27
Академія праці і соціальних
відносин
“Конституційні права і свободи людини і громадянина”
Обов'язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом
Одним із конституційних обов'язків громадян Украї-ни є обов'язок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також що-річно подавати до податкових інспекцій за місцем про-живання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції).
За допомогою податків держава забезпечує оборо-ноздатність та безпеку громадян, розвиває економіку, освіту, науку, охорону здоров'я в інтересах всього сус-пільства.
Принципи побудови системи оподаткування в Ук-раїні, види податків, зборів та інших обов'язкових пла-тежів, напрями їх зарахування і використання, перелік платників податків та об'єктів оподаткування, а також відповідальність за порушення податкового законодавст-ва, визначаються Законом України "Про систему опо-даткування" (в редакції від 2 лютого 1994 р.).
Прибутковий податок населення сплачує на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 "Про прибутковий податок з громадян". Платникаіі податку є громадяни України, іноземні громадяни і ос би без громадянства.
Види місцевих податків і зборів, що сплачуютьі громадянами, їх розміри та порядок обчислення і на прями використання визначаються Декретом Кабінете Міністрів України від 20 травня 1993 р. "Про місцеві по-датки і збори".
Контроль за дотриманням податкового законодав-ства і правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати податків, зборів та інших платежів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавст-вом України, здійснюється державними податковими адміністраціями.
На підставі декларацій, документальних перевірок за місцем отриманих доходів податкові органи в разі вста-новлення порушень податкового законодавства вимага-ють їх усунення, а на громадян, винних у неподанні або невчасному поданні декларації про доходи чи включенні до декларацій спотворених даних та в інших випадках порушення податкового законодавства накладають адміністративні стягнення.
Обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей
Загальний обов'язок додержуватися Конституції та законів -- одна з передумов формування в Україні пра-вової держави.
Зокрема сформульований обов'язок держави у особі її представників дотримуватися Конституції та законів України у Статті 19. Це має принципове значення для підтримання балансу між державою та суспільством.
А також, закріплений у ст. 68 Конституції загальний обов'язок неухиль-но додержуватися Конституції і законів України, не по-сягати на права й свободи, честь та гідність інших людей тісно пов'язаний з визначенням і поняттям юридичної відповідальності -- особливих, передбачених і врегульо-ваних нормами права відносин між громадянами і дер-жавою, що виникають у разі і внаслідок правопорушен-ня. Головна мета юридичної відповідальності -- охорона правопорядку і правове виховання людей.
Юридична відповідальність може бути (залежно від правопорушення) кримінальною, адміністративною, ци-вільною та дисциплінарною, що передбачається норма-ми відповідного законодавства. При цьому всі види юридичної відповідальності передбачають санкції за пра-вопорушення, а правопорушник зазнає державного при-мусу (позбавлення волі, сплати штрафу, відшкодування збитків тощо).
Висновки.
Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки:
1. Конституційні права, свободи і обов'язки виражають безпосередньо від-носини та зв'язки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та зв'язки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадсь-ких організацій, або громадян між собою.
2. Вони з”являються не на основі загальних правовід-носин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг.
3. Конституційні права, свободи й обов'язки не при-пиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обов'язків, а й від своїх конститу-ційних прав і свобод.
4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов'язків для всіх громадян однакові, в той час як суб'єктивні права і юридичні обов'язки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм зміс-том, і за своїм обсягом.
5.Більшість із особистих прав носять абсолютний характер тобто є не лише невід”ємним,ай такими ,що не можуть бути обмеженим.
6. Реальність конституційних прав, свобод і обо-в'язків забезпечується державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обов'язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарсько-го, адміністративного, кримінального та інших галузей права.
7. Соці-альне призначення основних прав і свобод громадян ви-значається тим, що вони є показниками демократії, гу-манізму й справедливості, і служать всебічному розвит-кові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні справами суспільства і дер-жави, функціонуванню всього державного і політико-правового механізму.
Виходячи з цього, права, свободи й обов'язки людини й громадянина, закріплені в Конституції України, їх широ-та, реальність, гарантованість виражають не тільки фак-тичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, за-кладені в самому суспільному ладі. Вони -- показники зрілості суспільства, його досягнень. Весь перелік громадянських, економічних, со-ціальних, політичних і культурних прав, свобод та обов'язків має служити дальшому розвитку демократії й соціальному прогресові України.
Література:
1. Конституція України із змінами і доповненнями внесеними Законом Ураїни від 8 грудня 2004р. №2222-ІV - К., 1996р.
2. Кравченко В.В., Конституційне право України: Навчальний посібник, видавництво”Атака”2000р.
3. Загальна декларація прав людини, 1948р. Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини. (Док.ООН/РЕS/217 А).
4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VІІІ ( 2148-08 ) від 19.10.73 )
5. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )
6.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права
( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VІІІ ( 2148-08 ) від 19.10.73 )