки в телефонному апараті. За допомогою мультиметра наголошуються відхилення від нормальних значень ряду параметрів (наприклад, напруги) абонентної лінії зв'язку при знятій і встановленій телефонній трубці. Підвищена або знижена в порівнянні із стандартним значенням напруга або опір може означати, відповідно, паралельне або послідовне підключення підслуховуючих пристроїв. Існують аналізатори, здатні ініціювати роботу РЗУ і тим самим виявляти підслуховуючі пристрої, що приводяться в дію від сигналу виклику вже за допомогою детекторів поля або пристроїв радіоконтроля.
Рефлектометр (або «кабельний радар») дозволяє визначати відстань до підозрілого місця в телефонній лінії. Принцип його дії заснований на тому, що в лінію посилається імпульс, який відображається від неоднорідностей сіті, виникаючих в місцях паралельного і послідовного підключення до неї різних додаткових пристроїв. Відстань до місця підключення визначається по положенню відображеного імпульсу на екрані електронно-променевої трубки, залежному від часу затримки відображеного імпульсу.
При застосуванні універсальних комплексів контроль здійснюється по зміні рівня сигналу на вході приймача контролю у момент підняття трубки. Якщо в лінії встановлене РЗУ, то процес підняття трубки супроводиться істотною зміною рівня випромінювання, що приймається, крім того в навушниках прослуховується тональний сигнал номеронабирача або інший тестовий сигнал. В «чистій лінії» має місце тільки короткочасний стрибок випромінювання у момент підняття трубки (в навушниках чутне коротке клацання), а тональний набір не прослуховується. Для забезпечення сприятливих умов перевірки доцільно антену приймача контролю тримати якомога ближче до елементів телефонної сіті дроту, апарату, трубці, розподільній коробці і т.д., послідовно переміщаючи її від однієї точки контролю до іншої.
Апаратура активного захисту інформації в телефонних лініях
Активні методи захисту від просочування інформації по електроакустичному каналу передбачають лінійне зашумлення телефонних ліній. Шумовий сигнал подається в лінію в режимі, коли телефонний апарат не використовується (трубка встановлена). При знятті трубки телефонного апарату подача в лінію шумового сигналу припиняється.
До основних методів активного захисту відносяться:
?подача під час розмови в телефонну лінію синфазного маскуючого низькочастотного сигналу (метод синфазної низькочастотної маскуючої перешкоди);
?подача під час розмови в телефонну лінію маскуючого високочастотного сигналу звукового діапазону (метод високочастотної маскуючої перешкоди);
?подача під час розмови в телефонну лінію маскуючого високочастотного ультразвукового сигналу (метод ультразвукової маскуючої перешкоди);
?підняття напруги в телефонній лінії під час розмови (метод підвищення напруги);
?подача під час розмови в лінію напруги, компенсуючої постійну складову телефонного сигналу (метод «обнулення»);
?подача в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого низькочастотного сигналу (метод низькочастотної маскуючої перешкоди);
?подача в лінію при прийомі повідомлень маскуючого низькочастотного (мовного діапазону) з відомим спектром (компенсаційний метод);
?подача в телефонну лінію високовольтних імпульсів (метод «випалювання»).
Метод синфазної маскуючої низькочастотної (НЧ) перешкоди полягає в подачі в кожний дріт телефонної лінії, з використанням єдиної системи заземлення апаратури АТС і нульового дроту електромережі 220В, злагоджених по амплітуді і фазі маскуючих сигналів мовного діапазону частот (300…3400 Гц). В телефонному апараті ці перешкоджаючі сигнали компенсують один одного і не надають дії, що заважає, на корисний сигнал (телефонна розмова). Якщо ж інформація знімається з одного дроту телефонної лінії, то перешкоджаючий сигнал не компенсується. А оскільки його рівень значно перевершує корисний сигнал, то перехоплення інформації (виділення корисного сигналу) стає неможливим. Як маскуючий перешкоджаючий сигнал, як правило, використовуються дискретні сигнали (псевдовипадкові послідовності імпульсів).
Метод синфазного маскуючого НЧ сигналу використовується для придушення телефонних радіозакладок з послідовним (в розрив одного з дротів) включенням, а також телефонних радіозакладок і диктофонів з підключенням до лінії (до одного з дротів) за допомогою індукційних датчиків різного типу.
Метод високочастотної (ВЧ) маскуючої перешкоди полягає в подачі під час розмови в телефонну лінію широкосмугового маскуючого сигналу в діапазоні вищих частот звукового діапазону. Даний метод використовується для придушення практично всіх типів підслуховуючих пристроїв як контактного (паралельного і послідовного) підключення до лінії, так і підключення з використанням індукційних датчиків. Проте ефективність придушення засобів знімання інформації з підключенням до лінії за допомогою індукційних датчиків значно нижче, ніж засобів з гальванічним підключенням до лінії.
Як маскуючий сигнал використовуються широкосмугові аналогові сигнали типу «білого шуму» або дискретні сигнали типу псевдовипадкової послідовності імпульсів. Частоти маскуючих сигналів підбираються так, щоб після проходження селективних ланцюгів модулятора закладки або мікрофонного підсилювача диктофона їх рівень виявився достатнім для придушення корисного сигналу (мовного сигналу в телефонній лінії під час розмов абонентів), але в той же час ці сигнали не погіршували якість телефонних розмов. Чим нижче частота перешкоджаючого сигналу, тим вище його ефективність і тим дію, що більше заважає, він надає на корисний сигнал. Звичайно використовуються частоти в діапазоні від 6…8 кГц до 16…20 кГц. Такі маскуючі перешкоди викликають значні зменшення відношення сигнал/шум і спотворення корисних сигналів (погіршення розбірливості мови) при перехопленні їх всіма типами підслуховуючих пристроїв. Крім того, у радіозакладок з параметричною стабілізацією частоти («м'яким каналом») як послідовного, так і паралельного включення спостерігається «відхід» несучої частоти, що може привести до втрати каналу прийому.
Для виключення дії маскуючого перешкоджаючого сигналу на телефонну розмову в пристрої захисту встановлюється спеціальний низькочастотний фільтр з граничною частотою 3,4 кГц, пригнічуючий (шунтуючий) перешкоджаючі сигнали і що не робить істотного впливу на проходження корисних сигналів. Аналогічну роль виконують смугові фільтри, встановлені на міських АТС, проникні сигнали, частоти яких відповідають стандартному телефонному каналу (300 Гц…3,4 кГц), і пригнічуючі перешкоджаючий сигнал.
Метод ультразвукової маскуючої перешкоди в основному аналогічний розглянутому вище. Відмінність полягає в тому, що використовуються перешкоджаючі сигнали ультразвукового діапазону з частотами від 20…25 кГц до 50…100 кГц.
Метод підвищення напруги полягає в піднятті напруги в телефонній лінії під час розмови і використовується для погіршення якості функціонування телефонних радіозакладок. Підняття напруги в лінії до 18…24 В викликає у радіозакладок з послідовним підключенням і параметричною стабілізацією частоти «відхід» несучої частоти і погіршення розбірливості мови унаслідок розмиття спектру сигналу. У радіозакладок з послідовним підключенням і кварцовою стабілізацією частоти спостерігається зменшення відношення сигнал/шум на 3…10 дБ. Телефонні радіозакладки з паралельним підключенням при таких напругах у ряді випадків просто відключаються.
Метод «обнулення» передбачає подачу під час розмови в лінію постійної напруги, відповідної напрузі в лінії при піднятій телефонній трубці, але зворотної полярності.
Цей метод використовується для порушення функціонування підслуховуючих пристроїв з контактним паралельним підключенням до лінії і використовуючих її як джерела живлення. До таких пристроїв відносяться: паралельні телефонні апарати, дротяні мікрофонні системи з електретними мікрофонами, використовуючі телефонну лінію для передачі інформації, акустичні і телефонні закладки з живленням від телефонної лінії і т.д.
Метод низькочастотної маскуючої перешкоди полягає в подачі в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого сигналу мовного діапазону частот (300…3400 Гц). Застосовується для придушення дротяних мікрофонних систем, що використовують телефонну лінію для передачі інформації на низькій частоті, а також для активізації (включення на запис) диктофонів, що підключаються до телефонної лінії за допомогою адаптерів або індукційних датчиків, що приводить до змотування плівки в режимі запису шуму (тобто за відсутності корисного сигналу).
Компенсаційний метод використовується для одностороннього маскування (утаєння) мовних повідомлень, передаваних абоненту по телефонній лінії.
Суть методу полягає в наступному. При передачі приховуваного повідомлення на приймальній стороні в телефонну лінію за допомогою спеціального генератора подається маскуюча перешкода (цифровий або аналоговий маскуючий сигнал мовного діапазону з відомим спектром). Одночасно цей же маскуючий сигнал («чистий шум») подається на один з; входів двохканального адаптивного фільтру, на інший вхід якого поступає аддитивна суміш корисного сигналу мовного сигналу (передаваного повідомлення) і цього ж перешкоджаючого сигналу, що приймається. Аддитивний фільтр компенсує (пригнічує) шумову складову і виділяє корисний сигнал, який подається на телефонний апарат або пристрій звукозапису.
Недоліком даного методу є те, що маскування мовних повідомлень одностороння і не дозволяє вести двосторонні телефонні розмови.
Метод «випалювання» реалізується шляхом подачі в лінію високовольтних (напругою більше 1500 В) імпульсів, що приводять до електричного «випалювання» вхідних каскадів електронних пристроїв перехоплення інформації і блоків їх живлення, гальванічно підключених до телефонної лінії.
При використовуванні даного методу телефонний апарат від лінії відключається. Подача імпульсів в лінію здійснюється двічі. Перший раз - для «випалювання» паралельно підключених пристроїв при розімкненій телефонній лінії, другий раз - для «випалювання» послідовно підключених пристроїв при закорочені (як правило, в центральному розподільному щитку будівлі) телефонній лінії.
Сучасні контролери телефонних ліній, як правило, разом із засобами виявлення підключення до лінії пристроїв несанкціонованого знімання інформації, обладнані і засобами їх придушення. Для придушення в основному використовується метод високочастотної маскуючої перешкоди. Режим придушення включається автоматично або оператором при виявленні факту несанкціонованого підключення до лінії.
Захист мовної інформації в IP_телефонії
В IP-телефонії існують два основні способи передачі пакетів з мовною інформацією по сіті: через сіть Інтернет і через корпоративні сіті + виділені канали. Між цими способами мало відмінностей, проте в другому випадку гарантується краща якість звуку і невелика фіксована затримка пакетів мовної інформації при їх передачі по IP-сіті.
Для захисту мовної інформації, передаваної в IP-сітях, застосовуються криптографічні алгоритми шифрування початкових пакетів і повідомлень, які дозволяють забезпечити гарантовану стійкість IP-телефонії. Існують ефективні реалізовані на ПЕОМ криптографічні алгоритми, які при використовуванні 256-бітових секретних і 1024-бітових відкритих ключів шифрування (наприклад, по ГОСТ 28147-89) практично роблять неможливим дешифровку мовного пакету. Проте при використовуванні в IP-телефонії таких алгоритмів слід враховувати декілька важливих чинників, які можуть звести нанівець можливості багатьох сучасних засобів криптографічного захисту інформації.
Для забезпечення прийнятної якості звуку на приймальній стороні при передачі мовних пакетів в IP-сіті затримка в їх доставці від приймальної сторони не повинна перевищувати 250 мс. Для зменшення затримки оцифрований мовний сигнал стискають, а потім зашифровують з використанням алгоритмів потокового шифрування і протоколів передачі в IP_сіті.
Іншою проблемою захищеної IP_телефонії є обмін криптографічними ключами шифрування між абонентами сіті. Як правило, використовуються криптографічні протоколи з відкритим ключем із застосуванням протоколу Діффі-Хеллмана, який не дає тому, хто перехоплює розмову, отримати яку-небудь корисну інформацію про ключі і в той же час дозволяє сторонам обмінятися інформацією для формування загального сеансового ключа. Цей ключ застосовується для зашифровуваної і розшифровки мовного потоку. Для того, щоб звести до мінімуму можливість перехоплення ключів шифрування, використовуються різні технології аутентифікації абонентів і ключів.
Всі криптографічні протоколи і протокол стиснення мовного потоку вибираються програмами IP_телефонії динамічно і непомітно для користувача, надаючи йому природний інтерфейс, подібний звичайному телефону.
Реалізація ефективних криптографічних алгоритмів і забезпечення якості звуку вимагають значних обчислювальних ресурсів. В більшості випадків ці вимоги виконуються при використовуванні достатньо могутніх і продуктивних комп'ютерів, які, як правило, не уміщаються в корпусі телефонного апарату. Але міжкомп'ютерний обмін мовною інформацією не завжди влаштовує користувачів IP_телефонії. Набагато зручніше використовувати невеликій, а краще мобільний апарат IP_телефонії. Такі апарати вже з'явилися, хоча вони забезпечують стійкість шифрування мовного потоку значно нижче, ніж комп'ютерні системи IP_телефонії. В таких телефонних апаратах для стиснення мовного сигналу використовується алгоритм GSM, а шифрування здійснюється по протоколу Wireless Transport Layer Security (WTLS), який є частиною протоколу Wireless Application Protocol (WAP), реалізованого в сітях мобільного зв'язку. За прогнозами експертів, майбутнє саме за такими телефонними апаратами: невеликими, мобільними, надійними, мають гарантовану стійкість захисту мовної інформації і високу якість звуку.
Генератори шуму MNG-300 Skeller
Опис:
Генератори шуму MNG-300 Skeller.
З урахуванням появи на ринку цифрових диктофонів, не схильних до впливу електромагнітних заглушувачів, єдиною захисною мірою залишається акустичний шум. MNG-300 створює такий шум у всьому голосовому діапазоні (білий шум). Це гарантує неможливість шумоочісткі, тобто поліпшення якості отриманої запису. У своїй зоні дії MNG-300 створює захист від: - плівкових диктофонів (падіння розбірливості на 80%) - Цифрових диктофонів (падіння розбірливості на 40-60%) - радіомікрофонів (80%) - мікрофон на (40%) - стетоскоп, систем знімання зі скла (80%) Оптимальне розташування MNG-300 - між співрозмовниками, випромінювачем в бік ймовірної розташування диктофона. Необхідно враховувати 2 чинники: 1. MNG-300 ефективніше впливає на близько розташованих пристрою 2. Прилад генерує акустичний шум (чутний) Корпус приладу виконаний з міцного матеріалу. Skeller має регулятор гучності і індикатор рівня шуму. - Діапазон частот: 250-4500Гц - Харчування: 9В «Крона»
Скремблер Грот - М
Призначений для роботи спільно з офісними міні-АТС. Скремблер включається між міською телефонною лінією та міні-АТС, забезпечуючи роботу в закритому режимі всіх телефонних та факсимільних апаратів, підключених до даної міні-АТС. Це дозволяє значно скоротити кількість скремблеров, необхідних для організації закритого зв'язку. Працює з будь-якими типами міні-АТС, що мають аналоговий вихід.
Може використовуватися як звичайний абонентський скремблер з дистанційним керуванням і розташовуватися далеко від телефонного апарату (у столі, в шафі і т.д.). Технічні характеристики та функціональні можливості скремблера ГРОТ-М аналогічні параметрам скремблера ГРОТ.
Технічні дані
дистанційне керування з абонентського телефонного або факсимільного апарату;
мовна підтримка режимів роботи;
споживана потужність: не більше 2,5 Вт;
харчування: від мережевого адаптера 9-12 В;
габарити: 115х200х30 мм;
вага: не більше 0,8 кг.
РОЗДІЛ VIII Екранування виділених приміщень
Необхідно забезпечити зниження небезпечного інформаційного сигналу ПЕМВ на 40 дБ.
У звичайних (неекранованих) приміщеннях основний екрануючий ефект, забезпечують залізобетонні стіни будинків. Екрануючі властивості дверей і вікон гірші. Для підвищення екрануючих властивостей стін застосовуються додаткові засоби, у тому числі:
-струмопровідні лакофарбові покриття чи струмопровідні шпалери;
-штори з металізованої тканини;
-металізоване стекло (наприклад, із двоокису олова), встановлювані в металеві чи металізовані рами.
Оскільки приміщення, в якому розміщуються ТЗПІ є залізобетонним, то екрануюча дія стін становить 15 дБ на 1000 МГц та 20 дБ на 100 МГц. Для забезпечення необхідного рівня зниження інформативного сигналу необхідно використати одинарний екран із сітки з одинарними дверима із затискними пристроями. Така конструкція забезпечує загасання електромагнітних хвиль на 40 дБ. Елементи екрану потрібно розмістити по периметру стін під штукатуркою, надійно з'єднавши частини екрану для забезпечення електричного контакту.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. ДСТУ 3396.1-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт.
2. ДСТУ 3892-1999. ”Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Терміни та визначення”.
3. ГСТУ 78.11.03.99. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об`єктів. Захисне скло. Методи випробувань панцерованого скла на тривкість до обстрілу”.
4. ГСТУ 78.11.005-2000. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об`єктів. Захисне скло. Методи випробувань ударотривкого скла”.
5. ГСТУ 78.11.008-2001. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Захисна кабіна. Загальні технічні вимоги та методи випробувань ”.
6. ДСТУ 3396.1-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт.
Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. В 2-х томах. - М.: Энергоатом издат, 1994.
7. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах. М.: Финансы и статистика, 1987. - 358с.
8. Хорошко В.А., Чекетков А.А. Методы и средства защиты иформации. - К.: Изд. Юниор, 2003. - 504с.
9. Организация и современные методы защиты информации. / Под. общ. ред. С.А.Диева, А.Г.Шавеева. - М.: Концерн „Банковский Деловой Центр”, 1998.- 472с.
Страницы: 1, 2, 3
