При розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги чи то апеляційного подання прокурора.
Суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого цивільно-процесуального порядку. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
3.2 Порядок розгляду справи апеляційним судом
Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції, але з незначними винятками.
На початку судового розгляду суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали) суду першої інстанції, мотиви апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора, межі перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також щодо досліджених доказів і обставин (фактів), встановлених судом першої інстанції. Після доповіді судді пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, який подав апеляційне подання. У разі апеляційного оскарження рішення суду обома сторонами, - першим дає пояснення позивач. Після встановлення обставин (фактів) і перевірки доказів суд апеляційної інстанції надає особам, які беруть участь у справі, та прокурору можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може за власним розсудом, може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи для всіх учасників процесу рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. Після закінчення дебатів склад суду продовжує засідання у нарадчій кімнаті. При розгляді справи в апеляційному порядку суд має праву оголосити перерву або відкласти розгляд справи, розгляд якої справи починається заново.
3.3 Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки. Крім того, суд може відкласти розгляд справи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
4 Повноваження апеляційного суду
Суд в апеляційному провадженні у відповідності до ст. 305 ЦПК має право:
постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;
постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції;
постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду;
змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
При розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції:
відхилити скаргу;
скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції;
змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті.
Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, апеляційне подання прокурора, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. В ЦПК зазначено, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
В стаття 307 наведений перелік підстав для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд:
справа розглянута неповноважним суддею;
рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;
справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;
суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
Закон чітко передбачає випадки коли рішення суду першої інстанції скасовується і ухвалюється нове рішення, такими підставами у відповідності до ст. 309 ЦПК є:
неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;
невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо це порушення призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За результатами розгляду скарги, подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції може:
відхилити скаргу, подання прокурора, якщо судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону;
змінити ухвалу суду першої інстанції у разі правильного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм Кодексу;
скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд порушив порядок його вирішення;
4) скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу з питання, яке вирішено судом першої інстанції з порушенням норм Кодексу.
4.1 Рішення та ухвала апеляційного суду
За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про:
1) відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора і залишення без зміни рішення суду першої інстанції;
2) скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд;
3) скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду;
4) часткове задоволення апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції та часткової зміни рішення суду першої інстанції;
5) задоволення скарги чи подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції із її скасуванням і направленням справи на новий розгляд;
6) відхилення скарги, подання прокурора і залишення скарги без задоволення.
В ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається:
час і місце її постановления;
назва суду, прізвище і ініціали головуючого та суддів;
прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
особи, які беруть участь у справі;
короткий зміст заявлених вимог;
посилання на рішення суду першої інстанції;
узагальнені доводи апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;
мотиви, за якими суд апеляційної інстанції дійшов до свого висновку, і посилання на закон, яким він керувався;
наслідки розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, які формулюються в резолютивній частині ухвали.
При відхиленні апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора в ухвалі зазначаються конкретні обставини і факти, що спростовують її доводи. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі зазначається, в чому полягала неправильність рішення.
У разі подання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції в установлені строки, але якщо вони надійшли до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора були поновлені або продовжені, суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора.
Після закінчення апеляційного провадження справа направляється в суд першої інстанції, який її розглянув.
Висновок
Актуальність теми, яка визначена у вступі підтверджується результатами висвітлення даного питання у курсовій роботі. Апеляційне провадження - це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішень та ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Згідно з новим цивільно-процесуальним законодавством право апеляційного оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки [ст. 13, 292 нового ЦПК]. ЦПК запровадив двостадійний порядок оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на це рішення - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження ( ч. 1 ст. 294 ЦПК).
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційну скаргу на цю ухвалу - протягом десяти днів після подання заяви про її оскарження ( ч. 2 ст. 294 ЦПК). Чинним ЦПК України чітко регламентовано вимоги до форми і змісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Вони обов'язково подаються у письмовій формі. Апеляційну скаргу можна подати і без попередньої заяви, але лише за умови її подання у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження. Законодавець значно змінив порядок подання апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу згідно зі ст. 296 ЦПК слід подавати до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Проте останній (на відміну від правил ЦПК 1963 року) вже не вирішує питання про дотримання форми та змісту скарги і не приймає залежно від цього рішення про її направлення до апеляційного суду або повернення суб'єктові звернення - через три дні після закінчення строку подання апеляційної скарги суд першої інстанції за будь яких обставин повинен надіслати скаргу разом зі справою до апеляційного суду. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. Таким чином, вже не суддя першої інстанції приймає скаргу на своє рішення, а суддя вищестоящого суду, який отримав справу за жеребом. Цим самим законодавець значно спростив доступ до правосуддя, підвищив гарантії об'єктивного незалежного вирішення цивільно-правових спорів. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, передбаченими главою 1 розділу V ЦПК України. Це означає, що провадження в апеляційній інстанції побудоване на тих самих принципах цивільного процесу, що і в суді першої інстанції.
Вирішення цих питань будь-яких труднощів у судів апеляційної інстанції не викликає. Ускладнення викликають винятки із загального правила, оскільки законом не наведено їх переліку. На мою думку, однією із головних відмінностей порядку розгляду цивільних справ судом апеляційної інстанції є більш вузька направленість повторного процесу. Це стосується меж розгляду справи апеляційним судом. Судовий процес при перегляді рішення в порядку апеляції - більш динамічний і більш швидкий, що забезпечується можливістю апеляційного суду встановити чітко відведений час для судових дебатів. Це ще один виняток. Не у повній мірі в суді апеляційної інстанції діє принцип диспозитивності. Якщо у суді першої інстанції сторона вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підстави або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову, то у суді апеляційної інстанції вона таких прав не має.
Також є відмінності по складу суду і деякі інші. Суд апеляційної інстанції наділений широкими повноваженнями при розгляді справи. Наділивши апеляційний суд такою компетенцією, законодавець переслідував дві мети: прискорити проходження справ по судових інстанціях і тим самим припинити тяганину у судах, і другу - підвищити якість розгляду справ. Значення апеляційного провадження полягає в тому, що воно є однією з форм, що забезпечує однакове застосування судами законів при розгляді цивільних справ. Розгляд справ за апеляційними скаргами дозволяє виправляти помилки судів першої інстанції та направляти їх роботу, забезпечуючи правильний та однаковий підхід до норм матеріального та процесуального права та попереджаючи порушення норм права фізичними та юридичними особами. Виходячи з того, що діяльність судів по апеляційному та касаційному перегляду судових рішень по цивільним справам у найбільшій мірі забезпечує виконання задач держави по захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, зміцненню законності та правопорядку, затвердженню принципу справедливості, розвитку демократії, апеляційне та касаційне провадження є одним з основних принципів судочинства в Україні.
Таким чином, можна зробити висновок, що дослідження інституту апеляційного оскарження є необхідним і досить актуальним. Незважаючи на те, що новий ЦПК України був прийнятий і введений в дію не так давно, в ньому вже виявляються не лише недоліки, але й висловлюються думки з приводу невідповідності Основному Закону. Новизна ЦПК України не вирішує всіх надзвичайно важливих питань інституту апеляції.
Список використаної літератури
Конституція України.
Цивільно-процесуальний кодекс України.
Гусаров К. Апелляционное производство в судах гражданской юрисдикции// Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 7. - с.37-40.
Гусейнов Я. Апелляция изменится //Юридическая практика.- 2004.- № 15 (329).
Ємельянова І. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень в цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти //Право України.-2004.-№ 2.
Кривенко ВВ., Ярема А.Г. До питання про судоустрій в Україні //Вісник Верховного Суду України. - 1998. - № 2 - С. 11-14.
Коваль Е.О. О некоторых вопросах обжалования судебных решений //Предпринимательство, хоз-во и право. - 2000. - № 1. - С.60-61.
Размещено на Allbest.ru
Страницы: 1, 2, 3
