Главная:
Рефераты
Главная
Финансы деньги и налоги
Философия
Физика и энергетика
Управление
Схемотехника
Стратегический менеджмент
Статистика
Соцобеспечение
Семейное право
Программирование компьютеры и кибернетика
Охрана окружающей среды экология
Основы права
Медицина
Криминалистика и криминология
Коммуникации и связь
Кибернетика
Качество упр-е качеством
КСЕ
Информатика ВТ телекоммуникации
Журналистика
Государство и право
Биографии
Банковское дело
Карта сайта
Рефераты. Склад і порядок відшкодування судових витрат
Склад і порядок відшкодування судових витрат
1
“
Склад і порядок відшкодування судових витрат
”
План
Вступ.
1. Поняття та види судових витрат.
2. Порядок відшкодування судових витрат:
а) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим;
б) відшкодування судових витрат та оплата праці адвокатів;
в) відшкодування судових витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Висновок.
Список використаної літератури.
Додатки.
Вступ
З розвитком демократичних традицій, зростанням політичної і
громадянської активності підвищується роль правоохоронних
органів. Взаємовідносини громадянина і держави все більшою мірою
будуються на принципах паритету і законності. Зміцнення даних
принципів наближає нас до країн розвинутої демократії, таких, як:
ФРН, Великобританія, Франція, що дозволить Україні посісти
серед них належне місце. Але це потребує копіткої праці у
законодавчій та правозастосовчій практиці, вирішення багатьох
правових проблем і завдань. До однієї з таких відноситься
проблема вдосконалення видів судових витрат
та порядок їх відшкодування
у
кримінально
му
процес
і
України.
Як повноправний член світового співтовариства Україна має
послідовно запроваджувати в дію міжнародно-правові акти про
права і свободи людини, а це вимагає приведення національного кримінально-процесуального законодавства у відповідність до
загальновизнаних міжнародних норм.
Становлення української правової демократичної держави
відбувається нерозривно з процесом оновлення юридичної бази
захисту прав і свобод людини, використання нетрадиційних для
старої системи права елементів. Нині Україна змінює своє
законодавство, приводить його у відповідність до європейських
норм.
У Конституції України проголошується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека
визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і
свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою
діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Для кримінально-процесуального законодавства це означає, що воно має бути зорієнтоване на
забезпечення можливостей здійснення учасниками судочинства
процесуальних прав і додержання законності під час його
відправлення. Права і свободи громадянина захищаються судом.
Держава зацікавлена в розширенні й максимальному
використанні громадянами прав, наданих їй законом. Адже
реалізація потерпілими прав, закріплених за ними кримінально-
процесуальним законодавством, необхідна не лише для обстоювання
та задоволення особистих інтересів, а й для запровадження
конституційних засад кримінального судочинства, залучення
громадян до боротьби зі злочинністю, що сприятиме зміцненню
законності.
Судово-правова реформа в Україні спрямована переважно на
створення об'єктивного слідства, кваліфікованого сильного захисту та незалежного суду. Рівночасно, щоб ця триєдина
формула правосуддя була практично життєвою, необхідні
розроблення і створення сильного правового інструментарію
правосуддя, який гарантував би досягнення об'єктивної істини в
кожній справі. У зв'язку з цим важливе значення має
вдосконалення
правов
ого
статус
у
потерпілого та
інших учасників кримінального процесу
. Потерпілий від злочину,
як і решта учасників кримінального процесу, має право на те, щоб його законні інтереси були забезпечені. Законодавець враховує це
право, але, на жаль, не повною мірою і не завжди.
Тому законодавці, зваживши на чинні нормативні положення, вітчизняний нормотворчий досвід і наявні в літературі наукові
концепції, спробували розв'язати комплекс проблем щодо
вдосконалення правового статусу потерпілого у кримінальному
процесі України, особливо щодо відшкодування матеріальної шкоди, що була йому нанесена злочином.
Адже одним із напрямків судово-правової реформи
є створення такого судочинства, яке б гарантувало б право на
захист не лише підозрюваному, обвинуваченому та підсудному, а й
потерпілому, затверджувало б рівність усіх учасників процесу
перед законом. Законодавець підкреслює, що для нього однаково
важливим є забезпечення прав і законних інтересів усіх учасників кримінально-процесуальної діяльності.
1. Поняття та види судових витрат.
Судові витрати - це витрати на кримінально-процесуальне про
вадження, відшкодування яких покладається на певних учасників кримінального процесу.
У відповідності до ст. 91 КПК
України
судові витрати складаються:
1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експе
р
там, спеціалістам, перекладачам і понятим;
2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів;
3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, попереднього слідства і суд при провадженні у даній справі.
Згідно ст. 92, 93 КПК свідки, потерпілі, законні представники п
о
терпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання, поп
е
реднього слідства, прокур
а
тури і до суду.
За переліченими вище особами зберігається середній заробіток по місцю роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом. Особам, які не є робітниками чи службовцями, виплачується винагорода за відрив їх від занять.
Експерти, спеціалісти і перекладачі, крім того, мають право на вин
а
городу за виконання своїх обов'язків, якщо виконання дорученої їм р
о
боти не входить в їх обов'язок по службі.
Зазначені виплати провадяться з коштів органів дізнання, попередн
ь
ого слідства і суду. Порядок виплати і розмір сум, що підлягають ви
п
латі, визначаються відповідною інструкцією.
Вказані особи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1991 року мають право на:
- відшкодування вартості проїзду до місця виклику і назад, до місця постійного проживання (оплачується на підставі проїзних док
у
ментів за встановленими тарифами). З дозволу органу, який викл
и
кав, у разі неподання проїзних документів сплачується мінімальна вартість проїзду з місця постійного проживання до місця явки;
- витрат по найму житлового приміщення (в тих самих розмірах, що і особам, які перебувають у відрядженні);
добових, якщо місце проживання викликаної особи знаходиться в іншому населеному пункті (в тих самих розмірах, що і особам, які перебувають у відрядженні);
- свідки, потерпілі та їх законні представники і поняті, які не є працівниками підприємств, установ, організацій, за відрив їх від р
о
боти або звичайних занять також виплачується винагорода в розмірі 12% мінімального розміру заробітної плати;
- експертам і спеціалістам встановлюється винагорода в розмірі від 2 до 5% мінімального розміру заробітної плати, яка визначається орг
а
ном, який викликав, в залежності від кваліфікації експерта, спеціаліста і складності виконуваної роботи;
- перекладачам розміри винагороди встановлюються в залежності від їх кваліфікації, а також того, носив переклад письмовий чи усний х
а
рактер.
Усі вищезазначені витрати виплачуються органом, що викликав за п
о
становою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду негайно після виконання викликаною особою своїх обов'язків.
Відшкодування витрат військовослужбовців по явці за викликом пров
о
диться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Самим військовослужбовцям витрати не відшкодовуються.
Судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держ
а
ви.
При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд п
о
становляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.
Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покара
н
ня, суд має право покласти на нього судові витрати.
При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинув
а
ченим у справах про злочини, зазначені в частині 1 статті 27 КПК У
к
раїни, суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.
Судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави.
Якщо у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 47 КПК України, оплата праці захисника по поданню юридичної допомоги була проведена за рахунок держави, відшкодування витрат державі може бути покладено на засудженого.
Порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги у кримінальних справах громадянам, звільненим органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом від оплати юридичної допомоги, а також у випадках, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або у суді за призначенням, визначається Положенням, затвердженим Міністерством юстиції і Міністерством фінансів України 27 листопада 1991 року.
Оплата праці адвокатів у цих випадках здійснюється за рахунок де
р
жавного бюджету у розмірі 0,5 мінімальної зарплати за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий по справі не повний робочий день, о
п
лата його праці провадиться пропорційно затраченому часу, виходячи із вказаного розміру.
Відшкодування адвокатам витрат за час знаходження їх у відрядженні за місцем фактичного розгляду справи, проведення дізнання чи розслідування здійснюється в порядку і в розмірах, передб
а
чених чинним законодавством.
Підставою оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги у кримінальних справах є постанова судді або особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду про звільнення гром
а
дянина від оплати за юридичну допомогу чи про призначення адвоката і довідка про участь адвоката у справі, яка щомісячно видається особою, що провадить дізнання, попереднє слідство або судом, з зазначенням у ній кількості затрачених адвокатом днів та обсягу виконаної роботи.
У постанові, ухвалі про звільнення громадянина від оплати за юриди
ч
ну допомогу чи призначення адвоката вказується причина звільнення чи призначення.
Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги або про виділення адвоката за призначенням, довідка про участь адвоката у справі подаються керівнику адвокатс
ь
кого об'єднання, який складає довідку-розрахунок з визначенням суми, що підлягає виплаті адвокату за рахунок державного бюджету, засвідчує її своїм підписом і печаткою. Адвокат, який працює індивідуально, складає довідку-розрахунок самостійно. Один примірник довідки-розрахунку надсилається особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокурору або суду для приєднання її до кримінальної справи, другий примірник залишається у справах
адвокатського об'єднання чи у адвоката, що працює індивідуально.
У випадку, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або суді за призначенням, при визнані громадянина винним у вчиненні злочину і при відсутності підстав для звільнення його від оплати за юридичну допомогу відшкодування витрат в бюджет покладається на засудженого.
Щомісячно адвокатське об'єднання чи адвокат, який працює індивідуально, подають управлінню юстиції відповідно Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по кожній справі окремо копію пост
а
нови, ухвали про звільнення громадянина від оплати юридичної допомоги чи про призначення адвоката; довідку про участь адвоката у справі, в
и
дану особою, яка провадила дізнання, слідчим, прокурором або судом; довідку-розрахунок про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату за рахунок бюджету.
Управління юстиції відшкодовує зазначені витрати адвокатському об'єднанню чи адвокату, який працює індивідуально, протягом 10 днів після одержання від неї перелічених документів за рахунок коштів, що виділяються Міністерством юстиції України на ці цілі.
До відшкодування витрат адвокатське об'єднання може виплатити адв
о
кату аванс за свій рахунок.
Відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом ох
о
рони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж н
е
обхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що рапт
о
во виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з б
о
ку потерпілого, стягуються судом при поставленні вироку за позовом з
а
кладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або пр
о
курора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 КПК.
Якщо позов не було пред'явлено, суд при постановленні вироку вправі з власної ініціативи вирішити питання про відшкодування цих витрат.
У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування п
о
терпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, пер
е
дбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 КПК України.
В випадку заподіяння шкоди здоровю потерпілого неповнолітнім, ви
т
рати на його стаціонарне лікування повинні бути відшкодовані особами, які за законом несуть матеріальну відповідальність за неповнолітніх.
Обчислення фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину встановлено Постановою Кабінету Міністрів України за № 545 від 16 липня 1993 р. «Про затвер
д
ження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», згідно якої такі кошти підлягають відшкоду-ванню ос
о
бою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат. Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкл
а
дення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Стягнені в установленому порядку кошти незалежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванню потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального с
а
моврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій нал
е
жить заклад охорони здоров'я.
2. Порядок відшкодування судових витрат:
а) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим.
Як вже зазначалося, що порядок відшкодування судових витрат із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим, закріплений в статті 92 КПК. В ній зазначено, що свідки, потерпілі, законні представники по
терпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання, поп
е
реднього слідства, прокур
а
тури і до суду.
За переліченими вище особами зберігається середній заробіток по місцю роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом. Особам, які не є робітниками чи службовцями, виплачується винагорода за відрив їх від занять.
Експерти, спеціалісти і перекладачі, крім того, мають право на вин
а
городу за виконання своїх обов'язків, якщо виконання дорученої їм р
о
боти не входить в їх обов'язок по службі.
Зазначені виплати провадяться з коштів органів дізнання, попередн
ь
ого слідства і суду. Порядок виплати і розмір сум, що підлягають ви
п
латі, визначаються відповідною інструкцією.
На підставі
Інструкції
про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або
до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710, встановлені такі правила:
За свідками, потерпілими, законними
представниками потерпілих, понятими, а також експертами, спеціалістами і
перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у
зв'язку з явкою та викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури,
суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні
правопорушення (далі - орган, який зробив виклик).
Особам, які не є працівниками підприємств, установ чи організацій, виплачується винагорода за відрив від звичайних занять.
Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо виконання їх процесуальних
функцій пов'язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання,
відшкодовуються такі витрати: вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати,
пов'язані з найманням жилого приміщення, добові.
Перекладачам, а також особам, які виконують функції експертів чи спеціалістів не в порядку службового завдання, за проведену роботу виплачується також винагорода.
Сума винагороди за відрив від звичайних занять визначається з урахуванням характеру їх занять у межах від 20 до ЗО відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян за день.
Витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників.
Розмір винагороди експерта або спеціаліста, який виконує свої функції не в порядку
службового завдання, визначається залежно від його кваліфікації та складності завдання
у межах від 5 до 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину
роботи.
У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагороди збільшується на 25 відсотків.
Перекладачам залежно від їх кваліфікації та складності роботи встановлюються такі розміри винагороди:
- за письмові переклади - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один авторський аркуш (40 тис. друкованих (рукописних) знаків);
- за усні переклади - від 5 до 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи.
Переклади з рідкісних мов, з письмовою в'язю, своєю графікою, ієрогліфами, клинописом, а також з стародавніх мов, так само, як і переклади на іноземні мови, що віднесені до рідкісних мов, які мають писемність в'язю, свою графіку, написані
ієрогліфами, клинописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 відсотків.
У кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення виплати, зазначені в абзацах другому, третьому і четвертому пункту 1 цієї Інструкції, провадяться
органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені
цілі.
У цивільних справах виплати свідкам і експертам провадяться судом з коштів, що їх вносить сторона, яка порушила клопотання про виклик свідків або проведення експертизи, а у разі коли ці дії здійснюються за ініціативою суду чи за клопотанням обох сторін - з коштів, що вносяться обома сторонами порівну.
Розмір суми, яку наперед має внести сторона (сторони), визначається судом орієнтовно. Остаточний розрахунок провадиться після виконання викликаними особами своїх обов'язів.
Якщо суми, наперед внесені сторонами, виявилися недостатніми для розрахунків із
свідками і експертами, виплати провадяться з коштів суду, незалежно від часу
надходження додаткових платежів сторін.
Якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, зазначені виплати провадяться з коштів суду. З цих же коштів виплачується винагорода перекладачеві.
Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив виклик. У постанові (ухвалі)
зазначаються вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди у межах норм, зазначених у пунктах 3, 5, 6 цієї Інструкції, та час, затрачений
нею у зв'язку з явкою за викликом і на виконання даного їй завдання).
Відшкодування витрат (вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові) військовослужбовцям, які викликаються до
органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у
провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідки,
потерпілі, законні представники потерпілих, експерти, спеціалісти, перекладачі та
поняті, провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Особисто
військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються.
Науково-дослідні установи судової експертизи Мін'юсту проводять судову експертизу з кримінальних та адміністративних справ за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз (цей пункт в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р.
№
869).
Вартість проведення експертиз, що призначаються за кримінальними та адміністративними справами, та досліджень за матеріалами кримінальних справ, що
призначаються органами дізнання, попереднього слідства та суду, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини у науково-дослідних
установах судової експертизи Мін'юсту
(цей пункт в реда-кції постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р.
№
869).
У разі виклику працівника науково-дослідної установи судової експертизи Мін'юсту органами дізнання, попереднього слідства чи суду для виконання функцій, передбачених
статтями 128
і
і 270
і
Кримінально-процесуального кодексу України, заробітна плата за
час виконання зазначених функцій і витрати на відрядження відшкодовуються за
рахунок державного бюджету в межах кош-тів, передбачених на проведення судових
експертиз
(цей пункт в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р.
№
869).
Підраховуючи по іншому, особам, що не працюють, виплачується винагорода за відрив від звичайних занять у межах від 20 до
30
відсотків неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян за день. В разі виклику названих осіб в інший
населений пункт їм виплачуються суми, затрачені на проїзд та
оренду житла для проживання, і добові в розмірах, передбачених
законодавством для відряджених працівників.
Перекладачам, експертам і спеціалістам які виконують свої функції не в порядку службового завдання, залежно від його
кваліфікації та складності завдання, крім того, виплачується винаго
рода за виконану роботу: експертам і спеціалістам - у межах від 3
до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годи-
ну роботи, а в разі проведення експертизи особливої складності -
збільшеним ще на 25 відсотків; перекладачам - за усні переклади від 3
до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за го-
дину роботи, за письмові переклади від 10 до 15 відсотків неоподат-
ковуваного мінімуму доходів громадян за один авторський аркуш.
Переклади з рідкісних мов, з письмовою в'язю, своєю графікою, ієрогліфами, клинописом, а також із стародавніх мов, так само, Як
і переклади на іноземні мови, що віднесені до рідкісних мов, які
мають писемність в'язю, свою графіку, написані ієрогліфами, кли-нописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 відсотків.
У кримінальних справах зазначені виплати провадяться орга-ном, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються коштори-
сом на зазначені потреби.
Виплати винагороди особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу,
який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані
для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди,
та час, затрачений нею у зв'язку зі з'явленням за викликом і не
виконання даного їй завдання).
Відповідно до статті 15 Закону України “Про судову експертизу” науково-дослідні установи судової експертизи проводять судову експертизу за рахунок замовника.
Вартість проведення експертизи, а також досліджень, що призначаються за кримінальною справою, визначається за домов
леністю між установою і замовником і складається із собівартості
проведеної роботи (заробітна плата, оплата відрядження, вартість
матеріалів, накладні витрати), а також рентабельності у межах
25 відсотків собівартості.
У разі виклику працівника установи до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи до суду для виконання функцій, передбачених статтями 128-1 і 270-1 КПК
України, установі відшкодовується сума заробітної плати працівника
за час виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження.
Витрати, пов'язані зі з'явленням, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах
України та за кордон" встановлені такі норми.
Підлягають відшкодуванню витрати: на проїзд (включаючи пе- ревезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем
відрядження; на побутові послуги, що надаються у готелях (прання,
чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не б
ільш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряд-
жається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі
дні проживання; на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування
постільними речами в поїздах; на користування'у готелях холодиль-
ником і телевізором; на комісійні у разі обміну валюти; витрати на
проїзд у м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1 - 4 групою
тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 кате-
горії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квит-ками 1 класу та бізнес-класу.
Граничні норми добових виплат по Україні становлять 6 гривень. Працівників, що направляються у відрядження за кордон, забезпе-
чують коштами у національній валюті країни, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах, обумовлених реальними потребами в країні пе-
ребування згідно із встановленими нормами.
При цьому встановлюються такі норми виплат відповідно добо-вих та за оренду житла (в гривнях):
Азербайджан
40
до 274
Бельгія
160
до 684
Білорусь
40
до 274
Болгарія
105
до 358
Боснія і Герцеговина
120
до 400
Велика Британія
160
до 653
Вірменія
40
до 274
Греція
160
до 568
Грузія
40
до 274
Данія
160
до 442
Естонія
80
до 295
Ізраїль
152
до 484
Іспанія
141
до 421
Італія
116
до 632
Казахстан
40
до 274
Канада
120
до 463
Киргизстан
40
до 274
Китай
112
до 484
Латвія
80
до 421
Литва
80
до 421
Македонія
120
до 379
Мексика
116
до 253
Молдова
40
до 274
Нідерланди
147
до 421
Німеччина
160
до 484
Норвегія
139
до 442
Об'єднані Арабські Емірати
128
до 505
Польща
105
до 400
Португалія
145
до 358
Росія
61
до 274
Словаччина
97
до 295
Словенія
120
до 358
США
141
до 600
Таджикистан
40
до 274
Туркменістан
Угорщина
Узбекистан
Україна
40
109
40
6
до 274
до 379
до 274
до 50
Франція
Хорватія
Чехія
160
120
97
до 526
до 400
до 400
Чилі
Швейцарія
Швеція
Югославія
Японія
120
160
160
120
160
до 484
до 421
до 505
до 400
до 884
мають відшкодовуватись
Страницы: 1,
2
Апрель (48)
Март (20)
Февраль (988)
Январь (720)
Январь (21)
2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная
ссылка на источник
обязательна.