Задоволення виявлених потреб практики шляхом розробки криміналістичних рекомендацій вимагає оцінки їх форми і змісту, способів впровадження в практику. Нерідкі випадки, коли інформація про конкретні рекомендації не дійшла або не сприйнята адресатом і формально це виражається як потреба. При відсутності налагодженої системи інформування допускається також дублювання і одноплановість вже відомої інформації. Для формування думок про потреби велике значення мають суб'єктивні оцінки та інтереси конкретних практичних працівників. Проведений опит працівників органів внутрішніх справ являє собою досить об'єктивну картину, що склалася на практиці із задоволенням її потреб. Так, 55,2% слідчих МВС вказали на те, що потреби слідчої практики задовольняються з відставанням, а 61,1% вказали на часткове задоволення потреб практики. Серед причин неповноцінного задоволення потреб називаються:
· природне відставання теорії від практики (26,8%); недослідженість проблем потреб слідчої практики (26,8%); відсутність належної уваги до вивчення потреб практики (34,6% );
· нестачі планування і організації наукових досліджень (46 %);
· нестачі організації впровадження наукових досягнень в практику.
У зв'язку з викладеним, насущним є застосування системи заходів, що включають в себе:
· оцінку і визначення заходів, необхідних для задоволення конкретних потреб практики;
· інформування органів, від яких залежить прийняття відповідних рішень (підготовка і внесення законодавчих пропозицій, визначення необхідних організаційних заходів, доручення проведення наукових досліджень і т.д.);
· здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розробки засобів і прийомів, потреба в яких встановлена;
· організацію інформування практичних працівників про заходи, що пропонуються для задоволення виявлених потреб слідчої практики.
Розділ 1. Поняття і суть потреб слідчої діяльності
Важливою умовою удосконалення слідчої діяльності є знання та врахування потреб практики [2, с. 4.], тобто того, без чого неможливий розвиток, через що гальмується все те, що повинно бути пізнане і використане для підвищення її рівня і якості на основі новітніх досягнень науки і техніки. Слід зазначити, що потреби практики задовольняються все ще вкрай незадовільно. За даними проведеного експертного опитування це становище пояснюється такими причинами:
· об'єктивне відставання теорії від практики (34,5%);
· недослідженість проблем потреб слідчої практики (32,7%);
· відсутність належної уваги до вивчення потреб слідчої практики (43,3 %);
· недоліки планування та організації наукових досліджень (37,1 %);
· недоліки у впровадженні наукових досягнень в практику (57,5 %).
На кожному етапі свого розвитку слідча практика характеризується конкретними обставинами, що визначають її потреби. Для сучасного етапу специфічними є такі моменти:
· зростання обсягу і рівня складності завдань, що вирішуються в галузі правоохоронної діяльності, у зв'язку з особливостями розвитку економіки, культури, демографічних процесів, появою нових форм власності та господарської діяльності;
· зміна умов функціонування органів, які провадять розслідування, в умовах гласності, подальшої демократизації суспільства, розширення прав і свобод громадян;
· підвищення вимогливості до діяльності правоохоронних органів у зв'язку з необхідністю подальшого удосконалення боротьби із злочинністю.
Потреби практики правоохоронної діяльності -- це об'єктивне явище, що відображає існуючу (або ту, що складається) тенденцію її розвитку та обумовлену цим необхідність внесення змін до організації та методів діяльності.
Пізнання і вирішення потреб практики -- це постійний процес її розвитку. Однак виявлення потреб не завжди характеризується визначеністю, їх сприйняття і формулювання відзначаються суб'єктивізмом, тому потреби практики не завжди своєчасно проявляються, адекватно та об'єктивно оцінюються, що відбивається на правильності вибору засобів і методів забезпечення потреб, які виникли об'єктивно.
Категорія «потреба» широко представлена у працях філософів, економістів, психологів, педагогів, юристів [3; с. 105]. Залежно від сфери виявлення потреби розглядаються з різних позицій та на різних рівнях, але спільним є їх характеристика як спонукального мотиву до діяльності (дій) і необхідності будь в чому.
Аналіз наявних визначень дозволив виділити низку істотних ознак
категорії «потреба»:
· а) об'єктивний характер, що відображає закономірності розвитку
соціальної системи та Індивідуума;
· б) спонукальний мотив (рушійна сила, джерело) і настійна необхідність функціонування будь-якої системи, що розвивається сама;
· в) безкінечність процесу виникнення та вирішення потреб як умова
розвитку та удосконалення.
З цих позицій слід підходити до розгляду суті, поняття, значення і
змісту потреби стосовно слідчої діяльності.
Потреби слідчої практики пов'язані, по-перше, з реалізацією завдань, які ставить суспільство перед правоохоронними органами; по-друге, з об'єктивними умовами здійснення діяльності по попередженню, розкриттю та розслідуванню злочинів; по-третє, з недоліками і помилками практики, що обумовлені невідповідністю реальних можливостей тому рівню забезпечення діяльності, який вимагається.
Так, конкретні завдання боротьби із злочинністю на певному етапі
розвитку суспільства обумовлюють необхідність розробки і впровадження в практику нових засобів і методів, зміни організаційної структури, підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення тощо. Однак все це реалізується лише у тому вигляді, в якому дозволяють можливості та ресурси суспільства, рівень науково-методичного та кадрового забезпечення діяльності правоохоронних органів. Як зазначають вчені, потребу, що виникла стихійно, ніхто не формулює як завдання, але вона реально існує тому, що реально існує протиріччя між можливостями слідчих апаратів і потребами суспільства в силах і засобах, які необхідні для якісного розслідування кримінальних справ [4, с. 4].
Слідча, як і будь-яка інша соціальна діяльність, вимагає для свого функціонування пізнання та урахування потреб, спрямованих на її вдосконалення. Характер і специфіка потреб слідчої діяльності визначаються її особливостями. До них у першу чергу слід віднести:
· а) невиробничий характер діяльності;
· б) спрямованість на захист соціально-правових інтересів держави та особи;
· в) обумовленість змісту, форм і умов функціонування задачами, що формулюються керівними органами держави, та об'єктивними можливостями суспільства [5, с. 17.]. З урахуванням цього потреби суспільства в правоохоронній сфері перетворюються у конкретні завдання, необхідність розв'язання яких породжує відповідні потреби функціонування правоохоронних органів.
Потреби слідчої практики -- це об'єктивно обумовлена необхідність функціонування і розвитку діяльності правоохоронних органів.
Вивчення потреб практики є неодмінною умовою проведення наукових досліджень. Воно дозволяє визначити потреби практики і, отже, перспективи розвитку криміналістичної теорії, яка має задовольняти ці потреби, формувати уявлення про помилки практики для визначення їх причин, теоретичної розробки шляхів усунення помилок, а також вироблення нових методів підвищення ефективності практики [6, с. 38.].
Проблема вивчення потреб слідчої практики найтісніше пов'язана з криміналістикою, «соціальною функцією якої є саме обслуговування цієї практики, озброєння її новітніми досягненнями науково-технічного прогресу» [7, с. 3.]. Цей взаємозв'язок підкреслювався ще й тим, що вивчення слідчої практики є одним із методів криміналістики. Першим на це вказав Б.М. Шавер [8, с. 74.], потім ця точка зору була розвинута у працях фінших вчених.
Тепер дослідження потреб слідчої практики здійснюється завдяки розв'язанню конкретних завдань:
· а) при аналізі практичної діяльності, обумовленому наявністю конкретних недоліків, або у зв'язку з вивченням кращого досвіду;
· б) при оцінці ефективності законодавства, що регламентує слідчу
діяльність;
· в) при розробці та впровадженні нових засобів, прийомів і методів
слідчої практики;
· г) при визначенні та обґрунтуванні тематики наукових досліджень
тощо.
Пряме цільове вивчення потреб слідчої практики для забезпечення її розвитку і удосконалення здійснюється не повною мірою. У визначенні необхідних для цього заходів бракує обґрунтованості та цілеспрямованості. У зв'язку з цим при виборі основних напрямів наукових досліджень необхідно подолати стихійність, усунути недолік стосовно відсутності узгодженості з потребами практики [10, с. 10.].
Організацію комплексного, систематичного, науково обґрунтованого дослідження потреб практики ускладнює низка обставин: відсутність теоретичних основ вивчення і реалізації потреб слідчої практики; низькій рівень кооперації і координації наукових досліджень; споживацький підхід до визначення тематики вивчення слідчої практики, відсутність належного взаємозв'язку науки та практики тощо [11, с. 27.].
При забезпеченні практики науковими досягненнями, що являє собою різнобічний та багато профільний процес, неодмінною умовою є точність і ясність категоріального апарату, однозначність трактовки категорій, які є основою для розв'язання науково-методичних та організаційних проблем цієї діяльності. Одним з таких основоположних понять є «потреби слідчої практики». Необхідність уточнення даного поняття обумовлена:
· неоднозначністю трактування поняття «потреби слідчої практики» що ускладнює дослідження і практичне розв'язання проблем удосконалення слідчої діяльності;
· досягнутим рівнем розвитку криміналістики, що вимагає відповідного понятійного апарату [12, с. 132].
У юридичній літературі термін «потреби» вживається, як правило, без тлумачення і пояснень, як однозначний та цілком зрозумілий. Проте, всеохоплююче і предметне використання категорії «потреба» в удосконаленні слідчої діяльності вимагає уточнення цього поняття та повного розкриття його суті. Найконкретніше визначення потреб слідчої практики представляє їх як різними способами виражену необхідність у вирішенні певних питань розкриття, розслідування і попередження злочинів [13, с. 21-25.]. У цьому визначенні підкреслено головне: потреба -- це сигнал про необхідність змін. Але цього, на мій погляд, недостатньо. Вимагається обґрунтувати, по-перше, об'єктивний характер їх виникнення та формування, по-друге, обумовленість цільового вивчення потреб для забезпечення функціонування відповідних систем.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
