1. Спростити наступні вирази:
2. Проаналізувати наступні перемикальні схеми
3. Скласти перемикальні схеми функцій
4. Реалізувати функції з завдання 3 з допомогою логічних елементів.
Тип
Розмір, байт
Діапазон
Опис
char signed char
1
Від - 128 до 127
Символьний тип. Містить один символ або рядок символів. Кожен символ представляється одним байтом. Компілятор розрізняє як окремі наступні типи: char, signed char і unsigned char
unsigned char
Від
до 255
Символьний тип. Кожен символ представляється одним байтом (значення в діапазоні від 0 до 255)
short signed short
2
Від - 32768 до 32767
Цілий тип. Скорочене позначення типу short int. Довжина цього типу поза залежністю від використовуваного компілятора завжди більше або дорівнювати довжині значення типу char і менше або дорівнює довжині значення типу int
Unsigned short
Від 0 до 65535
Беззнаковий цілий тип
int signed int
42
Від - 2147483648 до 2147483647
Цілий тип. Довжина цього типу поза залежністю від використовуваного компілятора завжди більше або дорівнює довжині значення типу short int
unsigned int
4
Від 0 до 4294967259
intn
n/8
Цілий тип, розмір у бітах якого визначається значенням п, і може бути рівним 8, 16, 32 або 64 бітам
long signed long
Цілий тип. Скорочене позначення типу long int
unsigned long
Від до 4294967259
float
Від 3.4Е-38 до 3.4Е+38
Тип даних із плаваючою крапкою
До складених типів належать покажчики, масиви, перерахування, об'єднання, структури, класи. Більш детально вони будуть розглянуті в наступних лабораторних роботах.
Програмування включає в себе наступні етапи
1. Скориставшись текстовим редактором, написати текст програми і зберегти її в файлі. Цей файл буде вихідним кодом програми.
Допустимі розширення імен вихідного коду
2. Скомпілювати вихідний код. Це означає виконання програми, яка транслює вихідний файл у машинний код. Файл, що містить трансльований код, називається об'єктним кодом.
3. Зв'язати об'єктний код програми з об'єктними кодами функцій, використаних в програмі (додатковим кодом) і скомпонувати їх у єдину програму. Файл, який містить цю програму, називається виконуваним кодом.
Програми на С++ мають наступну структуру
1. Директиви препроцесора
#include
Змушує препроцесор включити у файл програми файли стандартних бібліотек або будь-який інший файл.
2. Блок опису вхідних змінних
3. Заголовок функції main () і її тіло у фігурних дужках{}. Тіло функції містить інструкції для комп'ютера. Кожна завершена функція називається оператором і завершується крапкою з комою. Слово, що стоїть перед назвою функції, називається типом функції (фактично, це тип результату, одержаного при виконанні функції). У круглих дужках після назви функціі мітиться список аргументів (параметрів) функції.
4. Оператор return, що завершує виконання функції main ()
Нижче наведено приклад програми, що здійснює перемноження двох чисел
#include <stdio. h> // підключення стандартної бібліотеки вводу/виводу
#include <math. h> // підключення стандартної бібліотеки математичних функцій
float x,y,z; // змінні типу „з плаваючою крапкою”
float main ()
{
printf ("Enter the number x: "); // вивід на екран тексту вимоги введення 1-го множника
Страницы: 1, 2, 3
