Політична сфера.
Падіння авторитету і рівня довіри до органів виконавчої влади (а відтак, і загалом до державної влади) з боку населення; закритість органів виконавчої влади, масові порушення прав і свобод громадян; ускладнення відносин з іншими державами; зловживання посадовим становищем; політизація органів виконавчої влади та залучення їх до внутрішньої політичної боротьби, в т. ч. для здійснення впливу на хід і результати виборів (референдумів); вихід органів виконавчої влад з-під контролю глави держави; невизначеність розмежування функцій щодо вироблення державної політики між двома „центрами” - Президентом та урядом.
Економічна сфера.
Обтяжливість надмірно чисельних органів виконавчої влади для державного бюджету, гальмування економічного розвитку країни; зловживання і корупція внаслідок залучення органів виконавчої влади до контролю за економічної (господарської) діяльністю; втягування органів виконавчої влади у конкурентну боротьбу впливових бізнесових структур; зниження ефективності у боротьбі з економічною злочинністю; неефективне і нецільове використання бюджетних коштів, як наслідок - невиконання бюджетних програм, повторні витрати на ті ж самі цілі у майбутньому; переобтяженість органів виконавчої влади адміністративними питаннями; незавершеність розмежування політичного та адміністративного керування; надмірна організаційна залежність урядових органів від міністерств; необґрунтована чисельність органів виконавчої влади практично однакового статусу (наприклад Мінфін, Мінекономіки, Казначейство); низький рівень горизонтальної координації між міністерствами.
Соціальна сфера.
Зниження престижу державної служби; значний розрив між керівництвом силових структур і рештою працівників, а також між суспільством та державними службовцями загалом; небажання молоді приходить на державну службу; незадовільний морально-психологічний стан держслужбовців; велика плинність кадрів і неналежний професійний рівень службовців; незахищеність державних службовців від політичних впливів; низки та непрозорі заробітна плата державного службовця; фактична перевага прав та інтересів чиновника, формалізм, бюрократія, корупція; неефективний порядок оскарження рішень дії або бездіяльності чиновників.
Екологічна сфера.
Руйнівні екологічний наслідки від безконтрольності з боку державних органів - масштабні забруднення території, водних акваторій, повітря, ґрунтів і питної води, як наслідок - епідемії небезпечних хвороб серед населення або тварин (пташиний грип, ящур, сибірська язва тощо), великі аварії і катастрофи під час проведення військових навчань з жертвами, зокрема серед мирного населення; зниження контролю за збереженням і використанням боєприпасів і небезпечних речовин; неготовність МНС та інших структур надати допомогу населенню на випадок стихійних лих, техногенних аварій і катастроф (яскравий приклад - Президент України з лопатою на пожежі).
Державна сфера.
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Структурна надмірність органів виконавчої влади, неоптимальний розподіл функцій між органами держави (дублювання одних і невиконання інших важливих функцій); надмірна чисельність органів виконавчої влади, помилкове визначення пріоритетів їх розвідку; недостатнє ресурсне забезпечення; падіння розвитку державної науки, рівня підготовки та перепідготовки державних службовців; повільність у проведенні державних реформ; небажання виконувати покладені на них обов'язки та завдання [26].
Консультації (зацікавлені сторони):
1. Центральні органі виконавчої влади України ( входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.)
Зміна політики (зменшення їх чисельності) викликатиме опір з боку перерахованих інституцій, прихований або відкритий. Знову є загроза того, що зміни носитимуть або декларативний, або поверховий, „косметичний” характер. Таке вже траплялося: змінювалась і кількість ЦОВВ, і чисельність їх працівників, змінювалась структура, точніше назва органів виконавчої влади. Навіть намагання змінити чи краще розподілити функції, повноваження призводили до змін „паперових”. Перемоги відомчі інтереси було і буде важко.
2.Верховна Рада України.
Є розуміння необхідних змін, їх важливості та невідкладності. На рівні промов і заяв є підтримка і готовність допомогти. На жаль, не завжди дії у цьому напряму мають позитивні наслідки і сенс. І не вистачає коштів на підкріплення проголошених змін. А без цього коштів не вистачатиме навіть на підтримання досягнутого. Ситуацію в цьому „таборі” змінити буде досить важко.
3. Недержавні організації, зокрема дослідницькі центри та інститути.
Їх робота має рекомендаційний характер і увагу до неї слід посилити. Саме вони виконують роботу, на яку у державних установ не вистачає ані коштів, ані бажання, ані часу: опитування громадської думки, аналітичні дослідження тощо, цінність якої - в „незалежності” думки. Практично готові до співпраці.
4.ЗМІ.
Роль незалежної преси в проблемі недоцільного використання „народних коштів” з державного бюджету органами виконавчої влади важко переоцінити. Саме ЗМІ формують громадську думку, висвітлюючи процеси, що відбуватимуся у державної сфері. Вони виконують функцію „ зворотного зв'язку” між органами виконавчої влади і суспільством. Підтримують запровадженні зміни та сприятимуть ним.
5. Громадськість (суспільство, громадські організації, об'єднання, політичні партії та рухи).
Справа в тому, що проблема недоцільного використання бюджетних коштів органами виконавчої влади шляхом збільшення їх чисельності майже не цікавить пересічного громадянина. Це зрозуміло, але викликає занепокоєння те, що громадянам однаково, де і на що зникають їх гроші, на що вони витрачаються і навіщо. Суспільство вважає, що нічого змінити не можна і таку громадину, як органи виконавчої влади не подолати. Проти запровадження скорочення виступати не будуть. Щодо політичних партій і рухів, то вони зроблять цю ідею своїми гаслами та будуть казати, що вони це запропонували.
Обмеження:
Адміністративна діяльність суттєво відрізняється від виробничої діяльності, її важко оцінювати:
- важко вимірювати результати діяльності чиновника, а тому важко створити ефективну мотиваційну систему оплати праці;
- важко визначити ефективність і результативність роботи державної установи, хіба що аналізувати, наскільки успішно установа виконує свої функції;
- успіхи держслужбовців важко оцінювати і через розмаїття цілей, що характерно для багатьох державних програм; законодавці ніколи не визнають процедуру вибору, критерій, за якім кращим вважається одне, а не інше рішення;
- зв'язок між затратами ресурсів і результатами - обсягами вироблених благ і наданих послуг є дуже незначним.
Альтернативні шляхи подолання проблеми:
1). Нічого не змінювати, продовжувати нинішню політику;
2). Зменшення чисельності центральних органів виконавчої влади (надалі - ЦОВВ);
3). Зменшення чисельності працівників ЦОВВ;
4). Перехід деяких ЦОВВ на самофінансування.
Альтернатива 1.
Нічого не змінювати, продовжувати нинішню політику.
Переваги альтернативи.
По суті це продовження нинішньої політики держави. Звільнення за таких умов не будуть значними, а отже витрачання на утримання ЦОВВ будуть зростати.
Недоліки альтернативи.
Існуюча в Україні система державного управління залишіться в цілому неефективною, вона еклектично поєднує як інститути, що дісталися у спадок від радянської доби, так і нові інститути, що сформувалися у період незалежності України. Ця система є внутрішньо суперечливою, незавершеною, громіздкою і відірваною від людей, внаслідок чого існуюче державне управління стало гальмом у проведенні соціально-економічних і політичних реформ.
Альтернатива 2.
Зменшення чисельності ЦОВВ.
Реформування системи центральних органів виконавчої влади передбачає істотне посилення контролю громадськості за діяльністю органів державної влади, підвищення політичної відповідальності шляхом забезпечення секторального підходу до управління процесами суспільно-політичного життя, а також оптимізацію структури центральних органів виконавчої влади шляхом їх ліквідації або перетворення в урядові органи. Наприклад можливо об'єднати Державну службу експортного контролю України та державну прикордонну службу або об'єднати Мінфін, Мінекономіки та казначейство.
Зменшення чисельності дасть змогу забезпечити баланс інтересів споживачів, суб'єктів господарювання та держави в процесі прийняття рішень регуляторними органами.
У зв'язку з викладеним потрібно:
- передбачити у проектах нової редакції Конституції України та Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про державну службу" (нова редакція) норми щодо обмеження та чіткого визначення переліку категорій регуляторних актів, визначення порядку їх введення в дію;
- розробити законопроект з питань гарантування доступу громадськості до інформації про діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та визначення порядку доступу до такої інформації;
- мінімізацію втручання держави в суспільні процеси, особливо в діяльність суб'єктів господарювання, крім суб'єктів, діяльність яких пов'язана з ядерною, радіаційною, промисловою та екологічною безпекою, національною безпекою, поводженням з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами;
- зміну природи, змісту та форми впливу центральних органів виконавчої влади на суспільні процеси, забезпечення переходу від адміністративно-розпорядчих методів управління до надання послуг громадянам та юридичним особам у відповідних сферах на всіх рівнях управлінської діяльності;
- розмежування політичних та адміністративних посад в системі органів виконавчої влади.
Скорочення чисельності ЦОВВ призведе до скорочення чисельності працівників вищого керівного складу, а це потягне за собою скорочення керівного складу ( економія понад 10-12 млрд. грн.)
Можлива структурна переобтяженість на етапах об'єднання. Скорочення керівного складу проїде практично без проблемно з огляду на те, що більшість керівного складу є пенсійного вику (понад 65%). На початковому етапі можливо збільшення рас ходів з державного бюджету але це тимчасове явище і на наступний бюджетний рік ми будимо бачити економію бюджетних коштів. При цьому не слід забувати про те, що скорочення - не самоціль; в ході скорочення не слід забувати о дієздатних ЦОВВ. Краще менше - та краще.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25
