Розробляємо тільки в одному Загальному представленні на базі ER-моделі (модель „сутність-зв'язок”). В зв'язку з тим, що предметна область не складна - виділяємо тільки одне локальне уявлення.

1. Формуємо сутності (об'єкти ПС)

1) Начальник кафедри

2) Лабораторія

3) Співробітники лабораторії

4) Майно

5) Технічне обслуговування

2. Формуємо атрибути сутностей

Аналізуємо зв'язки між сутностіми.

Встановимо таки зв'язки в своєму проектуванні бази даних: науково-викладницький склад може викладати багато навчальних дисциплін, одна навчальна група має один напрям підготовки, викладач може викладати і викладає в декількох навчальних групах, а навчальна група вивчає декілька навчальних дисциплін.

1. Аналізуємо зв'язки між сутностями

Рис.4.

Складемо схему інфологічної моделі ПО

Рис.5.

Відношення, що створені на підставі реляційної моделі даних характеризуються властивостями:

1. В таблиці відсутні рядки з однаковими значеннями.

2. Відношення має домени, або стовпці, значення яких відповідає атрибутам, або назвам стовпців.

3. Кожний атрибут має унікальне і'мя

4. Порядок слідування рядків в таблиці довільний.

Кожне відношення являється динамічною моделлю деякого об'єкту предметної області. Для отримання інформації з відношення необхідно мати засоби маніпуляції даними.

Існують 3 типи засобів маніпуляції даними:

1 тип - реляційна алгебра,

2 тип - реляційне зчислення зі змінними кортежами

3 тип - реляційне зчислення зі змінними доменами.

Операції реляційної алгебри ми розглянемо пізніше на прикладі нашої бази даних.

2.2 Даталогічне проектування.

2.2.1 Вибір типу моделі даних

Тип моделі даних в нас - реляційний. Також MS Access - це реляційна офісна програма, що допомагає розробляти реляційні БД, тобто БД, що влючають в себе декілька повязаних між собою таблиць за допомогою ключьових полів. Кожне поле таблиці в реляционной моделі містить визначені фактичні дані по сутностях (об'єктам), як наприклад, конкретні зведення про співробітників лабораторії (посада, освіта, телефон), чи зведення про технічне обслуговування майна лабораторії (дата обслуговування, вид обслуговування і т.п.). Для автоматизації рішення задач нам необхідна могутня реляційна СУБД і система розробки додатків. Практично всі існуючі СУБД мають засоби розробки додатків, які можуть бути використаний програмістами або кваліфікованими користувачами при створенні процедур для автоматизації управління і обробки даних. На жаль, багато систем розробки додатків для створення процедур вимагають знання деякої мови програмування, наприклад С або XBase. В MS Access програмувати можна за допомогою макросів, що ми продемонструємо у практичній частині курсового проекту.

2.2.2 Розробка композиційної системи бази даних

Етап концептуального моделювання - це побудова опису ПО в термінах деякої формальної мови. На підставі змістовного опису ПО, побудованого в результаті виконання етапу аналізу, будується строгий формальний опис інформаційного забезпечення ПО, що автоматизується.

Концептуальне моделювання призначене для інтегрованого опису інформаційного забезпечення ПО, що автоматизується не залежно від її спрійняття окремими користувачами й від способів її реалізації в комп'ютерній системі.

Композиційна схема - це проміжний елемент при переході від інфологічної схеми до логічної схеми бази данних.

Результатом композиції являється логічна схема відношень реляційної бази даних.

Відобразимо на схемі всі транзитивні залежності, після цього можемо розробити кінцеву схему відношень перед побудовою логічної (концептуальної) схеми бази даних „Кафедра”.

Рис.6.

Розробимо композиційну схему в який будуть відсутні транзитивні залежності (рис.7), після чого на підставі цієї схеми будемо розробляти логічну (концептуальну) схему бази даних.

Рис.7.

Перевіримо побудовану композиційну схему на відсутність протирічь (рис.8)

Рис.8.

Логічні і тимчасові протиріччя в БД відсутні, таблиці БД поділяти не рекомендується.

2.2.3 Розробка логічної схеми бази даних

Логічне проектування - це розробка логічної структури системи баз даних. Відстранив всі логічні і тімчасові протиріччя, ми отримали логічну схему бази даних „Кафедра” (рис.9).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5