Рефераты. Вимоги до системи ІР-телебачення

Але найголовніше алгоритмічне достоїнство MDI - його глибокий зв'язок з параметрами якості транспортної мережі. Дійсно, основна методика паспортизації пакетних мереж дається в рекомендації RFC-2544, яка визначає наступні параметри якості:

пропускна спроможність (throughput);

затримка (latency);

девіація затримки, вона ж пакетний джитер (latency distribution);

кількість втрачених пакетів (frame loss);

кількість пакетів з помилками (frame error).

Але виявилось, що методика MDI далеко не так бездоганна. Втрутився новий чинник - кодування відеосигналу. Той самий high-tech, який зумовив виникнення послуги IP-TV, надзвичайно заплутав ситуацію в організації транспорту даних. Методи компресії відеоданих і кодування, що з'явилися, привели до того, що лінійно встановити зв'язок між якістю послуг і якістю транспортної мережі у разі IP-TV в даний час неможливо. Найпростіший приклад - нелінійні спотворення відеосигналу в результаті адаптивного кодування і компресії. Пояснити нерівномірність виникаючих унаслідок компресії і кодування порушень якості в простих термінах MDI опинилося неможливо, оскільки сама логіка кодування і компресії принципово нелінійна.


Технології широкосмугового доступу


Транспорт телевізійного зображення по Інтернет-мережах стала можливою тільки з появою технологій передачі даних, які забезпечують необхідну смугу пропускання каналів зв'язку. З кожним роком з'являються нові технології, направлені на підвищення ефективності і продуктивності розподілених телекомунікаційних систем. Серед тих, що динамічно розвиваються, але в той же час вже міцно устояних і випробуваних часом є технології Ethernet, xDSL, АТМ.

Приведений короткий огляд технічних рішень має на меті встановлення пріоритетів при ухваленні рішення про організацію підключення широкосмугового каналу.

хDSL (digital subscriber line - цифрова абонентська лінія) - сімейство технологій, що дозволяють значно розширити пропускну спроможність абонентської лінії місцевої телефонної мережі шляхом використання ефективних лінійних кодів і адаптивних методів корекції спотворень лінії на основі сучасних досягнень мікроелектроніки і методів цифрової обробки сигналу. Основна перевага даної технології в тому, що немає необхідності прокладати кабель до абонента. Використовуються вже прокладені телефонні кабелі, на які встановлюються сплітеры. До основних типів xDSL відносяться: ADSL, SDSL і VDSL. Всі ці технології забезпечують високошвидкісний цифровий доступ по абонентській телефонній лінії.

ADSL (asymmetric digital subscriber line - асиметрична цифрова абонентська лінія) - варіант DSL, що дозволяє передавати дані користувачеві з швидкістю до 8 Мбіт/с, а від користувача з швидкістю до 1 Мбіт/с. Для прийому і передачі даних використовуються різні канали: приймальний володіє істотно більшою пропускною спроможністю.

ADSL2 і ADSL2+ є модифікаціями класичної технології ADSL. Вони розроблялися з урахуванням збільшених вимог провайдерів і кінцевих користувачів. У ADSL2 і ADSL 2+ при практично тій же дальності передачі, що і в ADSL, швидкості збільшені до 12 і 25 Мбіт/с відповідно. Крім того, реалізована функція адаптивної зміни швидкості.

SDSL (simple digital subscriber line - симетрична високошвидкісна цифрова абонентська лінія, що працює по одній парі). Відомо дві модифікації цього устаткування: MSDSL (багатошвидкісна технологія SDSL) і HDSL2, що мають вбудований механізм адаптації швидкості передачі до параметрів фізичної лінії.

VDSL (very-high data rate digital subscriber line - надвисокошвидкісна цифрова абонентська лінія) - аналог технології ADSL, відрізняється тим, що може працювати як в асиметричному, так і в симетричному режимі. В порівнянні з ADSL, VDSL має значно вищу швидкість передачі даних: від 13 до 52 Мбіт/с в напрямі від мережі до користувача і від 1,5 Мбіт/с від користувача до мережі при роботі в асиметричному режимі. Максимальна пропускна спроможність лінії VDSL при роботі в симетричному режимі складає приблизно 26 Мбіт/с в кожному напрямі передачі

АТМ (asynchronous transfer mode - асинхронний режим передачі) - технологія побудови мереж з комутацією кадрів, що забезпечує високошвидкісну передачу даних шляхом посилки комірок даних (кадрів фіксованого розміру) по широкосмугових локальних і глобальних обчислювальних мережах. АТМ дозволяє передавати з високою швидкістю відео, аудіо і комп'ютерні дані разом з телефонними сигналами. Ця технологія поєднує в собі переваги пакетної передачі і мережевої комутації з розподілом смуги частот на вимогу. При асинхронній передачі дані перетворюються в пакети (комірки) фіксованої довжини, кожен з яких включає п'ять байт заголовка, що містить інформацію про ідентифікацію і маршрутизацію, і наступні за ним 48 байт абонентської (корисною) інформації. Кожен пакет тривалістю 53 байти слідує по певному мережевому шляху від посилаючої сторони до приймача в місці призначення (віртуальний канал). Тут відновлюється початкова інформація. Завдяки своїй структурі ця технологія забезпечує передачу різноманітної інформації (телефонії, даних і відео) по єдиній магістралі. Швидкість передачі даних, з якою працюють комутатори АТМ - 155Мбіт/с, хоча теоретично швидкість може скласти 1,2 Гбіт/с.

Ethernet - мережева технологія, визначена специфікацією IEEE 802.3. Мережі Ethernet використовують метод CSMA/CD, що забезпечує передачу даних по мережі з урахуванням випадкового суперечливого приходу пакетів даних. Швидкість передачі даних складає 10МБіт/с по кабелю типу “вита пара”, коаксіальному кабелю або волоконно-оптичному кабелю.

Fast Ethernet - мережева технологія, яка є розширенням технології Ethernet. Мережі Fast Ethernet використовують метод CSMA/CD і передають дані із швидкістю 100МБит/с.

Optical Ethernet - мережева технологія, яка є розширенням технології Ethernet. Швидкість передачі даних складає 1Гбіт/с і 10ГБіт/с по волоконно-оптичному кабелю.

Основними перевагами технології Ethernet є поширеність, ефективність використання канальних ресурсів, продуктивність, відносно низька вартість устаткування і експлуатації, простота підключення робочих місць. Fast Ethernet практично витіснив технологію АТМ в області підключення робочих місць. По тих же самих причинах (простота і низька вартість) гігабитний Ethernet і 10-гігабитний Ethernet в даний час стають привабливішими для побудови опорних мереж, чим АТМ. Технологія Ethernet дозволяє будувати міжвузлові з'єднання протяжністю до 100 км. без проміжного підсилення і регенерації при потенційно необмеженій пропускній спроможності.


Абонентський пристрій (STB)


Декодування телеканалів здійснюється безпосередньо на абонентському пристрої IP Set Top Box (рис.9), для проглядання потокового відео на телевізорі або персональному комп'ютері. Абонентський пристрій STB з одного боку підключений до мережі, а з іншою має з'єднання з телевізором. Приставка декодує відеодані і виводить розшифроване відео на екран телевізора. По суті, це невеликий комп'ютер зі своєю операційною системою, MPEG-декодером і веб-браузером. Саме наявність веб-браузера і IP-канала дозволяє реалізувати інтерактивні сервіси. Обмін командами управління і медіаматеріалами здійснюється через мережевий інтерфейс.

Основні вимоги до клієнтського устаткування:

STB повинне бути підтримуваним провідними постачальниками проміжного програмного забезпечення і систем умовного доступу;

можливість безпечного оновлення і обслуговування програмного забезпечення;

захист контента (сумісність з безліччю карткових і безкарткових програмних продуктів, що забезпечують захист контента);

підтримка різних інтерфейсів;

підтримка безлічі HTML браузерів;

низьке енергоспоживання. Припускає стабільну роботу пристрою і його високу надійність;

простий і високоефективний дизайн призначений для користувача інтерфейсу.


Технології стиснення даних в каналах IP-TV


Вибір стандарту відеокомпресії є виключно важливим аспектом планування оператором IP-TV мережі. Крім класичних методів стиснення відео і аудіоданих, сьогодні знаходять застосування такі прогресивні технології як MPEG-4 AVC і SMPTE VC-1 (Windows Media VC-9).

MPEG-2. Це назва групи стандартів цифрового кодування відео і аудіосигналів, схвалених ISO - Міжнародною Організацією по стандартизации/IEC Moving Picture Experts Group (MPEG). Стандарт MPEG-2 в основному використовується для кодування відео і аудіо при віщанні, включаючи супутникове віщання і кабельне телебачення. MPEG-2 з деякими модифікаціями також активно використовується як стандарт для стиснення DVD. MPEG-2 використовується для загального стиснення рухомих зображень і звуку і визначає формат відеопотоку, який може бути представлений як три типи кадру, - незалежно стислі кадри (I-кадри), кадри стиснуті з використанням прогнозу руху в одному напрямі (P-кадри) і кадри, стиснуті з використанням прогнозу руху в двох напрямах (B-кадри). Відповідні групи кадрів від одного I-кадра до іншого утворюють групу кадрів GOP (Group оf Pictures). Зазвичай використовуються потоки в 25 або 29,97 кадрів в секунду. MPEG-2 підтримує відео і в прогресивній, і в черезстроковій розгортці.

Сьогодні актуальними є два передові формати стиснення - відкритий стандарт MPEG4 AVC (H.264) і стандарт VC-1 створений на базі відеокодека Windows Media Video 9 від Microsoft.

Стандарт MPEG-4 AVC. Розроблений об'єднаною командою відеоекспертів міжнародної організації по стандартизації (ISO) і міжнародного союзу телекомунікацій (ITU), MPEG-4 AVC був в липні 2003 формально затверджений як стандарт, відомий також як Part 10, H.264.

Особливості MPEG4 AVC:

складніший алгоритм надає вищу ефективність стиснення і вищу якість;

вимагає швидкості потоку більш ніж в 2 рази меншою в порівнянні з MPEG-2 при рівній якості картинки;

підтримує ефективні інструменти додаткової ентропії такі як CABAC (context adaptive binary and arithmetic coding);

розмір блоку компенсації руху від 4×4 до 16×16;

множинність опорних кадрів;

мовний рівень - головний профайл ( main profile);

включений як формат стиснення для Blu-ray диска і HD DVD.

SMPTE VC-1. Цей формат стиснення відео є “апаратною” реалізацією відеокодека пакету Windows Media 9 Series, розробленого спочатку корпорацією Microsoft. В даний час VC-1 стандартизований організацією SMPTE (суспільство інженерів кіно і телебачення). VC-1 підтримує кодування як прогресивного так і черезстрокового відео. Для кодування використовуються компонентні складові відеоданих (яскравістний і кольорорізностні сигнали). Схема оцифрування (дискретизація) яскравістних і хроматичних даних 4:2:0, кожен компонент оцифровується 8 бітами на відлік. VC-1 забезпечує дуже високу ефективність компресії відео і аудіо та високу візуальну якість. Крім того VC-1 / WMV9 також стандартизований як можливий формат компресії для новітніх форматів відеодисків таких як HD DVD і Blu-ray.

Особливості Windows Media VC-1:

менш складний алгоритм, чим у MPEG4, вимагає менше циклів обробки і простіше реалізується;

вимагає меншої, ніж MPEG-2, швидкості потоку (більш ніж в 2 рази) при рівній якості картинки;

використовується кодування VLC (variable length coding);

розмір блоку компенсації руху 16×16;

використовується схема опорного кадру, подібна MPEG-2;

мовний рівень - передовий профайл (advance profile);

включений як формат стиснення для Blu-ray диска і HD DVD.

Передові відеокодеки (AVC) засновані на принципах, використовуваних в стандарті MPEG-2 і мають багато загальних з ним елементів, зокрема:

звичайна схема оцифрування яскравістних і хроматичних даних 4:2:0;

скорочення надмірних відеоданих, використовуючи IPB кадри;

розбиття зображення на блоки пікселів;

визначення наявності динаміки (рухи) на основі аналізу блоків;

скалярне оцифрування даних.

Проте в AVC було додано багато важливих алгоритмічних новацій:

змінний розмір рухомих блоків (16×16, складається з 4×4);

пошук руху четвірок пікселів;

множинність опорних кадрів;

можливість використання B-кадра як опорного;

зважений прогноз;

ціле перетворення 4×4 (на відміну від 8×8 DCT для MPEG2);

більш “дрібнозернисте” квантування при оцифруванні відео;

використання високоефективних алгоритмів кодування CA-VLC і CABAC (context adaptive binary arithmetic coding);

вбудований фільтр de-blocking filter для підвищення візуальної якості.

Порівняння найважливіших принципів кодування MPEG2 і MPEG4 AVC приведені в таблиці 1.


Таблиця 1

Порівняння принципів кодування стандартів MPEG2 і MPEG4 AVC

MPEG-2

MPEG-4 AVC

Для передбачених P-кадрів тільки один опорний кадр і два опорні кадри для B

Множинні опорні кадри. Двонаправлений режим для P і B кадрів

Макроблоки великої площі, 16×16

Змінна геометрія блоку, зниження розміру до 4×4

Точність вектора руху 1/2 піксела

Точність вектора руху 1/4 піксела

Дискретне косинусное перетворення (DCT) 8×8

Ціле перетворення 4×4

Один просторовий спосіб прогнозу

Безліч способів прогнозу

Немає вбудованого de-blocking фільтру

Вбудований de-blocking фільтр

Фіксований коефіцієнт квантування

Розширене і якісне управління квантуванням.

Алгоритм кодування VLC (variable length coding, Huffman)

Передові алгоритми кодування: VLC і CABAC


Не вдаючись до принципів алгоритму кодування, відзначимо тільки істотні для операторів найважливіші особливості двох передових форматів MPEG-4 AVC (H.264) і VC-1:

H.264 має складніший в порівнянні з MPEG-2 алгоритм, надає вищу ефективність стиснення і вищу якість;

VC-1 має менш складний алгоритм, чим у MPEG4, вимагає менше циклів обробки і простіше реалізується;

H.264 і VC-1 вимагають швидкості транспортного потоку більш ніж в 2 рази меншу в порівнянні з MPEG-2 при збереженні якості картинки;

для H.264 мовний рівень - головний профайл (main profile);

для VC-1 мовний рівень - передовий профайл (advance profile);

обидва формати мають вбудований фільтр придушення блокової структури зображення (de-blocking filter) для підвищення візуальної якості.

обидва формати стиснення включено як що рекомендуються для Blu-ray диска і HD DVD.

устаткування MPEG4 сьогодні доступніше, ніж для VC-1.

Об'єм трафіку при використанні передових методів відеокомпресії падає більш ніж в 2 рази. Проте ситуація на ринку в частині устаткування для цих нових стандартів поки набагато гірша. Вибір устаткування менший, ціни набагато вищі. Проте, на ринку вже є якийсь мінімальний вибір устаткування для H.264 і більшості виробників оголосили про свої плани на підтримку H.264 в самий найближчий час. Із стандартом VC-1, який тільки півроку тому отримав офіційний статус, ситуація поки дещо гірша.

Ухваливши рішення використовувати передовий формат стиснення і роблячи вибір між H.264 і VC-1, оператор повинен враховувати не тільки ефективність стиснення, яка приблизно рівна, але також повинен враховувати порядок і вартість ліцензійних відрахувань.

Також стоїть питання, а чи слідує взагалі операторові орієнтуватися на передові формати. З одного боку, IP-TV устаткування для MPEG-2, як головне, так і абонентське є достатньо широко поширеним, доступним і, крім того, має приємну для оператора динаміку зниження цін за короткий час. Оператор може вибирати устаткування серед великої кількості вендерів і добиватися якнайкращих цін і умов постачання. І з цієї точки зору, використання MPEG-2 як базового стандарту стиснення представляється і абсолютно розумним, і повністю виправданим. Недоліком даного рішення є підвищені вимоги до транспортної мережі для надання сервісів, що припускають unicast трафік, перш за все такі популярні як “відео за замовленням”. Дані сервіси дуже швидко “з'їдають” резерви смуги пропускання магістральної частини мережі у міру зростання числа абонентів. Неможливим стає використання формату HDTV, який вимагає подвоєння смуги пропускання магістральної частини мережі.

Передові стандарти стиснення, будучи дорогим рішенням сьогодні, завтра поза сумнівом вимагатимуть набагато менших витрат. Готового універсального рішення немає. Оператор повинен сам його знайти.


Висновки


В результаті проведення аналізу компонентів рішення системи IP-телебачення визначені основні функції і сформульовані вимоги до елементів архітектури досліджуваної технології. Встановлено, що основними частинами архітектури IP-TV є: комплекс сигналоутворення і управління послугами, компоненти мережі передачі даних і клієнтське устаткування. Всі ці компоненти, за винятком систем прийому первинного телесигналу, функціонують в IP-середовищі і будуються поверх існуючої мережі передачі даних.

Комплекс сигналоутворення і управління послугами виконує функції прийому відеопотоків в різних форматах, формування контента (переформатування і інкапсуляція) з подальшою трансляцією вихідного потоку відеоданих в мережі передачі даних, забезпечення безпеки (захист від несанкціонованого доступу до відеоконтента) і управління всіма видами послуг. До основних вимог, що пред'являється до комплексу, відносяться гнучкість в обробці відеопотоку, високий рівень безпеки і якість управління контентом і послугами.

Компоненти мережі передачі даних виконують функції розподілу, виділення необхідної пропускної спроможності і забезпечення QоS. У разі розгортання послуги IP-TV на існуючій мережі - це опорна мережа провайдера. Канали доступу абонентів повинні будуватися на високошвидкісних широкосмугових технологіях. Оператори можуть використовувати комбінацію технологій “останньої милі”. Основною вимогою повинно бути забезпечення параметрів пропускної спроможності і затримки, необхідних для передачі відеотрафіку спільно з іншими даними.

Клієнтське устаткування забезпечує функціональну обробку, яка припускає установку з'єднання і рівня QоS з вузлом обслуговування, декодування відеопотоків, зміну каналів, управління користувальницьким дисплеєм і під'єднання до пристроїв користувача, таким як телевізори із стандартною (SDTV) або високою чіткістю (HDTV). Основною вимогою є функціональна гнучкість.

В результаті проведення порівняльного аналізу класичного і передових методів стиснення даних, вказані особливості кожного із стандартів відеокомпресії, які можуть послужити опорою операторові при плануванні організації IP-TV мережі.


Страницы: 1, 2, 3



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.