· створення логічної моделі БД - це етап, на якому на підставі інформаційної моделі

ПО БД створюється логічна структура БД, незалежна від її реалізації;

· створення фізичної моделі БД: внутрішня схема - це етап, на якому на підставі логічної моделі БД створюється фізична структура БД, залежна від її реалізації. На цьому етапі виконується перетворення відношення логічної моделі реляційної БД у команди створення об'єктів фізичної БД, у результаті чого створюється так звана внутрішня схема БД. Додатково може бути створена так звана зовнішня схема БД, останнє відбиває точку зору користувачів на дані в БД;

Рисунок 1.13 - Діаграма декомпозиція процесу проектування БД: перший рівень

· створення фізичної моделі БД: облік впливу транзакцій - це етап, на якому аналізуються можливі транзакції системи, виконується при потребі денормалізація відношення для забезпечення більш високої продуктивності БД;

· створення серверного коду - це етап, на якому на підставі функціональної моделі ПО БД створюється серверний код БД у вигляді тригерів, збережених процедур і пакетів. Ці модулі створюються розробником БД і виконуються сервером;

· проектування модулів додатків БД - це етап, на якому створюються специфікації модулів додатків, розробляються стратегії тестування БД і додатків, створюється план тестування додатків БД і готуються тестові дані;

· контроль якості проектування БД полягає в перевірці якості результатів проектування на кожному його етапі;

· облік завдань зворотного впливу полягає у настройці деяких транзакцій до БД і локальному перепроектуванні БД відповідно до вимог, що надходять з інших етапів створення БД.

Коротко розглянемо бізнес-моделі другого рівня.

Бізнес-модель процесу проектування БД: збір й аналіз вхідних даних

На рис. 1.14 наведена діаграма декомпозиції процесу проектування БД другого рівня, що відбиває основні завдання етапу збору й аналізу вхідних даних.

Такими завданнями є:

· збір документації з результатами аналізу ПО БД у вигляді діаграм, специфікацій і вимог;

· контроль якості результатів аналізу ПО БД;

· систематизація вимог і специфікацій замовника до БД;

· підготовка плану проектування БД.

Рисунок. 1.14 - Діаграма декомпозиції процесу проектування БД: збір й аналіз вхідних даних

У ході контролю якості основними моментами діяльності є контроль ER-діаграм і контроль діаграм функціональної моделі ПО. На підставі ER-діаграм створюється логічна модель реляційної БД; на підставі діаграм функціональної моделі розробляється серверний код і проектуються модулі додатків БД.

Систематизація вимог замовника до БД виконується з метою їх адекватного розподілу по етапах проектування БД. Важливим результатом систематизації є висновок про достатність вимог і можливість реалізації БД. Аналіз вимог на можливість реалізації БД у рамках конкретного ІТ-проекту є основою для ухвалення рішення менеджером проекту про можливості реалізації в цілому.

Дійсна бізнес-модель процесу проектування БД являє собою досить простий типовий приклад бізнесу-моделі проектування. У загальному випадку зміст бізнес-моделі проектування залежить від багатьох факторів: особистості менеджера й складу команди проекту, обсягу проекту, проектних ризиків і т.д.

Бізнес-модель процесу проектування реляційної БД: створення логічної моделі БД (рис. 1.15). Основною метою етапу створення логічної моделі БД є перетворення інформаційної моделі ПО БД у логічну модель реляційної БД. Створення логічної моделі БД припускає рішення таких основних завдань і виконання операцій у рамках таких завдань:

· нормалізація сутностей ПО: одержати список атрибутів сутності; визначити функціональні залежності (ФЗ) у сутності; визначити детермінанти сутності; визначити можливі ключі відношення, зокрема, розглянувши унікальний ідентифікатор сутності; виконати нормалізацію сутності (перетворити сутність у відношення); для отриманого відношення призначити первинні ключі; сформувати список кандидатів на зовнішні ключі, якщо необхідно; сформувати бізнес-правила підтримки цілісності сутності, якщо необхідно;

· нормалізація відношення логічної моделі БД;

· визначити ступінь зв'язку сутностей;

· визначити клас приналежності сутності до зв'язку: нормалізувати відношення (дозволити зв'язку);

· призначити первинні ключі єднальних відношень, виходячи з унікального ідентифікатора зв'язку й процедури міграції ключів при нормалізації; визначити атрибути єднальних відношень, якщо необхідно; сформувати бізнес-правила підтримки цілісності зв'язків;

· перевірка правильності логічної моделі реляційної БД: перевірка відношень на відповідність нормальній формі Бойса-Кодда; перевірка відношень на властивості з'єднання без втрат і збереження функціональних залежностей; запобігання втрати даних;

· шляхом міграції первинних ключів відношення й призначення зовнішніх ключів; перевірка на відсутність незамкнутих зв'язків; перевірка на відсутність одиночних відношень;

· формулювання частини вихідних даних для вирішення завдання керування посилальною цілісністю;

· документування логічної моделі реляційної БД;

· ухвалення рішення про можливість реалізації побудованої логічної моделі реляційної БД;

· ухвалення рішення про розроблення фізичної моделі реляційної БД.

Результатом проектування логічної моделі БД є нормалізована схема відношень БД.

Відзначимо, що в ході виконання етапу створення логічної моделі БД можуть бути створені нові об'єкти БД, не передбачені в інформаційній моделі ПО, наприклад, єднальна сутність при нормалізації відношень зі ступенем зв'язку "множина-до-множини".

Подані завдання становлять мінімально необхідний набір завдань, що дозволяють спроектувати логічну модель БД, і можуть розглядатися як один з можливих способів організації робіт у цій області.

Рисунок 1.15 - Бізнес-модель процесу створення логічної моделі БД

Бізнес-модель етапу проектування - створення фізичної моделі реляційної БД

Основна мета вирішення цього завдання: перетворити логічну модель реляційної БД у послідовність команд SQL для створення об'єктів реляційної БД. Таким чином, розробник

БД відображає відношення логічної моделі реляційної БД (сутності ПО, подані в нормалізованій формі на ER-діаграмах) у таблиці й індекси реляційної БД.

Це завдання включає виконання ряду обов'язкових послідовних процедур:

· створення базових таблиць. Вони представляють основні блоки зберігання даних і виводяться із сутностей логічної моделі даних. При створенні кожної таблиці розробник повинен розглянути й урахувати ряд факторів: визначити список колонок у таблиці (колонки виводяться з атрибутів сутності логічної моделі даних); визначити типи даних для кожної колонки (типи даних колонок або задані специфікацією домену атрибута логічної моделі, або визначаються розробником самостійно); визначити ім'я таблиці (воно може бути виведене з імені сутності логічної моделі БД або задано розробником самостійно. Бажано в цей момент визначити власника таблиці - користувача, що буде мати усі права доступу на таблицю, а також потенційних користувачів таблиці); визначити ряд параметрів, пов'язаних із характером зберігання таблиці у фізичній БД; визначити обмеження на значення колонок, виходячи з ряду бізнес-правил;

· створення єднальних таблиць, необхідних для дозволу відношення "множина-до- множини", якщо вони мають місце в логічній моделі БД. У рамках ER-діаграм це відношення може бути вже дозволено. Тоді мова йтиме тільки про його реалізації в командах SQL;

· ухвалити рішення щодо засобів підтримки посилальної цілісності в БД. Якщо буде вирішено підтримувати посилальну цілісність на рівні команд SQL, то розробити специфікацію обмеження посилальної цілісності. Це завдання вирішується в чотири етапи: ідентифікувати первинні ключі кожної таблиці; побудувати індекси первинного ключа; визначити зовнішні ключі в дочірніх таблицях, якщо необхідно; побудувати команди SQL, які ідентифікують зовнішні ключі в дочірніх таблицях і правила підтримки посилальної цілісності; якщо необхідно, побудувати подання зовнішньої схеми БД.

У результаті вирішення даного завдання робиться важливий вивід про правильність отриманої першої ітерації фізичної моделі БД, здійснюється документування фізичної моделі даних у вигляді скріпту, береться рішення про характер подальшої розробки фізичної моделі даних. Зі вказаної в попередніх розділах лекції зрозумілий такий алгоритм дій:

Створення об'єктів для зберігання даних:

Створення таблиць:

Ідентифікування таблиці

Визначення типів даних колонок

Визначення первинного ключа

Додавання обмежень

Створення таблиць для взаємозв'язку "множина-до-множини"

Створення індексів

Створення подань

Створення інших об'єктів БД

Перевірка коректності створеної фізичної моделі

На рис. 1.16 нижче подана модель бізнес-процесу першої ітерації фізичної моделі БД.

Головна мета етапу - створити послідовність команд SQL для створення об'єктів зберігання даних. Також можна створювати інші об'єкти, такі як синоніми, подання й індекси. Можна ухвалити рішення щодо підтримки посилальної цілісності БД програмними механізмами СКБД і створити відповідний набір команд SQL.

Бізнес-модель етапу проектування - створення фізичної моделі реляційної БД: облік впливу транзакцій. Вирішуючи професійне завдання створення фізичної моделі даних - облік впливу транзакцій, - розробник реляційної прагне створити таку фізичну модель даних, яка б, на його думку, давала найбільшу продуктивність обробки запитів БД. На практиці, особливо при створенні й розробці нових БД, таке завдання навряд чи може бути вирішене повністю. Ясно, що для його вирішення необхідно мати перелік всіх запитів до БД, їхній частоті й обсязі вибірок по кожному, що в принципі неможливо.

Рисунок 1.16 - Декомпозиція етапу проектування - створення першої ітерації фізичної моделі БД: внутрішня схема

Тому розробники БД на основі аналізу вихідної документації й опитувань потенційних користувачів намагаються систематизувати транзакції до БД, оцінити кардинальність таблиць у цілому й окремих колонках зокрема. На основі таких оцінок розробник БД намагається визначити критичні транзакції й налаштувати структури таблиць, задіяних у таких транзакціях, на досягнення максимальної продуктивності. При цьому він висуває гіпотези про застосовність того або іншого засобу підвищення продуктивності обробки запитів й перевіряє їх. Далі ухвалюється рішення щодо застосування найбільш підходящого.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8