Контроль за виконанням рішень урядового комітету здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України.
13. Адміністративно -правові відносини.
Адміністративно - правові відносини - це результат впливу адміністративно - правових норм на поведінку суб'єктів сфери державного управління, внаслідок якого між ними виникають сталі правові зв'язки державно - владного характеру.
Адміністративно - правові відносини характеризуються такими особливостями:
1. Адміністративно - правові відносини є формою існування соціальних відносин.
2. Адміністративно - правові відносини конструюються у межах адміністративно - правових норм, тобто норми містять абстрактні конструкції відносин.
3. Адміністративні правовідносини об'єктивуються з виникненням юридичних фактів, передбачених адміністративно -правових нормами..
4. Одним із суб'єктів адміністративних правовідносин завжди є носій владних повноважень щодо інших учасників, якими його наділяють адміністративно - правові норми.
5. Адміністративні правовідносини об'єктивуються переважно в особливій сфері суспільного життя - сфері державного управління, як правило, у зв'язку зі здійсненням органами державного управління своїх управлінських функцій, тобто у процесі виконавчо - розпорядчої діяльності за обов'якової участі відповідного органу державного управління або іншого носія повноважень державно - владного характеру .
6. Адміністративні правовідносини можуть виникати за ініціативою будь - якої із сторін.
7. Суперечки, що виникають між сторонами адміністративних правовідносин, як правило, вирішуються у позасудовому порядку, тобто шляхом прямого юридично - владного розпорядження правомочного органу.
8. якщо учасник адміністративних правовідносин порушує вимоги норм адміністративного права. То він відповідальний перед державою в особі його органу.
Види адміністративних правовідносин:
1) Залежно від виконуваних функцій: регулятивні і правоохоронні.
2) Залежно від ступеня взаємної підпорядкованості суб'єктів, що беруть участь у правовідносинах,
3) За кількісним складом учасників: двосторонні та багатосторонні,
4) За організаційно - правовим складом учасників.
Адміністративні правовідносини поділяють на вертикальні та горизонтальні, внутрішні і зовнішні, майнові і немайнові, субординації і координації, внутрішньоапаратні і поза апаратні.
- 34 -
14. Адміністративно - правові норми.
Адміністративно правова норма - це обов'язкове правило поведінки, що встановлене й охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що виникають , змінюються і припиняються у сфері публічного управління.
Особливості:
· В них закріплюються відносини з керування, державного контролю і нагляду;
· метод впливу адміністративно - правових норм є імперативним, вольовим, державно -владним;
· виконання приписів адміністративно -правової норми гарантується державою за допомогою організаційних, роз'яснювальних , стимулюючих, примусових засобів;
· кожна адміністративно - правова норма є органічною частиною всієї галузі системи і поза цією системою не може діяти.
Метою адміністративно - правових норм є організація управлінських відносин, а також інформаційна ціль, охоронна, заохочувальна, соціально - моральна.
Функції адміністративно - правової норми:
· забезпечення ефективної діяльності органів державного управління.
· Забезпечення честі, гідності, прав, свобод і здоров'я особи.
· Охорона системи суспільних відносин матеріальної та нематеріальної сфер;
· Виховна.
· Взаємодія з нормами інших галузей права.
· Взаємодія з неправовими соціальними нормами.
Структура адміністративно - правової норми - це її внутрішня будова, визначений порядок взаємозв'язку, взаємозумовленості та взаємозалежності складових частин норм.
Структура:
· Гіпотеза - вказує на фактичні умови, за наявності яких слід керуватися цією нормою;
· Диспозиція - це сформульоване у вигляді приписів, заборон, дозволів правило поведінки;
· Санкція - вказує на зміст реагування держави у разі порушення тих чи інших правил, передбачених нормою;
· Заохочення - це публічне визнання заслуг фізичної та юридичної особи за виконання адміністративно - правових або громадських обов'язків ( іноді можуть містити як третій компонент). Формулюються , як правило, в диспозиції норми.
Види адміністративно - правових норм: 1)За спрямованістю змісту:
а) Такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб'єктів;
б) Такі, що визначать форми і методи управлінської діяльності;
в) Такі, що встановлюють порядок проходження державної служби, права та обов'язки державних службовців;
г) Такі, що визначають способи і порядок забезпечення законності в державному управлінні;
д)Такі, що регулюють управління окремими галузями, державними функціями і територіями;
е) Норми, що встановлюють права та обов'язки громадян у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності держави.
2) За адресами або суб'єктами призначення:
· адресовані органам державної-виконавчої влади ;
· іншим державним виконавчо - розпорядчим органам;
· державним службовцям;
· державним підприємствам, закладам, організаціям; недержавним об'єднанням, підприємствам, закладам;
· громадянам.
3) За формою припису: зобов'язуючі, заборонні, уповноважуючи, стимулюючі, рекомендаційні.
4) За галузевою належністю: Матеріальні, процесуальні.
5) За межею дії: у просторі, у часі.
6) За ступенем загальності: загальні, міжгалузеві, галузеві, місцеві.
7) За повнотою викладених велінь: визначені, банкетні.
8)За юридичною силою:
· викладені в законі,
· викладені в указах,
· викладені в постановах,
· викладені в рішеннях,
· викладені в наказах.
15. Адміністративно - правові режими.
16. Акти публічної адміністрації.
Акт публічної адміністрації - правовий документ державно - владного характеру, який приймається уповноваженим органом виконавчої влади, іншим суб'єктом державного управління або їх посадовими особами в односторонньому порядку, з метою здійснення управлінських завдань та функцій.
Властивості:
· під законність
· обов'язковість
· правомочність
· офіційність
· односторонність
· належна оформленість
Види:
1. За юридичними властивостями:
· Нормативні (правовстановлюючі, акти загального характеру)
· Ненормативні (індивідуальні , правозастосовні, право виконавчі, акти реалізації норм адміністративного права)
2. За межею дії:
· Що діють на всій території без обмежень у часі
· Що діють на всій території протягом певного строку
· Що діють на частині території без обмежень у часі
· Що діють на частині території протягом певного терміну
3. За характером компетенції органов:
· Акти загального , галузевого , функціонального рівня.
4. За становищем органів:
· Президент, КМУ, Міністерства, Голови держ. Адміністрацій, керівники підрозділів ДА.
17. Апеляційна інстанція в адміністративному судочинстві.
Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
У окремих випадках судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАСУ.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
