Для оцінки рівня якості виробу візьмемо такі параметри:

Кількість осей – характеризує можливість вимірювання;

Робочий діапазон– ширина значень вимірюваної величини, які може зафіксувати прилад;

Чутливість – характеризує здатність приладу вимірювати

Напруга живлення;

Робочий температурний діапазон – характеризує здатність приладу вимірювати у несприятливих умовах;

Споживчий струм – характеризує енергоємність приладу;

Викладення методики оцінки рівня якості проводиться для виробу, який має багатоаналогів,візьмемо за базовий прилад акселерометр ADXL203 [2] основні технічні параметри виробів наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Основні технічні параметри виробу

Відносні (одиничні) показники якості за будь-яким параметром , якщо вони находяться у лінійній залежності від якості, визначаються за формулами:

 (11)

Або

 (12)

де ,  - числові значення і-го параметру відповідно нового і базового виробів.

При нелінійній залежності між параметрами і якістю виробу, або якщо параметри відрізняються більш ніж на порядок, слід використовувати наступні формули:

 (13)

або

 (14)

чи інші залежності, що відповідають специфіці параметру.

Слід пам’ятати, що якщо зі зміною значення параметру нового виробу відносно базового якість виробу погіршується, то відносний показник якості повинен бути менше 1, якщо поліпшується – більше одиниці, якщо не змінюється – дорівнювати 1. Наприклад, збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (продуктивність виробу, економність тощо) і зі збільшенням кількісного значення величини параметра якість виробу погіршується (маса, габарити, споживана потужність тощо).

Таблиця 5

Відносні показники якості.

5.1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів

Вагомість кожного параметра в загальній кількості параметрів, що розглядаються при оцінці визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 5 чол.). Експерти повинні бути фахівцями в даній предметній галузі.

Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм відповідних рангів, перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання, виявлення і оцінку попарного пріоритету параметрів, обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості ().

Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Причому 1 присвоюється найважливішому (найвагомішому) параметру, а n – менш вагомому параметру з обраних для оцінки. Значення оцінок, виставлених одним експертом не можуть повторюватися, окрім випадків, коли експерт вагається і не може виділити найважливіший параметр. Тоді, наприклад, він виставляє оцінку для обох параметрів 1..2.

Припустимо, що результати експертного ранжування мають наступний вигляд (подано в Табл. 6):

Таблиця 6

Результати ранжування параметрів

Перед подальшою обробкою перевіряється сума рангів по кожному стовпцю (2-6), яка має дорівнювати:

  (15)

lе n — кількість оцінюваних параметрів.

Для випадку 6-ти параметрів, сума рангів по кожному стовпцю (2-6) дорівнює:

Визначення можливості використання результатів ранжування параметрів для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:

а) визначають суму рангів кожного параметра (по рядках) за формулою (16)

  (16)

де — ранг і-го параметра, визначений l-м експертом;

N — число експертів.

б) проводять перевірку загальної суми рангів за формулою (17), яка повинна дорівнювати

 (17)

Для випадку 6-ти параметрів та 5-ти експертів, загальна сума рангів дорівнює

в) обчислюють середню суму рангів ( Т ) за формулою (18):

  (18)

Для випадку 6-ти параметрів та 5-ти експертів, середня сума рангів дорівнює

.

г) визначають відхилення суми рангів кожного параметру (Rі ) від середньої суми рангів ( Т ) (Табл. 1.3, стовпець 8) за формулою (19):

  (19)

Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати нулю.

г) обчислюють квадрат відхилень за кожним параметром () та загальну суму квадратів відхилень (Табл. 1.3, стовпець 9) за формулою (20)

 (20)

д) визначають коефіцієнт узгодженості (конкордації) за формулою (21):

 (21)

Коефіцієнт узгодженості може мати значення в інтервалі . У разі повної узгодженості поглядів експертів коефіцієнт W=1. Чим більше розбіжностей між поглядами експертів, тим меншою буде величина W.  Визначена розрахункова величина W порівнюється з нормативною WH. Якщо , визначені дані заслуговують на довіру і придатні до використання. Для засобів обчислювальної техніки (зважаючи на відмінність показників для різних споживачів) необхідно регламентувати більш вільні межі вірогідності експертних оцінок. Для засобів обчислювальної техніки (і відповідно програмного продукту) беруть WH=0,67, для електровимірювальних і радіотехнічних виробів WH=0,77.

Якщо розрахункове значення коефіцієнта W<WH, необхідно провести повторне ранжування. Для цього треба повторити експертизу, залучивши більшу кількість експертів, провести більш глибоке обговорення й аналіз важливості параметрів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12