Рефераты. Дія нормативно-правових актів

переживаюча дія, яка має місце у випадку, коли нормативно-правовий акт поширює свою дію тільки на нові факти, а на факти, які виникли раніше і продовжують існувати, діє попередній нормативно-правовий акт. (наприклад, новий ЦК)

зворотна дія - нормативно-правовий акт поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, більше того можливий перегляд попередніх рішень з цих фактів вже за новим нормативно-правовим актом.

Пряму дію мають всі нормативно-правові акти, зворотну та преживаючу тільки у випадках, спеціально передбачених законом. Проте, Конституція України встановлює певні обмеження щодо застосування зворотної сили закону. Зокрема ст. 58 говорить, що закони та iншi нормативно-правовi акти не мають зворотної дiї в часi, крiм випадкiв, коли вони пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи. І навпаки, закон, що встановлює або посилює юридичну відповідальність зворотної сили не має.

Предметом дослідження є різноманітність способів набуття чинності нормативно-правовими актами в Україні

Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта - це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості.

Порядок набуття чинності нормативно-правовими актами в Україні надано в таблиці 1.

Якщо строки визначені днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на день неробочий, то останнім днем вважається перший після нього робочий день (ст. 87 Цивільного процесуального кодексу України);

Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр» (ст. 1 Указу

Президента України від 10.06.97 р. При всіх умовах закон вступає в дію не раніше дати опублікування.

Нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, які не доведені до відома населення-у порядку, встановленому законом, не є чинними

Момент набуття чинності нормативно-правового факта не обов'язково збігається з моментом його прийняття і залежить від того, хто є суб'єктом прийняття (народ, парламент, уряд та ін.) і який його зміст (присвячений він правам і обов'язкам громадян чи ні, має грифи «секретно», «особливої важливості» чи ні). Так, неопубліковані акти Верховної Ради і Президента України з обмежувальним грифом вступають в дію з моменту їх одержання державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо орган, який його видав, не встановив інший строк набування чинності. Оприлюднення такого акта вважається доведення його до відома підприємств, установ, організацій і осіб, на які він поширює свою дію. Введення в дію НПА - це спосіб набуття ним юридичної сили.

Таблиця 1

Види нормативно-правових актів

Порядок набуття чинності

Чим передбачено

Закони України

Через десять днів* з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими законами, але не раніше дня опублікування в офіційних виданнях**

Ст. 94 Конституції України

Постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України

Через десять днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційних виданнях

Ст. 57 Конституції України

Ст. 4 Указу Президента України від 10.06.97 р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»

Укази, розпорядження та інші нормативно-правові акти Президента України

Укази Президента України з економічних питань, не урегульованих законами України, видані протягом трьох років після набрання чинності Конституцією України

Через 30 календарних днів після подання до Верховної Ради України одночасно з виданням таких указів відповідних законопроектів

Ст. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України

Постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України

З дня їх прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений самими актами. Акти, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях

Ст. 5 Указу Президента України від 10.06.97 р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»

Постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які визначають права та обов'язки громадян

З дня їх прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційних виданнях

Нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або такі, що мають міжвідомчий характер

Через десять днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України або обласними і прирівняними до них управліннями юстиції, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності.

Ст. 3 Указу Президента України від 03.10.92 р. №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»

Постанови Правління Національного банку України, що регулюють відношення, суб'єктами яких є органи державної влади і місцевого самоврядування, банки, підприємства, організації і установи незалежно від форм власності, а також фізичні особи

Через десять днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності, але не раніше дня їх офіційного оприлюднення Не мають зворотної дії крім випадків, коли вони відповідно до закону пом'якшують або скасовують відповідальність

Ст. 56 Закону України від 20.05.99 р. №679-XIV «Про Національний банк України»

Міжнародні договори міжвідомчого характеру

Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затверджене постановою КМУ від 17.06.94 р. №422

Міжнародні договори, які потребують ратифікації

Приймається спеціальний закон про ратифікацію

Ст. 7 Закону України від 22.12.93 р. №3767-XII «Про міжнародні договори України»

Міжнародні договори, які не потребують ратифікації

Ст. 9 Закону України від 22.12.93 р. №3767-XII «Про міжнародні договори України»

Припинення (або призупинення) дії

1) З моменту (дати) визнання його таким, що втратив дію в зв'язку із закінченням строку, на який він був прийнятий (наприклад, Закон про державний бюджет приймається на один рік);

2) з моменту (ати) визнання його таким, що втратив дію, в зв'язку зі зміною обставин, на які він був розрахований (наприклад, закон про правовий режим надзвичайної ситуації, оголошений в зв'язку зі стихійним лихом на території держави, утрачає дію після закінчення стихійного лиха);

3) з дати прямого скасування (в Україні - спеціально призначеним актом ВР) або призупинення дії нормативно-правового акта (чи його частини) рішенням Конституційного Суду у разі визнання його (її) невідповідності Конституції країни;

4) з дати фактичного скасування - прийняття нового акта вищої або однакової сили по тому ж предмету регулювання - без формального скасування старого акта;

5) з моменту призупинення дії акта на певний строк (наприклад, дію Сімейного кодексу в Україні було призупинено до моменту набуття чинності Цивільного кодексу).

Зупинення (призупинення) дії нормативного акта - тимчасове, неостаточне переривання його темпоральної дії, яке обумовлюється певними обставинами і здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Призупинити дію нормативного акта може як орган, що прийняв його, так і інший орган, якщо подібні повноваження надано йому законом. Наприклад, згідно зі ст. 137 Конституції України «з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити їх дію з одночасним зверненням до Конституційного суду України щодо їх конституційності».

Момент припинення дії нормативно правового акта є моментом втрати його юридичної сили.

Отож, дія нормативно-правового акту в часі пов'язана з вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили. В Україні діють норми про порядок опублікування і вступу в силу нормативно-правових актів. Строки, протягом яких нормативно-правові акти зберігають свою чинність, можуть бути визначені: з моменту опублікування; по закінчені визначеного терміну після його обнародування. Частина 5 ст. 94 конституції України проголошує, що закон вступає в силу через 10 днів з дня його офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше з дня його опублікування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.