Що стосується принципу лексичної визначеності нормативних текстів, то нас буде цікавити тут не аспект взаємозв'язків на рівні слів у реченні або речень між собою, а лексична сторона тексту. Тобто виразність і зрозумілість змісту слів, що вживаються в ньому.
Плідність та ефективність державно-правового та інституцій-но-правового регулювання ринкової взаємодії знаходиться у прямій залежності від зрозумілості змісту вжитих у тексті речень та слів. Оскільки майже неможливо керуватись тим і дотримува-тися того, що є незрозумілим. Таким чином, при побудові (ство-ренні) тексту нормативно-правового акту з метою регулювання ринкових відносин необхідно вживати такі слова, зміст яких легко збагнути. Крім того, з метою підвищення ступеню зрозумі-лості в самому тексті правового документу необхідно давати тлумачення вжитих термінів. [ 8 ]
Слід також утримуватись від використання слів, які можуть мати декілька значень. У цьому випадку збільшується імовірність того, що різні учасники ринкової взаємодії будуть розуміти їх по-різному. Правовий текст стає значною мірою плідним, якщо всі слова та речення, вжиті в ньому, будуть виразними та зро-зумілими.
Розділ 4.
Порівняльно - правова характеристика державно - правового регулювання ринку цінних паперів зарубіжних країн.
Висновок.
Важливого значення для ефективного функціонування РЦП набу-ває його правове регулювання. В Україні створюється нормативна база щодо врегулювання РЦП. Фундаментальним інструментом за-конодавства про РЦП є закони України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р., "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від ЗО жовтня 1996 р.
Основною метою державного регулювання РЦП е реалізація єдц ної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів, ство-рення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками РЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, мак-симальний захист прав учасників фондового ринку та встановлення цивілізованих правил поведінки суб'єктів на РЦП.
Отже, виходячи з цього виділяють такі правові форми впливу на РЦП:
* прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників РЦП;
* регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обо-в'язків учасників РЦП;
* видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення профе-сійної діяльності на РЦП та забезпечення контролю за такою діяль-ністю; заборона та припинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на РЦП у разі відсутності спеціального доз-волу (ліцензії) на таку діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;
* реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;
* контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації ви-пуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформа-цією;
* створення системи захисту прав інвесторів і контролю за до-триманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здій-снюють професійну діяльність на РЦП;
* контроль за достовірністю інформації, що подається емітента-ми та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, конт-ролюючим органом;
* встановлення правил і стандартів здійснення операцій на РЦП та контроль за їх дотриманням;
* контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів;
* контроль за системами ціноутворення на РЦП;
* контроль за діяльністю осіб. які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулю-вання і контроль за випуском та обігом цінних паперів.
Держава здійснює свої повноваження на РЦП через спеціальні державні органи (наприклад, НБУ, Міністерство фінансів України, фон і держмайна України, Державна комісія з цінних паперів.).
Державне регулювання РЦП покладене на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Ця комісія та її територіальні комісії здійснюють контроль за випуском та обігом цінних па-періь, іа винятком приватизаційних. Контроль за обігом приватиза-ціііііііл паперів здійснює Фонд держмайна України. Інші державні організації контролюють діяльність учасників РЦП у межах своїх повно-важень, визначених чинним законодавством.
Література
1. Документы Европейского Союза .- М., 1994. - Т. 1.
2. Уайтинг. Осваиваем банковское дело. - М.: Банки и биржа, ИО «Юнити», 1996.
3. Синки Дж. Ф. Мл. Управление финансами в коммерческих банках. - М., 1994.
4. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. - К.: А. Л. Д., ВІРА-Р, 1998.
5. Палфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. - М.: ИНФРА_М, 1996.
6. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18. 06. 91 // Голос України. - 1991. - № 133.
7. Банк очима економіста і бухгалтера / Жан-Клод Вігуу та ін, - К.: Основи, 1997.
8. Основы законодательства капиталистических стран о банковской системе. - М., 1992.
9. Ключников И. К., Торкановский В. С. Коммерческие банки США в системе государственно-монополистического акпитализма. - Л., 1982.
10. Валютное законодательство зарубежных стран: Сб. норматив. Актов. - М., 1991.
11. Жуков А. И. Услуги коммерческих банков: Зарубежный опыт и практика. - М.: АО «Консалтбанкир», 1995.
12. Лордкипанидзе А. Г. Законодательство капмталистических государств о финансово-кредитных предприятиях: Обзор. Информ. - М.,1983.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5