Проекти законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, в обов'язковому порядку проходять експертизу на відповідність acquis communautaire.
Експертизу проектів законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, здійснює уповноважений центральний орган виконавчої влади, а експертизу проектів нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - відповідні підрозділи органів, які видають акт.
Нормативно-правові акти, які суперечать acquis communautaire, можуть прийматися лише за наявності достатнього обґрунтування необхідності прийняття такого акта і на чітко визначений у самому акті строк.
3. Порівняльно-правові дослідження в основних сферах адаптації
Законодавство у сфері банківської діяльності України в цілому відповідає acquis communautaire. Крім того, законодавство України у сфері банківської діяльності постійно модернізується. Зокрема, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 16 листопада 2006 р. надав можливість відкривати на території України філії іноземних банків.
На сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває низка законопроектів - проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)", який передбачає приведення порядку державної реєстрації банків у відповідність до спеціального законодавства у сфері державної реєстрації, вдосконалення банківського нагляду шляхом виявлення реальних власників банків і встановлення до них спеціальних вимог, організація зовнішнього аудиту банків, посилення захисту прав кредиторів та забезпечення належної відповідальності позичальників за непогашення кредитів, наданих банками.
Певного удосконалення потребує законодавство щодо системи гарантування вкладів. З цією метою на розгляд Верховної Ради України V скликання було подано низку законопроектів, один з яких було розроблено в рамках реалізації щорічних планів заходів з виконання Програми.
У рамках щорічних планів заходів з виконання Програми Національний Банк України здійснює роботу з розробки проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо корпоративного управління та розкриття інформації та банківського нагляду на консолідованій основі), який спрямовано на подальше удосконалення банківського нагляду за діяльністю українських банків за кордоном та іноземних банків на території України, корпоративного управління, управління ризиками.
У рамках щорічних планів з виконання Програми було започатковано роботу щодо запровадження механізму безпосереднього застосування в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності, що є основним питанням адаптації законодавства України до acquis communautaire у сфері бухгалтерського обліку.
Одним з напрямів реалізації Стратегії є адаптація українських стандартів бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів.
Розроблений в рамках щорічних планів заходів з виконання Програми, Закон України "Про аудиторську діяльність" від 14 вересня 2006 р. усунув основні розбіжності між законодавством України та стандартами ЄС. Відтак подальші кроки з адаптації мають бути спрямовані на належну імплементацію цього закону.
Стосовно законодавства у сфері державних закупівель, слід вказати, зо Закон України від 22 лютого 2000 року "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" за своєю концепцією певний час відповідав принципам, закладеним у актах acquis communautaire та мав позитивну динаміку. З огляду на внесені протягом 2005 - 2006 років зміни позитивний процес набув зворотного руху, до Закону було внесено багато негативних змін.
Зокрема, до негативних змін Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави" від 16.06.2005 можна віднести запровадження такого органу, як Тендерна палата України - недержавна організація, на яку було покладено функції регуляторного, наглядового та виконавчого характеру, які зазвичай повинні виконувати державні органи, повністю підзвітні громадськості.
Прийнятий 1 грудня 2006 року Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти", яким внесено системні зміни до законодавства, не лише не сприяє розв'язанню зазначених проблем, але створює нові, зокрема, ускладнює процедури закупівель, створює підґрунтя для можливих зловживань посадових осіб органів влади, замовників та учасників торгів.
Зважаючи на кількість поданих на розгляд Верховної Ради України законопроектів з цього питання, можна сподіватися, що подальше удосконалення законодавства у сфері державних закупівель матиме наслідком наближення його до вимог acquis communautaire.
В Україні прийнято низку законів екологічного спрямування, які мають загальний характер або регулюють окремі сфери суспільного розвитку, та які в цілому відповідають положенням acquis communautaire.
Однак, залишаються неврахованими деякі базові принципи системи екологічного управління ЄС, зокрема, принцип перестороги, басейновий принцип управління водними ресурсами, принцип корпоративного екологічного управління, принцип інтегрованого підходу та принцип комплексного міжсередовищного підходу у формуванні політики в сфері охорони довкілля.
Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 880-р Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року передбачає розвиток державної політики, заснованої на зазначених вище принципах.
Також, слід зазначити, що в Європейському Співтоваристві заходи в сфері охорони довкілля поширюються на ширше коло об'єктів охорони та джерел забруднення. Отже, подальша адаптація законодавства до acquis communautaire повинна відбуватися шляхом поступового розширення кола об'єктів охорони та джерел забруднення.
Україна приєдналася до Договору до Європейської енергетичної хартії, який є основою регулювання відносин у сфері обігу енергопродуктів та надання послуг транзиту енергоносіїв в ЄС. Це підкреслює спільність розуміння засад та принципів регулювання енергетики. Водночас, реальний стан реалізації цих принципів у законодавстві України не в усіх секторах енергетичної галузі є достатньо ефективним та таким, що відповідає вимогам, закріпленим в актах acquis communautaire. Так, у питаннях ядерної безпеки та радіаційного захисту Закони України від 20 квітня 2000р. "Про поводження з радіоактивними відходами", від 14 січня 1998 р. "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" і від 8 лютого 1995 р. "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" враховують більшість відповідних положень acquis communautaire.
Однак регулювання нафтогазового та електроенергетичного секторів істотно відрізняється від регулювання зазначених секторів в Європейському Союзі. Головним кроком на шляху до усунення невідповідностей є лібералізація цих ринків. Процес лібералізації енергетичних ринків безпосередньо пов'язаний із створенням ефективного регуляторного органу. Саме ці питання є предметом відповідних актів acquis communautaire.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. та Закон України від 19 вересня 1991р. "Про господарські товариства", які є головними нормативними актами у сфері регулювання діяльності товариств в Україні, у цілому відповідають положенням acquis communautaire. Виняток становлять деякі положення, зокрема, щодо чинності укладених від імені товариства правочинів, окремих відомостей, які повинні міститися в установчих документах товариства, тощо. Водночас, зазначені вище акти залишаються неузгодженими між собою, через що виникає потреба перегляду законодавства.
Важливим аспектом адаптації у сфері права компаній стало прийняття Закону України від 9 лютого 2006р. "Про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців)", яким встановлено вимоги щодо розкриття інформації про компанію, зокрема її фінансовий стан.
У сфері банкрутства головними питаннями адаптації лишаються транскордонні аспекти банкрутства.
Головним законодавчим актом у сфері авторського права і суміжних прав є Закон України "Про авторське право і суміжні права", прийнятий 23 грудня 1993 року, із наступними змінами та доповненнями.
Законодавство України у сфері авторського права і суміжних прав адаптоване до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), виконання яких є обов'язковими при вступі України в СОТ.
Цього року Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки планує завершити кількарічну роботу над законопроектами, спрямованими на системний перегляд базових законів з питань авторського права і суміжних прав та захисту прав інтелектуальної власності. Слід підкреслити, що цю роботу було розпочато кілька років тому у рамках щорічних планів заходів з виконання Програми адаптації.
Митний кодекс України від 11 липня 2002р., розроблений з урахуванням відповідних джерел acquis communautaire, містив окремі положення, які не відповідають правилам, що застосовуються в ЄС. 22 грудня 2005р. прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який значно удосконалив положення Митного кодексу з питань митної вартості та походження товарів.
Триває робота, спрямована на імплементацію Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Переглянутої Конвенції Кіото), що також сприятиме адаптації законодавства.
У рамках щорічних планів заходів з виконання Програми протягом кількох років планувалася робота щодо продовження удосконалення Митного кодексу з метою його приведення у відповідність до acquis communautaire. Однак роботу було припинено через активну дискусію всередині ЄС щодо перегляду Митного кодексу ЄС. Крім того, беручи до уваги переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, наявні розбіжності митного законодавства мають стати предметом переговорів щодо сприяння торгівлі.
Зрештою, особливої ваги на сьогодні набуває не стільки удосконалення законодавчої бази, скільки практична імплементація законодавства та заходи спрямовані на збільшення ефективності роботи митних органів у боротьбі з нелегальним імпортом-експортом продукції.
Страницы: 1, 2, 3
