Вигода — це визначення слід віднести і до інструментів, які малюють, особливо інструментів створення багатокутників, зірок та спіралей, при роботі з ними не вимагається попереднього введення параметрів, і шляхом одного натиску кнопки миші можна створити, повернути, збільшити або зменшити кількість граней, звороту і розмістити у потрібному місці досить складну фігуру. Таким чином, для створення необхідного об’єкту не потрібно зсувати вікно файлу на вільне місце зображення, завдяки чьому ви економите час і не стомлюються очі від нескінченних пересувань і перевиводів екрану.
Що стосується інструментів трансформування, то, на перший погляд, розподіл всіх його функцій (Move, Rotate, Scale, Reflect, Shear) між різними закладинами палітри інструментів може показатися незручним. Але це виправдане не тільки тим, що на кожну з них посажений додатковий інструмент. Якщо вказати на нього курсором миші, при цьому один раз натиснувши на її клавішу, можна змінювати або об’єкти цілком або образи їх залівки безпосередно. Подвійний натиск на клавішу миші викликає вікно діалога, яке дозволяє виробляти не тільки точні перетворення, але показує результат майбутнього перетворення і робить можливим виробити його з копією об’єкту, не змінюючи вихідного.
Якщо грубо уявити собі роботу митця по створенню векторного зображення, то вона зводиться власно до «малювання» фігур і ліній, їх «пофарбуванню», кажучи комп’ютерною мовою, — призначення векторним об’єктам заливки (Fill) і обводки (Stroke). Якщо можливості модифікації виду заливки (колір, градієнт, образець) ніяк не обмежують ступінь свободи митця, то рамки видозмінення обводки достатньо жорсткі — змінюються тільки її ширина і колір. Illustrator 7.0 має визначну команду Outline Path (зовнішній контур), вона дозволяє обводку, після того, як «знайдена» її ширина, перетворити у Compound Path (складний контур), на якому можна відвести душу, задаючи йому яку завгодно заливку.
Дуже часто широку обводку (того ж кольору, що й заливка) застосовують для модифікації наповненості, жирности складних фігур, частіш за все літер. Знову ж, якщо творчий задум припускав не просто колір, а й градієнт або зразок всьому об’єкту зі зміненою жирністю, Outline Path перетворить фігуру з обводкою у замкнутий шлях, межі якого включають до себе широку обводку вихідного об’єкту.
Спорідненій функціям Outline Path є команда Offset Path (навколішній контур), який дозволяє «зужувати» або «розсувати» межі об’єкту на задану ширину, що особливо тяжко робити вручну на об’єктах зі складною формою і великою кількістю «вузлових крапок».
Часто зустрічається операція «розташування тексту на шляху» (Fit text to path) у багатьох векторних редакторах не має аналогу у додатку до простих графічних об’єктів (не тексту). Цю недоробку завжди можна було обійти, використовуючи графічні символи в деяких шрифтах. Однак це, звичайно, не зовсім зручно. Реалізувати подібну творчу задачу в Illustrator 7.0 дозволяє команда Path Pattern у меню Filter/Stylize, яка «розташовує» по вибраному шляху будь-який зразок з палітри Pattern Swatches, при цьому доповнити палітру легко будь-яким векторним об’єктом. Однак слід уникати занадто різких скривлень вихідного шляху, бо у них одержуються обриви зразку (посаженний на шлях текст теж погано себе веде у подібних місцях).
Також можна відзначити інструмент Illustrator 7.0 — пензлик (Paintbrush). Його відзнака від олівця (Pencil) перебуває у тому, що у результаті «малювання» їм одержується не відкритий, що характеризується тільки обводкою, а закритий шлях, що имітує мазок пензлика і може мати заливку. Опції настройки інструменту дозволяють відтворювати каліграфічне письмо і, за наявностью планшету, натиском різного ступеню сили варіювати ширину мазків у межах, які задаються. Створені за допомогою цього інструменту навіть найпростіші зображення вигідно відрізняються від малюнків з однаковою товщиною ліній, що завжди так «видає» векторну графіку.
Використовуючи інструмент Type, можна створювати горизонтальні або вертикальні тексти, і, що більш важливо, — тексти, яки обтекають фігури правильної і неправильної форми, а також «виложені» всередині або вздовж шляхів. Ще однією особливістю Illustrator при роботі з текстами є те, що він не розділяє їх на Artistic Text і Paragraph Text, як це робить CorelDRAW, і тексти різноманітного обсягу однаково описуються параметрами, а також однаково успішно конвертуються у графічний об’єкт.
Ви можете встановлювати зв’язок між текстовими блоками, створеними інструментами Type або Areatype, після чого текст перетікає з одного блоку у наступні. Таким чином, текст може заповнити декілька різноманітних об’єктів (наприклад, колонок або неправільних фігур). Текст перетікає з одного об’єкту у другій згідно їх стекового порядку. Він заповнює найперший по часу створення об’єкт і продовжується у наступних. При роботі зі «зв’язаними» текстовими блоками можлива модифікація послідовності перетекання тексту шляхом модифікації їх стекового порядку, яку можна виконувати як до «зв’язування» текстових блоків, так і після. Якщо при заповненні текстового блоку з’ясовується, що весь текст не містится у ньому, є можливість створити його копію для «лишку» тексту. Розірвання зв’язку між блоками (або вилучення одного з них) не вертає текст у вихідний об’єкт. Для цього необхідно вирізати текст і «вклеїти» назад. З одного боку, це зручно, бо після розірвання є можливість працювати з кожним блоком незалежно і бути впевненим, що кількість тексту у блоці тепер незмінна, а з іншого боку, легко втратити частину тексту або його послідовність.
Будь-яким з інструментів трансформування можна видозмінювати текстові блоки або ж тексти, насажені на шлях, незалежно від того, «зв’язані» вони з іншими блоками або ні. Щоб змінити тільки форму блоку або шляху (а не самого тексту), для його вибору треба використати інструмент group-seleclion. Якщо базова лінія не з’явилася, значить, всі наступні операції будуть відбуватися тільки з самою фігурою (блоком або шляхом), а безпосередньо текст не вибраний. У подальшому операції трансформування вибраної фігури здійснюються відповідними інструментами.
Використовуючи Rows & Columns dialog box, можна розділяти текстові блоки на ряди і колонки, а також визначати порядок перебігу у них тексту (зліва направо або навпаки як для горизонтальних, так і для вертикальних текстів). Модифікація значень ширини і висоти колонок дозволяє точно «підігнати по розміру» текст, щоб не залишалося «висячих» рядків і занадто багато вільного місця. Але у таких випадках вихідний текстовий блок повинен бути заповнений на дві треті.
На мій погляд, весь стиль роботи з текстами в Illustrator 7.0 більше нагадує пакет верстання, ніж графічний. Всі параметри тексту можна задавати або змінювати прямо на екрані курсором миші, не вводячи значень з клавiатури, змінюючи їх за допомогою скролінгів, крок яких достатньо малий для точної настройки параметру, або використовуючи набори готових значень. Всі dialog-box автоматично відображають кожний крок модифікації параметрів без додаткового натиску клавіші Enter.
Illustrator 7.0, подібно багатьом графічним пакетам останніх редакцій, зробив крок на шляху до уніфікації обробки графіки, включивши до себе функції обробки як рідних (векторних) зображень, так і растрових, Він може не тільки імпортувати растрові файли і виробляти конвертацію їх кольорової моделі, але й застосовувати до них Adobe Photoshop-сумісні фільтри. При цьому растрове зображення може перебувати в Illustrator-файлі у двох станах. Якщо при імпорті встановити зв’язок з ним, відзначивши опцію Link, то у файлі зберігається не саме зображення, а лише його адреса на диску, не збільшуючи при цьому розмір файлу, що особливо важливо, коли растрових фрагментів достатньо багато. Але при збереженні файлу є можливість підтвердити або відмовитися від зв’язку з зображенням, включивши його у даний файл. Те ж саме відбувається, якщо (навіть зі зв’язком) растрове зображення, що імпортувалося, обробити однім з фільтрів.
З прийомів обробки в Illustrator 7.0 можна назвати маски, які дозволяють викадровувати потрібні фрагменти, зокрема, ховати частку зображення. І навіть, коли растровий фрагмент знаходиться вже «під маскою», межу викадрованого фрагменту можна активізувати і редагувати, закриваючи або відкриваючи необхідні ділянки. Ще одна корисна функція Illustrator 7.0 — вбудований растерізатор. Він дозволяє знов створене векторне зображення конвертувати у растрове у будь-якому дозволі і у будь-який кольоровій моделі, паралельно створюючи, при бажанні, і маску, яка заснована на вихідному векторному об’єкті.
Майже рівно через рік після випуску Illiustrator 7.0 корпорація Adobe випустила вже 8-му версію цього пакету, у якій дуже оперативно усунуті дрібні недоробки попередньої версії. Це, перш за все, можливість тільки одним інструментом «стрілка» не тільки виділяти об’єкти, але й міняти їх розміри, як це робиться у CorelDraw. По-друге це, можливість необмеженої, як було раніше, підтримки фільтрів Photoshop (наприклад, Illiustrator 7.0 не підтримував функцію Gausing Blur, яка, як і багато інших, вже входить до стандартної поставки 8-ї версії). Також дуже приємне враження створює те, що при створенні Illiustrator 8.0 корпорація Adobe нарешті відійшла від однієї з ненайкращих своїх «традицій» — ця версія працює значно швидше, ніж попередня, що у інших продуктах Adobe Systems виходить навпаки.
Якихось особливих відзнак між 7-ю та 8-ю версіями в оформленні та переліці можливостей майже не помітно, — добавлена цікава багатофункціональна грдієнтна заливка, що дозволяє імітувати 4D-поверхню з дуже цікавими візуальними ефектами, також значно розширений вибір фільтрів, які входять до стандартної поставки. Але є одна дуже значна особливість Illiustrator 8.0 — підтримка Post Script 3-го рівня. Тепер слід чекати, доки інші продукти, які працюють з Post Script, також почнуть підтримувати цю прогресивну технологію від Adobe Systems.
Для створення комп’ютерного двовимірного живопису можна використати пакет FreeHand (додаток 4) фірми Macromedia, який є частиною комплекту FreeHand Graphics Studio 2.0. Останні версії програми FreeHand володіють багатими засобами редагування зображень і тексту, містить бібліотеку спецефектів і набір інструментів для роботи з кольором, у тому числі засоби багатокольорової градієнтної заливки.
Небагато програмних продуктів можуть похвастатися власним фан-клубом. Але CorelXara (додаток 3), програма для створення векторних зображень на PC, стала культовою відразу же після виходу першої версії у 1994 році.
Згідно затвердженню поклонників, Хаrа може претендувати на звання кращого графічного додатку, про яке ви нічого не чули, особливо якщо йдеться про створення web-графіки. Ця програма, розроблена англійською компанією Хаrа, полюбилася професіоналам, що працюють з графікою на PC, за молнієносну швидкість, сглажування (antialiasing) зображення в режимі реального часу і простоту використання.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
