Таким чином, поняття рівня й аспекту відносяться до структурування представлень про проектований об'єкт, а поняття етапу - до структурування процесу проектування.
13. Оцінка якості та ефективності проектування інформаційної системи
Проектування ІС є особливо важливим етапом, адже (саме тоді закладаються її базові характеристики (споживчі властивості), найголовнішими серед яких є якість і надійність. Це означає, що ІС у процесі свого функціонування має забезпечити:
-- інформаційні потреби користувачів;
-- адекватність ІС реальним інформаційним і технологічним процесам ОУ;
-- високу економічну ефективність.
Споживчі властивості ІС виражають:
-- функціональна повнота. Відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів -- осіб, які приймають рішення (ОПР), та рівень автоматизації управлінських робіт на заданому ОУ;
-- своєчасність. Забезпечується можливістю своєчасного здобуття потрібної інформації;
-- функціональна надійність. Відображає надійність інформаційного, програмного, технічного та ергономічного забезпечень під час оброблення даних;
-- адаптивна надійність. Виражається у властивості системи виконувати свої функції при їх зміні під впливом навколишнього середовища (зміна ресурсів, структури інформаційно-обчислювальної системи та ін).
Під час розроблення ІС слід ураховувати, що інформаційні потреби користувача залежать від рівня структури управління, на якому він знаходиться.
Перший, найнижчий, рівень (управління дільницею, робочим місцем) -- оперативне управління. Саме таким є управління процесом випуску продукції. Суть його полягає в тому, що інженерно-технічний персонал під час управління виносить оперативні рішення, які визначаються набором різноманітних чітко визначених правил. Наприклад, прийняття рішення щодо збільшення запасів матеріалів, якщо їхній рівень стає нижчим від установленого.
Другий рівень стосується технічного або адміністративного втручання (управління цехом). Працівники цього рівня можуть приймати як регламентовані, так і нерегламентовані рішення. Управління будується на основі застосування методів моделювання процесів.
На цих рівнях прийняття управлінських рішень про виконання задач ІС повинно бути добре структурованим, а також мають бути задані правила вироблення рішень для можливих ситуацій, крім аварійних.
На третьому рівні реалізується стратегічне управління, що є функцією вищого управлінського персоналу. Процес прийняття рішень нерегламентований, тому особливо важливою для нього є довідкова функція ІС. Керівники системи управління, які не володіють формальними методами програмування, можуть використовувати мову запитів для доступу до інформації, що зберігається у файлах, не вдаючись до посередництва технічного персоналу. Тому під час проектування ІС слід ураховувати вимоги, пов'язані з функціями управління об'єктом, які вона має задовольняти:
- релевантність (лат. relevant -- суттєвий, доречний). Одержувана інформація (мусить бути відповідною запитам будь-якій ОПР (директора, майстра та ін.). Існують відмінності між даними й інформацією. Інформація -- це дані, релевантні споживачеві;
- управління за відхиленнями. Це не потребує значної кількості детальної інформації. ОПР повинні бути поінформовані про критичні чинники, що впливають на результати підприємства (фірми);
- точність. Дані, на основі яких формується інформація, мають бути адекватними і відображати поточний стан ОУ (не застарілі);
- своєчасність. Інформація має бути подана тоді, коли вона потрібна користувачеві;
- пристосованість. Система повинна задовольняти різні запити користувача. Наприклад, запит підсумковий (про обсяг збуту продукції), запит детальний (про обсяг збуту продукції за споживачами).
Ефект від упровадження ІС може бути соціальним, технічним та економічним.
Соціальний ефект характеризується впливом автоматизації на роботу працівників апарату управління, інформаційно-обчислювального центру (ІОЦ), а також на членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується з упровадженням ІС.
Технічний ефект характеризується швидкодією виконання певних операцій, збільшенням продуктивності машин, систем тощо.
Економічний ефект оцінюється економічним ефектом протягом року, економічною ефективністю (економією протягом року), коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, терміном окупності.
Економічний ефект протягом року виражає фактичну економію порівняно з витратами на створення ІС:
де Е -- економічна ефективність ІС, що складається з прямої Eпр та побічної Eп ефективностей, тобто Е = Епр + Еп, причому Епр = С0 - С1. Тут С0 -- вартісні витрати оброблення даних за існуючим варіантом; С1 -- вартісні витрати за пропонованим у проекті ІС варіантом оброблення даних.
У наведеному вище виразі економічного ефекту протягом року Ен -- нормативний коефіцієнт ефективності (за галуззю народного господарства); К -- сума одноразових і капітальних витрат, причому
де Кп.в -- передвиробничі витрати, пов'язані з проектуванням ІС; Кв -- капітальні витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження обчислювальної техніки (ОТ) та допоміжного обладнання.
14. Розрахунок параметрів мережевого графіка. Правила побудови мережевого графіка
Мережевий графік складається з елементів двох видів -- робіт і подій, і дозволяє в наочній формі представити структуру проекту з погляду вхідних у нього робіт.
Іншими словами, мережевий графік відображає взаємозв'язки між роботами у середині проекту і порядок їхнього виконання.
З математичної точки зору він є спрямованим графом, у якому кожна робота представляється орієнтованою дугою, а кожна подія -- вершиною (вузлом). Кожна подія визначається як момент часу, коли завершується одна робота (чи група робіт) і починається інша. Будь-яка робота, включена в мережевий графік, вважається описаною (заданої), якщо зазначені номери подій, між якими вона укладена, і її тривалість.
Сформулюємо основні правила побудови мережевого графіка.
· Кожна робота представляється однієї і тільки однією дугою, тобто жодна робота не повинна з'являтися в графіку двічі. При цьому будь-яка робота в разі потреби може бути розбита на дві чи більш частин, кожної з який буде відповідати своя дуга. Наприклад, програмування модуля можна представити як двох робіт: уведення тексту програми і її налагодження.
· Ні одна пара робіт не повинна визначатися однаковими початковою і кінцевою подіями (у противному випадку дві різні роботи будуть ідентифіковані однаково). Можливість такого неоднозначного завдання робіт існує в тих випадках, коли дві (чи більш) роботи можуть виконуватися одночасно.
· Ні одна подія не може відбутися доти, поки не будуть закінчені усі вхідні в нього роботи.
· Ні одна робота, що виходить з даної події, не може починатися доти, поки не відбудеться дана подія
Мережевий графік дозволяє по-перше оцінити (визначити) тимчасові характеристики проекту і вхідних у нього робіт. У цьому відношенні найбільш важливе значення в побудові плану проекту мають так називані критичні роботи.
Робота вважається критичню, якщо затримка її початку приводить до затримки терміну закінчення проекту в цілому. Некритична робота відрізняється тим, що проміжок часу між її раннім початком і пізнім закінченням більше її фактичної тривалості. Іншими словами, будь-яка некритична робота має резерв часу.
Критичний шлях являє собою безупинну послідовність критичних робіт, що зв'язує вихідні і завершальні події мережі (мережевого графіку).
15. Технологічна операція проектування, технологічна мережа проектування
Технологічна операція проектування
Технологія проектування ІС -- створення або модернізація її проекту на основі використання методів і засобів проектування.
Основою технології проектування ІС є технологічний процес -- пов'язана з розробленням її проекту діяльність колективу спеціалістів, яка має задовольняти потрібні споживчі властивості й умови ефективності при використанні відповідних засобів проектування та виділених ресурсів.
На кожній стадії (етапі) проектування (передпроектне обстеження, створення технічного і робочого проектів, упровадження, модернізація та супровід) існує своя технологія його проведення з відповідними технологічними процесами, що відображають особливості виконання проектних робіт саме на цій стадії.
Через те що у процесі проектування ІС застосовуються різні засоби, технологія проектування має бути формалізована. Доцільно для кожного засобу створювати технологію його використання при проектуванні ІС, побудовану за формалізованим каноном. Тоді розробник ІС може користуватися будь-якими засобами проектування. Основою для формалізації є технологічна операція (ТО) проектування -- відносно самостійний фрагмент технологічного процесу, в якому визначено вхід (V), вихід (W), перетворювач (П), ресурси (R) і засоби (S).
Графічна інтерпретація ТО може бути подана так:
Документи (D) -- фіксують факти, умови, вимоги, кількісні та якісні параметри.
Параметри (Р) -- це характеристика, умови або певні обмеження проектної системи. Наприклад, обсяг фінансування, виділений на проектування системи; календарна доба проектування; площа, виділена під обчислювальний центр (ОЦ); кількість працюючих на ОУ та ін.
Універсум (U) -- повний перелік можливих значень певного компонента технічного забезпечення або обсяг знань про нього. Універсум може містити перелік та опис СУБД, перелік та характеристики ТПР тощо.
Програма (G) -- програмні рішення з реалізації заданої функції управління або з оброблення даних.
Перетворювач (П) -- методика, формалізований або машинний алгоритм перетворення входу ТО на її вихід.
Ресурси (R) -- нормовані значення трудових, матеріальних, технічних (машинних) ресурсів, необхідні для виконання перетворювача за допомогою відповідних засобів проектування (S).
Засоби проектування -- ТПР, ППП, типові проекти ІС, інструментальні засоби проектування.
Усю сукупність перетворювачів, що визначають зміст відповідних ТО для створення ІС, можна поділити на кілька великих класів: пошук і вибірка інформації, створення універсальних універсумів, управління метаданими, вибір загальносистемних проектних рішень, використання інструментальних засобів проектування, параметризація компонентів ІС, перетворення алгоритмів і програм, проведення контролю, формалізація розрахунку показників.
Технологічна мережа проектування
Реальний процес проектування ІС відображається в технологічній мережі проектування.
Технологічна мережа проектування (ТМП) -- взаємопов'язана за входом і виходом послідовність ТО проектування, виконання яких має забезпечити створення проекту ІС.
Складанню ТМП передує ознайомлення з економічним ОУ, що дає змогу одержати загальне уявлення про нього, сформулювати основні цілі та задачі проектування, визначити перелік основних комплексів робіт, у тому числі ТО.
Проектування ІС -- складний процес роботи багатьох виконавців, що включає багато різноманітних робіт і потребує суворої впорядкованості, певної послідовності та планомірності їх виконання.
Найпоширенішим методом планування й управління розробленням і впровадженням проекту є система планування мереж та управління -- СПУ (РЕRТ), за допомогою якої можна отримати уявлення про всю ТМП, що забезпечує найраціональнішу послідовність проектних робіт.
Порядок виконання робіт зі створення ІС подається у вигляді графа мережі, який включає детальний опис проектування і містить багато операцій (робіт).
Збільшений граф мережі за стадіями й етапами проектування дає змогу простежити розвиток системи від початку робіт з її створення до введення в експлуатацію. Його параметри обчислюють на ЕОМ із застосуванням спеціального ППП.
Застосування графіків мереж для організації управління процесом проектування ІС дає змогу визначити його загальну трудомісткість і на основі існуючих нормативів з'ясувати потрібну кількість ресурсів на виконання проектних робіт. Календаризація графіка мережі здійснюється на основі наявності трудових і технічних ресурсів. Для цього розробляють календарний графік для виконавців з урахуванням застосовуваних ними технічних засобів у процесі проектних робіт.
Визначення критичного шляху і резервів за ТО дає змогу контролювати виконання проектних робіт, оперативно керувати процесом проектування, перерозподіляючи роботи між виконавцями-розробниками системи або навпаки (виконавців між роботами) з метою створення проекту ІС у суворо встановлені терміни.
Використання сучасних засобів автоматизації проектування ІС допускає оптимізацію графіка мережі, що значно скорочує терміни створення проекту, знижує витрати праці на його розроблення.
Отже, СПУ для організації процесу проектування ІС вказує на те, що під час роботи з ТМП може бути використаний математичний апарат.
Якщо в ТМП у жодній ТО не застосовуються засоби проектування, тобто всі подані в ній операції виконуються вручну, то таку мережу називають канонічною ТМП, яка відображає процес створення ІС для конкретного ОУ. У ній цей процес подається на найнижчому рівні декомпозиції і є базою для обґрунтування застосування та розроблення різних засобів проектування (ТПР, ППП тощо).
Якщо до канонічної ТМП застосувати метод композиції, виділяючи в ній певні фрагменти, то для кожного з них можна визначити спільні вхід, вихід і синтезувати перетворювач, тобто збільшити ТО. За допомогою таких ТО створюють засоби, які дають змогу автоматизувати виконання проектних робіт у межах виділених фрагментів. Відбувається збільшення ТМП, вона стає коротшою, виникає можливість утворення САПР ІС, що автоматизує весь процес її створення і є узагальненим перетворювачем, на вході якого подано матеріали обстеження об'єкта, вимоги до нової системи управління та ресурси проектування, а на виході формується потрібний проект ІС.
Використовуючи канонічну мережу проектування, можна побудувати ТМП, орієнтовані на певні категорії спеціалістів, керівників, аналітиків, програмістів та ін. У таких мережах докладно описуються ділянки, які їх цікавлять, а інші призначаються для збільшення.
Канонічна мережа проектування може бути основою для порівняння двох і більше альтернативних ТМП. Наприклад, існують дві ТМП ІС для ОУ. З метою вибору кращої порівнюють ресурси (вартісні, трудові) та їх проектування й еквівалентність за здобутим результатом.
Отже, процес проектування ІС можна формально описати за допомогою ТМП. Якщо відомо повний набір ТО, потрібних для створення відповідного проекту, то існує також формалізований алгоритм побудови ТМП.
Серед вихідної множини ТО Т = {Тi} є альтернативні сукупності їх, що ведуть до створення сукупності альтернативних ТМП, з якої слід вибрати конкретну, що відповідала б умовам вартості, трудомісткості та ін.
Страницы: 1, 2, 3, 4
