Ст.27 ЗУ "Про статус народного депутата" - не допускається обшук, огляд речей, приміщення депутата. П.13 ст.13 ЗУ "Про статус суддів" - обшук чи виїмка в житлі судді чи службовому приміщенні, особистий обшук судді, огляд чи виїмка його речей - тільки з санкції Генерального прокурора. Ч.3 ст.20 ЗУ "Про Уповноваженого ВР з прав людини" - не може бути підданий обшуку без згоди ВР. Ч.2 ст.10 ЗУ "Про адвокатуру" - документи, пов`язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню.

§ 48. Пред'явлення для впізнання осіб і предметів.

Пред`явлення для впізнання (ст.174, 175 КПК) є слідчою дією, суть якої полягає в пред`явленні раніше допитаному свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому людини, предмета, тварини, трупа або його частини з метою встановлення його тотожності, схожості або відмінності з об`єктом, який особа, що впізнає, сприймала раніше у зв`язку з обставинами події, яка розслідується, тобто змістом його є ідентифікація об`єкта. Провадиться в тому разі, коли допитуваний заявляє, що може впізнати особи чи предмет, які він спостерігав і пам`ятає їх відмінні ознаки. Найчастіше впізнання здійснюється шляхом зорових почуттів, хоча є випадки впізнання і за ознаками усної мови, запаху, смаку. Обов`язковими умовами пред`явлення особи для впізнання є: 1) попередній допит особи, яка впізнає, про зовнішній вигляд і прикмети і прикмети особи, а також про обставини, за яких впізнаючий бачив цю особу; 2) обов`язкова присутність двох понятих, які засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям, перед пред`явленням їм роз`яснюють права і обов`язки; 3) особа пред`являється для впізнання разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності і в одязі; 4) безпосередньо перед пред`явленням особи й обов`язково у відсутності впізнаючого їй пропонуються зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред`являються, щоб забезпечити достовірність впізнання, виключити можливість інформування впізнаючого про місце, де розташувалася особа, що пред`являється для впізнання; 5) якщо особа пред`являється свідку чи потерпілому, вони попереджаються перед початком пред`явлення про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - ще й про відмову від дачі показань; 6) роз`яснюються понятим та іншим учасникам їх права робити зауваження з приводу дій слідчого, які підлягають занесенню до протоколу. Виконавши ці умови, слідчий пропонує впізнаючому показати особу, про яку він давав показання на допиті. Якщо він впізнав когось із пред`явлених осіб, слідчий пропонує пояснити, за якими саме ознаками він її впізнав. На прохання впізнаючого слідчий просить осіб, що пред`являються зробити жест, встати, сісти, пройтись тощо. Як і при допиті заборонено ставити навідні запитання, які підказують певну відповідь. ЗУ "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" ст.15 - з метою забезпечення конфіденційності даних про особу, яка впізнає, можливо проведення впізнання особи поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. У разі неможливості пред`явлення самої особи (померла, тяжко хвора, невідоме місце перебування) її впізнання може проводитися за фотознімками в кількості не менше трьох, для цього виготовляється фототаблиця як додаток до протоколу пред`явлення: наклеюють фотознімки на окремі аркуші, нумерують, скріплюють печаткою. Слідчий повинен знати осіб, що пред`являються як безпосередньо так і за фотографіями. Згідно ст.175 предмет, що підлягає впізнанню, пред`являється впізнаючому серед інших однорідних предметів, тобто інших предметів має бути не менше двох. Під час попереднього допиту особи, яка впізнаватиме, необхідно з`ясувати вид і найменування речі, колір, наявність дефектів та інші особливості, а якщо це відомо особі, то і марку та розмір речі. Якщо у допитуваного зберігся паспорт або інший документ на цю річ, предмет, які розшукуються, то його слід вилучити. Тварини пред`являються за такими ж правилами, як і предмети. Не пред`являються для впізнання предмети, які існують в єдиному примірнику, неповторні, наприклад картини художника, або ж не виділяються зовсім серед інших предметів, напр., цукор-пісок, зерно, нові речі серійного виробництва. Про пред`явлення для впізнання складається протокол, у якому зазначаються: відомості про особи, що впізнає, попередження свідка або потерпілого про кримінальну відповідальність, дані про осіб і предмети, які пред`являються для впізнання, і докладно викладаються ознаки, за якими впізнаючий упізнав би особу або предмет. Протокол підписують всі особи, які брали участь у провадженні впізнання, поняті і слідчий. До нього додаються фотознімки, а також матеріали звуко- і відеозапису. Для впізнання може бути пред`явлено також труп (або його частини), зокрема у справі, порушеній за фактом виявлення трупа невідомого з ознаками насильницької смерті. Труп пред`являється для впізнання як на місці його виявлення, так і в морзі, його впізнання може провадитись і окремо від інших трупів, для усунення змін трупа (із-за трупних явищ або пошкодження під час вчинення злочину) може проводитись "туалет" або реставрація трупа за допомогою судового медика. Протокол пред`явлення трупа для впізнання повинен оформлятися з додержанням вимог ст.176 КПК.

§ 49. Огляд, освідування, відтворення обстановки та обставин злочину.

Ст.190 КПК: огляд - це слідча дія, яка проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з`ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. Слідчий може провести огляд місцевості, приміщення, предметів і документів, тварин, трупа. Закон не вимагає від слідчого винесення постанови про проведення огляду. Згідно п.13 розділу ХУ КУ протягом п`яти років після набуття чинності КУ збережеться існуючий порядок проведення огляду житла або іншого володіння особи, після цього він буде можливим не інакше як за мотивованим рішенням суду (ст.31 КУ). Огляд може бути первинним, повторним і додатковим (коли первинний проведений з порушеннями або поверхово, або необхідно додатково оглянути). Під час огляду предмети, обставини тощо сприймаються особами, що оглядають, за допомогою органів зору, слуху, дотику, нюху тощо, а також фіксується будь-якими технічними засобами (зйомка, запис, вимірювання приладами тощо), застосовуються хімічні реактиви, що є в слідчому портфелі. Для участі можуть запросити спеціаліста (медика, патологоанатома, автотехніка, кінооператора, фармацевта тощо), йому зобов`язані подавати допомогу в огляді також органи міліції. За ст.191 КПК огляд повинен проводитись вдень, крім невідкладних випадків (автотранспортні події, виявлення трупа, швидке псування об`єктів тощо). При огляді обов`язково повинні бути присутні принаймні двоє понятих. Послідовність провадження огляду визначається слідчим у залежності від того, що оглядається. Так, огляд місця події повинен походити статичну та динамічну стадії: спочатку все місце події і всі предмети і труп оглядаються і фіксуються у тому вигляді в якому вони постали перед слідчим, без їх переміщення (їх стан, розташування, розміри тощо), а коли всі параметри зафіксовано, об`єкти пересування, розглядаються, фотографуються, описуються окремо, виявляються при цьому ще якісь особливості, сліди, що мають значення для справи. Перед початком слідчий роз`яснює понятим їх обов`язок бути присутнім при всіх діях слідчого і засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям, а спеціалісту - обов`язок своїми знаннями сприяти у виявленні і закріпленні доказів, давати пояснення з приводу спеціальних знань, роз`яснює всім особам, що беруть участь в огляді, робити зауваження з приводу огляду, які підлягають обов`язковому занесенню до протоколу (ст.127, 128-1 КПК). Огляд предметів, вилучених під час огляду місця події, обшуку чи виїмці, проводять на місці, а в разі не можливості - у місці провадження справи (у кабінеті слідчого). Огляд трупа завжди за участю спеціаліста (судово-медичного експерта). При необхідності огляду похованого трупа виникає проводиться його ексгумація (виймання з місця поховання) - тільки на підстави постанови слідчого, затвердженої прокурором. Труп виймають в присутності слідчого, судмедексперта і двох понятих, про це складається протокол, його підписують всі присутні особи, про огляд складається окремий протокол. Протокол огляду складається з вступної (місце і дата, час початку і закінчення огляду, посада, класний чин чи звання слідчого, поняті, інші учасник, роз`яснення прав і обов`язків, статті КПК, згідно з якими проводився огляд і складався протокол), описової (відомості про об`єкт огляду, місцезнаходження, особливості, сліди, застосовані технічні засоби) і заключної (що додається до протоколу, зауваження) частин, підписують протокол слідчий та всі особи, що брали участь. Можуть додаватися плани, схеми, креслення, касети, фонограми тощо. Вилучені предмети правильно упаковуються й опечатуються, на бірці вказується: найменування справи, назва предмета, місце і дата вилучення, посада і прізвище слідчого, підписи його і понятих. У протоколі зазначається вид печатки (пластилінова, сургучна) і текст відтиску печатки.

Освідування (ст.193 КПК) передбачає два види: слідче (проводить слідчий) і медичне (проводить судмедексперт або лікар). Полягає в огляді тіла живої людини з метою виявити або засвідчити наявність у неї особливих прикмет (родимі плями, татуювання, шрами, рубці, відсутність певних частин тіла, сліди хвороб тощо), а також слідів злочину (синці, тілесні ушкодження, плями крові, сліди виділень: слини, сперми, тощо). Підстава - наявність зафіксованих у протоколах допиту, інших матеріалах справи, протоколах даних про те, що на тілі певної особи є особливі прикмети або сліди злочину, виявлення чи засвідчення яких має значення для вирішення кримінальної справи, встановлення осіб, що вчинили злочин. Освідуванню можуть бути піддані обвинувачений, підозрюваний, потерпілий і свідок (ст.193 КПК). Про провадження слідчого освідування слідчий виносить постанову з вимогами ст.130 КПК, в якій крім того коротко викладаються обставини, що зумовили проведення освідування, зазначається, хто підлягає освідуванню, постанова оголошується особі, яка підлягає освідуванню. Освідування не повинно бути пов`язано з приниженням людської гідності осіб, які беруть у ньому участь. Освідування проводиться в примусовому (за клопотанням потерпілого чи обвинуваченого) та добровільному порядку. Поняті (і лікар) можуть бути залучені до освідування, якщо це визнає за необхідне слідчий (ч.2 ст.127 КПК). Їм роз`яснюється їх право бути присутнім при всіх слідчих діях і обов`язок засвідчити підписами в протоколі факт проведення освідування і його результати, обов`язки спеціаліста ст.128-1 КПК. Всім роз`яснюється право робити зауваження з приводу освідування та правильності його фіксації у протоколі, які підлягають обов`язковому занесенню до протоколу. Коли це пов`язано з оголенням особи, слідчий і поняті не мають права бути присутніми при освідуванні особи іншої статі. Освідування повинно бути доручено співробітнику такої ж статі. Про результати складається протокол: час, місце освідування, освідувана особа, поняті, спеціаліст, результати, зауваження. Підписують: слідчий, освідуваний, спеціаліст, поняті. Медичне освідування проводиться у тому разі, коли для його потрібні спеціальні знання в галузі медицини - виявлення подряпин на тілі, укусів зубів, плям крові, слідів хірургічних операцій. Слідчий дає письмове доручення судмедексперту або лікарю, і ті про результати освідування складають відповідно судово-медичний акт або довідку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28