Сьогодні модеми застосовуються для рішення широкого класу задач: голосова пошта, факсимільний зв'язок, обмін інформацією через системи стільникового зв'язку для переносних комп'ютерів, відеоконференції і багато чого іншого. Однак при використанні звичайних телефонних мереж швидкість передачі обмежена, і для її подальшого підвищення необхідно застосовувати інші технології - ISDN чи зв'язок через оптичні кабелі.
Для того щоб модеми різних виробників могли обмінюватися даними один з одним, були розроблені спеціальні стандарти.
Існує кілька організацій, що займаються розробкою стандартних інтерфейсів: ITU (International Telecommunications Union - Міжнародний Союз по електрозв'язку) при комітеті ООН (Женева, Швейцарія), ISO (International Standards Organisation - Міжнародний комітет зі стандартизації). Ці організації впроваджують стандарти і для модемів, які розроблюються роками і, що публікувалися як серія рекомендацій, позначених префіксом V.
Основне призначення стандарту складається в описі протоколу[3] обміну даними між модемами.
Існують також стандарти де-факто, розроблені окремими виробниками устаткування, що використовують у своїй продукції нові властивості, ще не визначені комітетами зі стандартизації. Коли такі нововведення приймаються іншими виробниками, вони і стають стандартами de-facto. От деякі приклади.
Стандарт Bell-100 розроблений компанією Bell Systems для її модемів серій 100 і 200. Модель Bell 103 (300 біт/с), розроблена в 1958 році, була першим модемом для передачі даних по телефонних мережах.
Мова Ат-команд (від слова attention - увага), створений фірмою Hayes, використовується зараз усіма виробниками модемів. Ця мова дозволяє керувати модемами - від простого набору номера до вказівки числа дзвоників, після якого модем "піднімає трубку".
Ще одним прикладом стандарту de-facto є протоколи MNP, розроблені фірмою Microcom Inc. і використовуються в даний час майже у всіх модемах[4].
При установці з'єднання між двома модемами відбувається узгодження параметрів (handshaking), що полягає в передач, спеціальних сигналів, що дозволяють встановити оптимальні параметри для кожного модему. Зухвалий модем намагається з'єднатися на максимальній швидкості з використанням найкращого способу контролю помилок і стиску даних. Якщо модем, що відповідає, не підтримує таку чи швидкість параметри контролю помилок/стиску даних, то відбувається зниження швидкості з'єднання (fallback) або вибирається більш простий тип компресії даних/контролю помилок. Спроби продовжуються до встановлення чи зв'язку визначення її неможливості.
4. Який модем обрати
4.1. Модем для настільного комп'ютера
Модеми, які використовуються в персональних комп'ютерах, можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні модеми більш зручні в експлуатації, але коштують небагато дорожче, ніж внутрішні. Головне їхнє достоїнство – наочна індикація стану пристрою. Крім того, у випадку "зависання" зовнішній модем можна легко відключити і включити знову. На жаль, внутрішній модем не дозволяє цього зробити, але до його плюсів можна віднести те, що він не займає місце на вашому столі, тому що розташований у корпусі комп'ютера.
На світлодіодний мережці зовнішніх модемів поруч з лампочками звичайно приведені двухлітерні позначення. От їхня розшифровка: HS- висока швидкість; АА - готовність відповідати на виклик;
CD - виявлена несуща частота;
ВІН - ініціалізація набору номеру;
RD - йде прийом даних;
SD - йде пересилання даних;
TR - готовність до роботи;
MR - модем включений;
RS - запит на пересилання даних;
CS - готовність до пересилання даних.
При виборі модему варто задуматися про покупку моделі зі швидкістю передачі даних не менш 33600 біт/з; з огляду на, що модеми, працюючі за технологією х2 (протокол v.90), що мають швидкість до 57600 біт/з, за ціною практично не відрізняються від перших, вигідно купувати їх. До того ж, у старих і більш повільних модемах відсутня підтримка апаратної корекції помилок MNP5.
У Росії користаються заслуженою популярністю модеми фірми U.S. Robotics (тепер - підрозділ компанії 3COM). Модель Sport-ster забезпечує найкраще співвідношення ціни і якості, а більш дорога модель Courier здатна працювати на сильно зашумлених вітчизняних телефонних мережах, використовуючи фірмовий протокол HST. Популярність U.S. Robotics у користувачів легко порозумівається тим, що саме ці модеми встановлені в більшості провайдерів[5].
Також необхідно подумати про додаткові можливості, таких як одночасна передача даних і мови. Модеми з підтримкою цієї функції забезпечують роботу з протоколу V.34+. Дуже часто в прайс-листках фірм і на коробках з модемами цих моделей роблять позначку
"voice" (голосовий). На практиці ви зможете використовувати голосові функції модемів, перетворюючи комп'ютер у чи автовідповідач телефон. Деякі моделі (наприклад, ZyXel U336E) постачені автоматичним визначником номера. І звичайно ж, більшість модемів може приймати і відправляти факсимільні повідомлення, але найбільше підходящими для цього є модеми ZyXel. Крім перерахованих марок останнім часом користаються популярністю модеми від Motorola, що зв'язано з їх високою надійністю при середній ціні. З недорогих пристроїв можна відзначити моделі від Асоrр, що бездоганно працюють на гарних мережах зв'язку. Варто згадати про тім, що останнім часом на російський ринок активно просуваються модеми фінської фірми Avaks. Вони характеризуються аналогічним Courier набором функцій при меншій вартості. У модемах Avaks реалізована апаратна підтримка фірмового протоколу зв'язку для роботи із дуже зашумленими лініями. По твердженнях компанії-розроблювача, даний протокол був створений спеціально для російських телефонних мереж[6].
4.2. Модем для мобільного комп'ютера
У мобільних комп'ютерах, що випускаються останнім часом, є вбудовані модеми для роботи з телефонною мережею. Але не усі знають, що існують стільникові модеми, що дозволяють підключатися до мережі через стільниковий телефон. При цьому використання звичайних модемів неможливо, тому що атмосферні перешкоди, загасання сигналу, інтерференція, наявність географічних зон зі слабким чи прийомом узагалі без нього не дозволяють домогтися прийнятної якості зв'язку. Стільникові модеми класу PCMCIA чи зовнішнього типу, як правило, виглядають так само, як їхні аналоги для кабельних мереж; головна відмінність криється усередині. Мова йде про підтримку протоколу виправлення помилок стільникового зв'язку, наприклад Enhanced Throughput Cellular (ETC) компанії AT&T Paradyne чи Microcom Network Protocol (MNP-10) фірми Microcom, що керує передачею сигналів у стільниковому середовищі. Різниця в продуктивності між стандартними модемами кабельного зв'язку і стільникових пристроїв дозволяє зробити однозначний висновок: для стільникової передачі варто користатися лише стільниковими модемами. З них самими стійкими в роботі визнані моделі фірми ZyXel.
Деякі популярні моделі модемів
U.S. Robotics Sportster Flash
Один з найпоширеніших зовнішніх факсів-модемів (є версія для установки в корпус ПК). Підтримує швидкість передачі даних до 57,6 Кбіт/с. Володіє розвитими голосовими функціями, такими як, наприклад, голосний зв'язок (це можливо завдяки убудованому микрофону і виходу для стовпчиків). Будучи одним з найшвидших модемів, U.S. Robotics Sportster Flash здатний завантажити один мегабайт текстового файлу за одну хвилину при швидкості з'єднання 33,6 Кбіт/с. Остання модель серії Sportster має ім'я MessagePlus і має новими функциями, зокрема, дозволяє здійснювати прийом факсимільних і голосовых повідомлень при виключеному комп'ютері.
U.S. Robotics Courier V.Everything
Дуже надійний модем, що дозволяє працювати на швидкостях до 55,6 Кбіт/с. Він здатний тримати зв'язок годинник і при цьому працює на телефонних мережах із сильними перешкодами завдяки фірмовому протоколу HST.
ZyXel U336E
Модем, здатний працювати не тільки з що комутирується, але, і з виділеною лінією. Має убудовану функцію автоматичного визначника номера (АОН). Швидкість передачі даних - від 300 біт/з до 33,6 Кбіт/с. ZyXel U336E відрізняється надійністю і може утримувати мережу на протязі необмеженого терміну. Працює на мережах із сильними шумами. Більші можливості програмних настроювань модему.
5. Установка і настроювання модему
5.1. Підключення модему
Отже, ви щасливий власник модему. Тепер необхідно його встановити і настроїти. Для підключення до комп'ютера скористайтеся инструкцією, прикладеної до модему. Якщо вона відсутня або не має перекладу, прочитайте нижче кілька рад по підключенню.
Зовнішній модем
При установці зовнішнього модему потрібно підключити лише блок живлення і кабель, що з'єднує комп'ютер з модемом. Кабель не завжди входит у комплект постачання, і найчастіше його треба купувати окремо. Не забудьте поцікавитися в продавців про його наявність, здобуваючи модем.
Кабель підключають до одному з вільних Сомів-портів (усього їх два: 25- штирьковий і 9-штирьковий). Звичайно до 9-штирьковому порту підключена мишка, тому модем простіше підключити до другого, 25-штирьковому порту. На компьютері обидва Соми-порти мають штирьки – цей тип рознімання називають "папа". А на кабелі відповідно повинний бути рознімання з дірочками ("мама").
Мал.5.1. Задня панель зовнішнього модему
Необхідно відзначити, що в деяких комп'ютерів присутній тільки один Сом-порт. У більшому ступені дане твердження відноситься до комп'ютерів Brand Name і до продукції великих російських збирачів. Як правило, у таких випадках єдиний 9-штирьковий порт не зайнятий ніяким пристроєм, тому вам буде потрібно кабель для підключення до 9-штирьковому, а не 25-штирьковому порту. Миша в таких комп'ютерах підключається до рознімання PS/2.
Після підключення до телефонної мережі задня стінка вашого модему буде виглядати приблизно так, як показано на мал. 5.1.
Внутрішній модем
Підключення внутрішнього модему не складніше, хоча займає ледве більше часу. Перед підключенням визначите, яке переривання встановлене на платі модему (тільки для модемів, що підтримують ручне конфигурування). Для цього треба подивитися на чи перемички джамперы на платі модему і співвіднести їхнє положення з описаним у керівництві. Переставляючи вручну перемички (джамперы), можна виставити необхідне переривання. Часто такі перестановки потрібні при конфлікті переривань, але, за винятком рідких випадків, вони не вимагаються. У більшості модемів, за замовчуванням виставлене IRQ 3.
Страницы: 1, 2, 3, 4
