Підставою кримінальної відповідальності є здійснення діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Склад злочину є сукупністю ознак, вказаних в кримінальному законі, характеризуючих конкретне суспільне небезпечне діяння як злочин. Склад злочину як законодавчий еталон накладається на фактично вчинене діяння, і, якщо фактично обставини, ознаки суб'єкта і його суб'єктивного відношення до своїх дій (бездіяльності) і їх наслідків відповідають ознакам, вказаним в кримінальному законі, виникає підстава кримінальної відповідальності [53]. Так, щоб порушення законодавчих і НТД було кваліфіковане як злочин, воно повинне володіти сукупністю його ознак, у тому числі воно повинне знаходитися в причинному зв'язку з виникненням аварії і її наслідками.

Накладаючи заборону на постановку перед експертом питання про порушення правил пожежної безпеки, деякі автори недооцінюють труднощів по встановленню фактів цих порушень [1]. Так, І.А. Попов з одного боку, вказує, що в постанові слідчого про призначення пожежно-технічної експертизи не повинно міститися питання правового характеру про те, які правила пожежної безпеки були порушені. У тій же роботі рекомендується «...при допиті співробітників , електромонтерів, а також службовців згорілого об'єкту необхідно з'ясувати: чи (коли і ким) допускалося порушення протипожежних правил і в чому вони виражалися».

З іншого боку, автор відзначає, що законодавець, кваліфікуючи порушення правил пожежної безпеки, не розкриває вміст цього поняття. «Замість цього закон посилає до спеціальних нормативних актів (протипожежним нормам, правилам, і інструкціям і т. п.), в яких це поняття знаходить своє закріплення і віддзеркалення». Фактично І.А. Поповим також підкреслюється бланкетний характер диспозицій статей КК . Мабуть тому в іншій своїй роботі І.А. Попов вже допускає постановку перед експертом питань про порушення правил, коли вказує: «Третю групу представляють питання з приводу встановлення фактів порушення правил пожежної безпеки» і далі перелічує питання про порушення правил.

Тут І.А. Попов йде в руслі слідчої і судової практики, оскільки в постановах і визначеннях слідчих і судових органів про виробництво СПТЕ і СВТЕ, як правило, ставляться питання про порушення вимог НТД. Відомо, що неприйняття питань про порушення правил пожежної безпеки і інтерпретація їх як чисто правових і таких, які виходять за межі компетенції судового експерта пов'язана з двома обставинами.

По-перше, складність оцінки висновків СПТЕ і СВТЕ, пов'язана з насиченістю цих висновків спеціальними технічними термінами, рівняннями хімічних реакцій, складними математичними розрахунками, є передумовою підходу до такого висновку як до істини в останній інстанції (хоча прямо про це, звичайно, ніхто не говорить), що є свого роду реанімацією теорії «експерта - наукового судді» Д. Міттермайера, згідно якої висновок експерта брався за істину і оцінці не підлягав . Процесуальна наука давно відкинула цю теорію, як приклад теорії формальних доказів, які вона несе на собі . Але на практиці частенько дослідницька частина експертного висновку взагалі не оцінюється, а до уваги беруться лише висновки експерта. Такий, м'яко кажучи, некритичний підхід до експертного висновку створює небезпеку перекладання на експерта повноважень слідчого і суду при оцінці дій конкретних осіб [2].

Але, слід підкреслити, що констатація фактів порушень правил зовсім не вимагає персоніфікації суб'єктів цих порушень, тобто не тотожна оцінці дій конкретних осіб, яка, безумовно, є прерогативою слідства і суду. По-друге, супротивники питань про порушення правил пожежної безпеки часто спрощують ситуацію, вказуючи, що дослідження цих питань не вимагає вживання спеціальних знань[15]. Дійсно окремі вимоги правил пожежної безпеки елементарні (куріння у відведених місцях, повідомлення в пожежну охорону при перших ознаках пожежі і ін.) в загальножиттєвому сенсі. Проте розуміння більшості з них, а значить встановлення факту їх порушення, неможливо без кваліфікованого використання спеціальних знань[16].

Так по одній з кримінальних справ за фактом вибуху парового казана з вельми тяжкими наслідками було встановлено, що його причиною була відсутність на парозборнику казана запобіжного клапана. Коли і ким був знятий запобіжний клапан, слідством встановлено не було, оскільки казан експлуатувався декілька десятків років. Відсутність цього клапана є грубим порушенням Правил устрою і безпечної експлуатації парових казанів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кг/см2), водонагріваючих казанів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 388К (115С), згідно з яким «кожен елемент казана, внутрішній об'єм якого обмежений замковими деталями, має бути захищений запобіжними пристроями, які автоматично запобігають підвищенню тиску понад допустимого шляхом випуску робочого середовища в атмосферу». Експерт, відзначаючи факт порушення правил, не вказував, хто їх порушив - проектувальники або монтажники, а констатував лише факт порушення нормативно-технічного акту.

Виникає питання, що принципово зміниться, якщо замість слів «при експлуатації об'єкту порушені вимоги НТД» експерт напише «умови експлуатації об'єкту не відповідають вимогам НТД»?

Слід особливо відзначити, що, встановлюючи факт порушення вимог нормативно-технічного акту, експерт не розглядає його суб'єктивну сторону, тобто не визначає, ким воно здійснене і чи здійснено його з наміром або по необережності. Він просто констатує, що правила порушені, а встановлення ким конкретно і по яких мотивах, знаходиться поза межами його компетенції.

У ряді випадків по справі про пожежі і вибухи слідство ставить питання про встановлення факту порушення вимог нормативно-технічного акту конкретною особою. Для встановлення цього факту необхідно мати відповідь на низку запитань:

1. Чи була покладена на працівника відповідальність за дотримання вимог НТД, якими розпорядливими документами: посадовими інструкціями, приказами або розпорядженнями?

2. Чи був навчений цей працівник відповідно до вимог НТД? Чи правильно був навчений? Чи правильно був атестований? Чи не кінчився термін його атестації?

Питання про відповідність програми навчання вимогам НТД може бути вирішене експертом.

3. Чи міг цей працівник виконати вимоги НТД за обставин, які склалися чи ні? Чому він не міг їх виконати?

Аналіз обставин по п.3, що вимагає спеціальних пізнань, може бути виконаний експертом.

Дослідження всіх обставин, які визначають причетність до злочину конкретної особи, як відомо, є прерогативою слідства і суду. Тому експерт може зробити лише умовний висновок про порушення правил конкретною особою за наступних умов: покладання на цю особу обов'язків по виконанню вимог НТД; його атестація, правильне навчання і можливість виконання ним в заданих обставинах вимог НТД [73,c.9].

Слід зазначити, що в українській мові слово «порушення» не є синонімом слова «злочину»[21]. Слід особливо відзначити, що в закондавстві України порушення вимог пожежної безпеки трактується як невиконання або неналежне виконання вимог пожежної безпеки. Проте, не кожне порушення Правил пожежної безпеки знаходиться в причиному зв'язку з виникненням пожежі і його наслідками. Так, наприклад, відсутність в обслуговуючого персоналу гуртожитку індивідуальних фільтруючих засобів для захисту органів дихання, які повинні зберігатися безпосередньо на робочому місці цього персоналу і використовуватися їм для евакуації людей з будівлі при пожежі, є порушенням Правил пожежної безпеки, але не буде кваліфіковано як злочин в разі самостійної евакуації всіх людей, які в ньому проживають.

Необхідно підкреслити, як справедливо вказує А.Ю. Бутирін, можливість використання терміну «порушення» не лише відносно НТД і дій (бездіяльності) осіб, але і відносно стану матеріального об'єкту [73,c.8].

Так, в роботі А.І. Яковлєва наводяться дані про зчеплення арматури з бетоном будівельних конструкцій в умовах термічної дії пожежі і наголошується, що при 723 градусах воно (зчеплення) порушується повністю. Або інший приклад, робота Ю.Л. Муромцева присвячена питанням діагностики порушень в хімічній промисловості, до яких відносяться порушення: технологічного процесу; нормальної роботи устаткування; матеріального і теплового балансів апаратів; герметичності і ін.

З урахуванням вищевикладеного вважаю можливими:

1. Ставити на вирішення СПТЕ і СВТЕ і вирішувати при виробництві цих експертиз питання, пов'язані з порушеннями вимог нормативно-технічних актів.

2. Використовувати в судових експертизах термін «порушення» при дослідженні питань, пов'язаних з невідповідністю об'єктів вимогам нормативно-технічних актів [73, c.9].

Список використаних джерел

1. Абрамова В.М. Экспертные ошибки: причины, последствия, профілактика.- К., 2004. - 260 с.

2. Абрамова В.М. Экспертные ошибки: причины, последствия, профилактика: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. - К., 2004. - 19 с.

3. Алиев И.А. Проблемы экспертной профилактики / И.А. Алиев. - Баку: Азернешр, 1991. - 312 с.

4. Алиев И.А. Методические проблемы экспертной профилактики. - Баку: МЮ Азерб. ССР, 1987. - 70 с.

5. Арзуманян Т.М., Танасевич В.Г. Бухгалтерская экспертиза при расследовании и судебном разбирательстве уголовных дел. - М., 1975. - 135 с.

6. Арсеньев В.Д. Назначение и производство судебных экспертиз. - М.: Научная литература, 1988. - С.335.

7. Арсентьев В.Д. Соотношение понятий предмета и объекта судебной экспертизы / Проблемы теории судебной экспертизы: Сб. науч. тр. - М.: ВНИИСЭ. - М., 1980. - Вып. 44. - с. 4-15.

8. Архів ДонНДІСЕ, № 965 від 02.13.2002.

9. Архів ДонНДІСЕ, № 5416 від 02.10.2004.

10. Архів ДонНДІСЕ, № 1315 від 07.04.2005.

11. Астениров З.А., Гаджиев Н.Г. Выявление и профилактика экономических нарушений (экономико-правовой аспект)//Бухгалтерский учет. - 1996. -№2. - С.59-61.

12. Атанесян А.А. Опыт профилактической работы Армянской НИЛСЭ / Атанесян А.А. // Правовые, организационные и методические проблемы профилактической деятельности учреждений судебной экспертизы : материалы Всесоюзной науч.-практич. конф., Баку, 9 - 10 октября 1986 г. - Баку, 1986. - С. 41 - 43.

13. Балакшин В. Заключение эксперта как средство доказывания по уголовному делy//Законность. - 1999. - №1. - С.37-40.

14. Балдова Н., Голубева А. Определение размера ущерба судебно-бухгалтерской экспертизой//Советская юстиция. - 1998. - №18. - С.26-27.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7