Бухгалтерські інформаційні системи для малого й середнього бізнесу

РЕФЕРАТ

Бухгалтерські інформаційні системи для малого й середнього бізнесу

Більшість інформаційних систем почала з'являтися в Україні на рубежі 90-х років, коли з отриманням більшої свободи в веденні бізнесу підприємства і фірми почали замислюватися про комп'ютеризацію. З об'єктивних причин ринкової економіки першими змогли виділити необхідні фінансові кошти підприємства торгівлі і сфери послуг. Промисловість значно відставала через більш тривалий цикл оборотності капіталу і багато інших причин

Саме тому практично всі системи почали розвиватися як облікові. Багато з них продовжують залишатися суто обліковими, дозволяючи автоматизувати одну або декілька функцій підприємства, але не даючи цілісної картини для управління підприємством.

Тільки одиничні розробники (а їх усього більше сотні), передбачаючи розвиток подій, віддали перевагу еволюційному якісному зростанню перед простим збільшенням продажу «коробкових» рішень, вкладаючи кошти в розвиток систем і науково-дослідні роботи. Західні системи зазнавали складностей іншого масштабу. Перші спроби прорватися на український ринок, що здавався «багатим і багатообіцяючим», були зроблені на початку 90-х років. Спочатку були створені невеличкі представництва або підписані партнерські угоди з місцевими компаніями. Потім експансія набула більш масованого характеру, і на вітчизняні фірми і підприємства обрушилася вся міць типової західної рекламної кампанії. Незнайома, але дратівлива з одночасною обіцянкою повного добробуту, за умови вкладення 1-2 млн. доларів, кампанія мала певний успіх.

Проте перші спроби впровадження цих систем показали, що реклама рекламою, але й працювати також варто вміти. І добре було б одночасно із західним програмним продуктом мати навчений персонал, провести локалізацію і налаштування системи на «дуже динамічні» вимоги законодавства і бухгалтерського обліку. Тому перші два - чотири роки були витрачені західними постачальниками на набуття досвіду і приведення систем у відповідність із місцевими вимогами.

Не претендуючи на винесення якогось остаточного рішення про готовність тієї або іншої системи до всіх перипетій місцевого ринку, можна сказати, що перший етап адаптації частково або цілком пройдений практично всіма серйозними постачальниками, які вирішили спробувати щастя на просторах колишнього СРСР.

Одночасно відбувається процес зближення вітчизняних і західних систем, що успішно конкурують за право працювати на підприємствах.

У таблиці 1 поданий один із варіантів класифікації інформаційних систем управління підприємствами.

Таблиця 1

Загальна класифікація інформаційних систем управління підприємствами

Усі наведені в таблиці системи можна умовно поділити на два великих класи: а) фінансово-управлінські і б) виробничі системи.

Бухгалтерські інформаційні системи відносяться до класу фінансово-управлінських систем.

Фінансово-управлінські системи включають підкласи локальних і частково малих інтегрованих систем. Такі системи призначені для ведення обліку по одному або декількох напрямах (бухгалтерія, збут, облік кадрів і т. ін.). Системами цієї групи може скористатися практично будь-яке підприємство, яке потребує управління фінансовими потоками й автоматизації облікових функцій.

Такі системи по багатьох критеріях є універсальними, хоча найчастіше розроблювачі пропонують рішення галузевих проблем, наприклад, основні засоби, нарахування податків або управління персоналом з урахуванням специфіки регіонів. Універсальність призводить до того, що цикл упровадження таких систем невеличкий, іноді можна скористатися «коробковим» варіантом достатньо для цього купити програму і самому закласти її в персональний комп'ютер.

Фінансово-управлінські системи (особливо системи російських розроблювачів) значно більш гнучкі в адаптації до потреб конкретного підприємства. Часто пропонуються «конструктори», за допомогою яких можна практично цілком перекроїти вхідну систему, самостійно або за допомогою постачальника встановити зв'язок між таблицями баз даних або окремими модулями.

Хоча загальна конфігурація систем може бути досить складною, практично всі фінансово-управлінські системи спроможні працювати на персональних комп'ютерах у звичайних мережах передачі даних Novell Netware або Windows NT. Вони спираються на технологію виділеного серверу бази даних (file server), що характеризується високою завантаженістю мережних каналів для передачі даних між сервером і робочими станціями. Тільки окремі із запропонованих систем такого класу були розроблені для промислових баз даних (Oracle, SYBASE, Progress, Informix, SQL Server). Використовувалися переважно більш прості засоби розробки Clipper, FoxPro, dBase, Paradox, що, як правило, дають збої на складних конфігураціях мережі і при збільшенні обсягів опрацьовуваних даних.

Результатом роботи корпорації «Галактика» став випуск у квітні 1995 р. на ринок програмних засобів комплексу «Галактика», яка до теперішнього часу встигла пройти випробування на більш ніж 400 підприємствах і продовжує інтенсивно розвиватися. Розв'язання всього комплексу задач, на який орієнтований комплекс «Галактика», забезпечується чотирма функціональними контурами:

- контур адміністративного управління;

- контур оперативного управління;

- контур управління виробництвом;

- контур бухгалтерського обліку.

Модульний принцип побудови комплексу «Галактика» припускає як ізольоване використання окремих програмних модулів, так і довільні комбінації їх, залежно від виробничо-економічної необхідності.

Контур бухгалтерського обліку

Зв'язок бухгалтерського та оперативного контурів полягає в наступному.

Концепція інформаційної системи «Галактика» передбачає чіткий розподіл функцій між фахівцями оперативних підрозділів і бухгалтерією. Всі документи, сформовані в контурі оперативного управління під час виконання закупівлі, продажу, приймання і відпускання товарів і МЦ, вважаються первинними. Для обліку господарських операцій і відображення їх у Головній книзі і в звітних документах працівники бухгалтерії повинні сформувати проводки по рахунках бухгалтерського обліку.

Для автоматизації формування проводок рекомендується використати каталоги типових господарських операцій (ТГО). Кожна ТГО може виконати одну або відразу декілька проводок по документу.

Опис типової господарської операції включає такі елементи.

Найменування господарської операції.

Кореспонденцію рахунків у проводках. За необхідності можуть бути вказані субрахунки, коди аналітичного обліку і структурні підрозділи.

Відсоток суми кожної проводки відносно суми документа, а також алгоритми розрахунку сум проводок.

Набір ознак, що визначають вхід сум оборотів у суму платежу по документу, необхідність конвертації валют тощо.

Виконуючи рознесення (прив'язку) первинних документів по типових господарських операціях, бухгалтер тим самим визначає проводки, що мають бути виконані. Можливе формування групових проводок - згорнутих або розгорнутих. За необхідності сформовані проводки можуть бути відкориговані або відмінені.

Схема опрацювання первинних господарських документів, сформованих під час вирішення задач оперативного управління, наведена на рис. 1.

У контурі бухгалтерського обліку передбачене формування фінансових документів, що супроводжують рух грошових коштів - готівкових (касові ордери) і безготівкових (платіжні доручення тощо). Ці документи можуть бути пов'язані з документами-підставами, створеними в контурі оперативного управління. Програмний комплекс забезпечує контроль відповідності платежів, оформлених фінансовими документами, і сум, вказаних у документах-підставах, а також отримання балансу взаєморозрахунків з контрагентами.

Забезпечується можливість автоматизованого впровадження банківських виписок у вигляді текстових файлів, що пересилається модемним зв'язком або на дискетах, а також виконання електронних платежів (в електронних стандартах банків-кореспондентів). Проводки по фінансових документах також можуть бути сформовані за допомогою типових господарських операцій. Передбачена можливість ведення обліку не тільки в національній грошовій одиниці, а й у іноземних валютах. За допомогою модуля «Валюта» провадиться реєстрація поточних курсів валют, перерахунок і рознесення по рахунках бухгалтерського обліку курсових різниць по валютних операціях і сальдо.

Страницы: 1, 2