* мобільність: можливість пересуватися у межах W-Fi зони не перериваючи з’єднання;
* простота активації з’єднання з Інтернетом;
* роумінг: доступ на всіх Wi-Fi зонах Укртелекому.
Технологія:
Wi-Fi (абревіатура від Wireless Fidelity) один із форматів передачі цифрових даних радіоканалами, який використовують для підключення до глобальної мережі Інтернет та WLAN (безпроводовим локальним мережам), а точніше, сімейство стандартів IEEE 802.11. Для надання доступу до Інтернету в певній зоні встановлюють точки доступу (Access Point). Технологія забезпечує гарантований зв’язок із точкою доступу на відстані 50-100 метрів та може одночасно підтримувати декілька десятків активних користувачів. Стійкий та якісний зв’язок між всіма точками доступу забезпечують повноцінний роумінг, який дозволяє користувачеві пересуватись по всій зоні покриття, не втрачаючи при цьому постійне підключення до мережі.
Місцевий телефонний зв’язок.
Місцевий телефонний зв’язок — це послуга, яка забезпечує доступ до телекомунікаційної мережі ВАТ "Укртелеком", та надає користувачуможливість спілкуватись з особами, які знаходяться в тому ж місті (районі).
Послугами місцевого зв’язку можна користуватись з домашнього телефона, телефонів підприємств та організацій, з таксофонів, з автоматизованих переговорних пунктів у відділеннях "Телекомсервіс".
Встановлення домашнього телефону та надання послуг телефонного зв’язку здійснюється на основі укладеного договору на надання телекомунікаційних послуг (послуг електрозв’язку) між ВАТ "Укртелеком" і абонентом.
Якщо Ви — абонент цифрової телефонної станції, ВАТ "Укртелеком" пропонує Вам широкий вибір додаткових послуг, які підвищать функціональність Вашого телефону.
Крім того, абоненти ВАТ "Укртелеком" можуть скористатись послугами Інтернет: Швидкісним доступом ОГО!, Відкритим, Договірним та Передплаченим доступами до Інтернет.
В усіх обласних центрах та більшості великих міст України налагоджено почасовий облік місцевих розмов.
Відлік тривалості місцевої телефонної розмови починається з моменту відповіді будь-якої особи або абонентського пристрою (факсимільний апарат, автовідповідач, автоматичний визначник номера, модем і т.ін) і закінчується в момент розриву з’єднання. Одиниця вимірювання часу з’єднання — 1 секунда.
Місячний обсяг користування послугами місцевого телефонного зв’язку визначається як сума тривалості всіх місцевих розмов, здійснених протягом місяця з телефона абонента.
Телеграфний зв’язок
1. Тарифи на послуги телеграфного зв’язку застосовуються всіма філіями ВАТ "Укртелеком", які надають такі послуги.
2. Оплата користувачами послуг телеграфного зв’язку з державами СНД та іншими іноземними державами проводиться в національній валюті України, її розмір визначається із застосуванням курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України на момент надання послуги.
Виходячи з аналізу поставлених проблем, можна запропонувати декілька напрямків виходу з невигідної для вітчизняного ринку зв’язку ситуації та підвищення конкурентноздатності його продукції:
· створення сприятливого для розвитку вітчизняного виробництва правового поля, зокрема податкової політики;
· надання на початковому етапі державної підтримки новоствореним підприємствам досліджуваної галузі;
· фінансування та забезпечення пільговими кредитами на конкурсній основі підприємств, що приділяють значну увагу розробкам нових технологій; стимулювання інновацій;
· створення більш ефективних технологій виробництва продукції;
· створення Фонду розвитку галузі виробництва засобів зв’язку за рахунок митних відрахувань з імпортованих товарів цієї галузі;
· зниження ризиків за рахунок використання системи страхувань;
· проведення конкурсів проектів наукових розробок та створення сприятливих умов для виробничої реалізації найкращого проекту;
· проведення спеціалізованих виставок з метою ознайомлення потенційних споживачів з вітчизняними підприємствами галузі та їхньою продукцією;
· заснування стипендії найкращого підприємства галузі для стимулювання інтересу у молоді до вітчизняного виробництва засобів зв’язку;
· проведення досліджень з винайдення способу знизити небезпечність радіо- та мобільних телефонів;
· розширення вже наявної частки експорту та поступовий вихід на нові світові ринки;
· заохочення інвестиційної діяльності у галузі;
· створення та контроль за виконанням програми розвитку галузі.
Необхідність здійснення вищезазначених пропозицій для створення сильного та конкурентноспроможного ринку є очевидною.
Для того, щоб досягти успіху в умовах ринкової економіки, продукція підприємства має бути конкурентноздатною. На жаль виробництво засобів зв’язку в Україні має недостатній рівень розвитку для того, щоб конкурувати з іноземними високорозвиненими компаніями. Цьому було багато причин, але зараз прийшов час обрати найоптимальніший за даних умов шлях виходу зі складної ситуації.
Недосконала податкова система, зачастілі зміни законів, несприятлива політична ситуація стримують розвиток будь-якого виробництва, а розвиток галузі високих технологій ще більше, оскільки ця галузь, до якої належить виробництво засобів зв’язку, потребує великих капіталовкладень, а постійний "клімат невизначенності" не може заохочувати інвесторів. Тому перше, що необхідно зробити, це створити сприятливе правове поле.
Підприємства, які вже давно працюють в цій галузі, зазвичай мають немалий тягар боргів перед бюджетами і фондами всіх рівнів і нараховані на ці борги пені і штрафи. Отже, необхідно провести політику реструктуризації боргів.
Оскільки галузь є технологічно складною, капітало- та матеріалоємкою, необхідною є підтримка "молодих" підприємств з боку держави хоча б на початковому етапі. Успішним прикладом цього є досвід світового лідера галузі — компанії Nokia.
Варто зазначити, що "Концепцією розвитку зв’язку України до 2010 року " передбачено, що "необхідний рівень розвитку систем, мереж і засобів зв'язку з надання нових послуг у нинішніх економічних умовах не може бути досягнутий тільки за рахунок власних фінансових ресурсів галузі. Для успішної реалізації положень Концепції необхідна державна підтримка. "
Керівник компанії Intel Енді Гроув (Andy Grove) —людина, до слів якої варто прислухатися, — неодноразово говорив, що тільки постійні інновації за дуже короткий час можуть змінити цілу індустрію. Галузь засобів зв’язку — це саме та галузь, де левова частка успіху залежить від розробки нових товарів, технологій та вчасне впровадження їх у виробництво. Саме з цієї причини найбільша частка вищезазначених пропозицій тією чи іншою мірою стосуються стимулювання інноваційної діяльності.
Отже, для підвищення конкурентноспроможності галузі виробництва засобів зв’язку необхідно створити сприятливе законодавство, проводити стимулювальну державну політику та забезпечити розвиток інноваційної діяльності і реалізацію її результатів.
З метою розвитку галузі зв’язку урядовими та неурядовими організаціями була створена "Концепція розвитку зв’язку України до 2010 року". Концепція розроблена Держкомзв'язку, Мінпромполітики, Міноборони та СБУ.
Серед завдань Концепції є визначення основ технічної політики удосконалення зв'язку і шляхів її реалізації; пріоритетних напрямів розроблення та виробництва вітчизняних засобів зв'язку; необхідних джерел реалізації Концепції.
Серед основних пріоритетів розвитку зв'язку загального користування — створення засобів зв'язку, які сприятимуть прискоренню розвитку та підвищенню ефективності мереж зв'язку; організація розроблення та виробництва в Україні основних видів технічних засобів зв'язку та необхідних компонентів на рівні європейських і світових стандартів якості.
Забезпечення зв'язку технічними засобами здійснюється згідно з Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України і Комплексною цільовою науково-технічною програмою "Розроблення та виробництво засобів зв'язку". Остання передбачає виконання близько 600 найбільш актуальних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, орієнтована на створення і розвиток промисловості для вирішення таких основних завдань: налагодження виробництва засобів зв'язку для потреб усіх споживачів; створення виробництва засобів зв'язку, що замінюватимуть імпорт у необхідних для мереж загального користування і для відомчих мереж обсягах; розроблення та освоєння виробництва нових засобів зв'язку світового рівня, що стануть основою розвитку вітчизняного наукового потенціалу та сприятимуть збільшенню обсягів експорту до країн СНД, а в майбутньому – і до інших зарубіжних країн.
З початку реалізації Програми виконано 85 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, 44 з них впроваджено у виробництво за такими основними напрямами: первинна мережа; телефонний зв'язок; документальний зв'язок; системи телебачення і радіомовлення; наземна апаратура радіозв’язку і супутникового зв'язку. Мінпромполітики визначено перелік підприємств і науково-технічних установ, якими розроблено та впроваджується у серійне виробництво ряд засобів зв'язку. Вітчизняні підприємства можуть задовольнити потреби зв'язку України в окремих видах обладнання зв'язку, яке пройшло сертифікацію і за технічними параметрами не поступається зарубіжним аналогам, а за деякими навіть перевищує їх.
Отже, концепцію розвитку створено; залишилося тільки проконтролювати її виконання.
Сучасний рівень розроблення та виробництва технічних засобів зв'язку неможливо забезпечити без проведення випереджувальних досліджень, а організацію впровадження передових технологій і новітньої техніки – без постійного супроводу цих процесів галузевою наукою.
Випереджувальні дослідження мають бути спрямовані на: розроблення нових систем зв'язку; розвиток математичного супроводу аналізу і синтезу нових, структурно складних систем і мереж зв'язку; розроблення нових технологій і принципів побудови систем зв'язку насамперед у сфері оброблення і передавання інформації, а також їх складових частин; розроблення необхідних радіоелектронних компонентів.
Для успішного розв’язання питань впровадження досягнень сучасної науки і техніки зв'язку у вітчизняне виробництво необхідно: сприяти створенню асоціацій виробників телекомунікаційного обладнання з метою проведення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб у високоякісних засобах зв'язку, формування ринку товарів та послуг, насичення ними ринку України; розширити науково-виробничу кооперацію між провідними науковими центрами України, поглибити економічні зв’язки між підприємствами, виробниками обладнання та виробниками елементної бази різного галузевого профілю та різного відомчого підпорядкування з метою створення сприятливих умов для розвитку елементної бази і виробництва засобів зв'язку; створити науково-технічні центри для координації робіт за напрямами, які разом з розробниками та виробниками мають забезпечити розроблення основних вимог до апаратури, метрологічного забезпечення, сприяти підприємствам у сертифікації обладнання, проводити єдину технічну політику щодо технічних засобів зв'язку, елементної бази тощо.
Для розвитку виробництва засобів зв’язку та завоювання продукцією цієї галузі внутрішнього та зовнішнього ринку звичайно необхідні значні фінансові, матеріальні та наукові ресурси. Найголовнішою умовою успіху можна назвати сприятливу політику держави та постійне впровадження інновацій.
Інтегральний науковий результат дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію у наступному комплексі концептуально-методологічних положень стосовно принципів та підходів до комплексного системного аналізу ринку послуг зв'язку України:
1. Автором роботи встановлено, що ринок послуг зв'язку знаходиться в стадії розвитку. Оператори з недержавною формою власності займають незначну частку ринку, оскільки невеликий обсяг реалізації послуг та інші виробничо-технічні фактори не дають можливості цим операторам достойно конкурувати з державними операторами. На ринку послуг звязку України на сьогодні домінують оператори ВАТ "Укртелеком" та УДППЗ "Укрпошта".
2. Виявлено, що на функціонування сфери зв’язку суттєво впливають такі фактори: висока трудомісткість, низький рівень автоматизації та цифровізації мережі, невідємний зв'язок виробництва та споживання, залежність обсягу послуг зв'язку від попиту тощо.
3. Автор дійшов висновку, що існуючі принципи ціноутворення не відповідають сучасним ринковим вимогам, тому що не враховують усіх факторів, які впливають на реалізацію послуг зв'язку в умовах ринкової економіки.
4. Теоретично обґрунтовано недоцільність прямого перенесення існуючих у розвинених країнах світу методів аналізу ринку на український телекомунікаційний ринок, а також необхідність створення власної концептуальної моделі, яка враховувала б як особливості зв'язку, так і економічну ситуацію в країні.
5. За допомогою розробленого системного підходу проведено системний аналіз телекомунікаційного ринку Одеського регіону. Наведені дані свідчать про домінуюче становище ВАТ "Укртелеком", характерне для всіх регіонів України. Відзначено високий динамізм розвитку недержавних операторів, а також їх своєчасна й адекватна реакція на зміну кон'юнктури ринку. Оператори недержавної форми власності створюють умови для рівноправної конкуренції з державним оператором, що позитивно впливає на розвиток усього ринку.
6. Доведено, що попит на послуги стаціонарного телефонного зв'язку найближчим часом не буде зменшуватись. Розвиток ринку нових послуг зв’язку (головним чином стільникового) у найближчий час не здійснить суттєвого впливу на рівень споживання послуг стаціонарного телефонного зв'язку.
Визначення концептуально-методичної бази системного аналізу ринку послуг зв’язку являє собою реальний внесок у розвиток і поглиблення сучасних ринкових перетворень у галузі зв’язку та є кроком на шляху інтеграції галузі зв’язку України в світовий телекомунікаційний простір.
1. Ковалева Е.А. Некоторые аспекты международного опыта в области тарификации услуг связи // Наукові праці УДАЗ. Спец. вып. "Проблемы управления и экономического развития предприятий связи – Экономика-99".- Одесса, 1999. - С. 44-47.
2. Князева Е.А. Особенности маркетингового исследования рынка услуг электросвязи // Наукові праці УДАЗ. – Одеса, 2000. - № 3. - С. 117 - 119.
3. Кузнецова Л.В. Маркетинговые исследования как современный инструмент анализа рынка услуг почтовой связи // Наукові праці УДАЗ. - Одеса, 2001.- № 1 – С. 104-107. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні методології дослідження ринку поштових послуг.
4. Князева Е.А. Использование методов прогнозирования при определении путей развития операторов связи в условиях становления телекоммуникационного рынка // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 96. - С. 3-10.
5. Щуровская А.Ю. Методы и модели, используемые для формирования политики ценообразования в отрасли связи // Первый Междунар. научно-технический молодежный форум "Электроника и молодежь в XXI веке". - Харьков: ХТУРЕ, 1997. - С. 49. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі сучасних методів ціноутворення.
6. Макарова А.Ю. Формирование ценовой политики в отрасли связи // Праці IV укр. науково-практичної конференції з автоматичного управління "Автоматика-97". - Черкаси, 1997. - Т. 4. - С. 58. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі принципів формування тарифів в галузі звязку.
7. Івашов О.А. Деякі аспекти формування цінової політики у сфері маркетингу послуг зв'язку // Зв'язок. - 1998. - № 3. - С. 19.
8. Мірошниченко І.А. Про інтеграцію України в загальноєвропейський телекомунікаційний простір // Зв'язок. - 1998. - № 4. - С. 27.
9. Подход к принятию решения о перспективе функционирования производства / Н.Е.Потапова-Синько, Е.А.Князева, Л.Н.Вуйцик, Г.А.Отливанская // Зв'язок. - 1999. - № 3. - С. 17-19. Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності маркетингових досліджень при прийнятті управлінських рішень.
10. Савичева Е.А. Маркетинг как инструмент формирования ценовой политики предприятия связи в новых условиях хозяйствования // "Радиоэлектроника и молодежь в XXI веке": Сб. науч. трудов по материалам ІІІ Междунар. научно-технического молодеж. форума. – Харьков: ХТУРЭ, 1999. - С. 467-470.
11. Экономика предприятий связи: учеб.-метод. руководство к практическим занятиям / Н.Е. Потапова-Синько, О.В. Орлова, Г.А. Отливанская // Одесса. - УГАС, 2000. - 56 с. Особистий внесок здобувача полягає в розробці вступу та задач № 1,3,4,5,6.
12. Кривошеенко Е.А. Тенденции функционирования мирового рынка сотовой связи и основные направления развития услуг мобильной связи в Украине // Содружество. – Донецк: ОАО "УкрНТЭК", 2001. – С. 48-57.
13. Фомин Е.И. Перспективы развития рынка услуг мобильной связи на территории Украины // Специализированный вып. материалов 3-й Междунар. научно-технической конф. "Техника и технология связи". – Одесса: - УГАС, 2001. – С. 538-546.
14. Яшкин Е.А. Тезисы доклада "Тенденции функционирования мирового рынка сотовой связи и основные направления развития услуг мобильной связи в Украине" // Материалы Всеукраинской научно-практической Интернет-конференции "Проблемы и перспективы развития сотовой связи Украины". – Донецк, 2001. – С. 5-7.
Страницы: 1, 2, 3, 4
