У разі, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року, на кінець першого квар-талу наступного за звітним року перевищують 25% від загаль-них валових доходів, отриманих протягом такого звітного (по-даткового) року, то така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30% до суми такого перевищення.

Також звільнено від оподаткування прибуток підприємств, які засновано всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, і майно яких є їхньою власністю, отримане від про-дажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, отриманого від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (подат-кового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, складає не менше 50% загальної кількості працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% від суми витрат на оплату праці, що входять до складу валових витрат. Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на підприємства яких поширено цю пільгу, затверд-жує Кабінет Міністрів України.

Звільнено від оподаткування прибуток підприємств, отри-маний від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямо-ваний на збільшення обсягів виробництва й зменшення роздріб-них цін на такі продукти.

Платники податку самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті, в податковій декларації, розраховану наростаю-чим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта опо-даткування минулих податкових періодів у разі його наявності, яку вони подають до податкового органу за звітний період, про-тягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. За звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену деклара-цію, а за результатами звітного року -- повну. Форми декла-рацій із цього податку встановлює центральний податковий орган за узгодженням із комітетом Верховної Ради України, що відпо-відає за проведення податкової політики.

Податок сплачують протягом 10 календарних днів, наступ-них за останнім граничним терміном подання податкової декла-рації. Суми податку на прибуток зараховують до бюджетів тери-торіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

ПОДАТОК ІЗ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Найважливішим видом податків із фізичних осіб, який при-таманний будь-якій податковій системі, є прибутковий податок. До 2004 року його справляння в Україні регулював Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з гро-мадян» від 26 грудня 1992 року. З 1 січня 2004 року сплату цього обов'язкового платежу здійснюють на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року Відомості Верховної Ради України. -- 2003. -- № 37. -- Ст. 308., який суттєво змінив механізм його справляння.

Платниками податку (суб'єктами оподаткування) згідно з вищевказаним Законом є фізичні особи -- громадяни України, особи без громадянства та громадяни іноземної держави --

1) резиденти, які отримують як доходи з джерелом їхнього походження з території України, так і іноземні доходи та

2) нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їхнього по-ходження з території України. Резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична осо-ба має місце проживання також у іноземній державі, її вважа-ють резидентом, якщо така особа має місце постійного прожи-вання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також у іноземній державі, її вважають резидентом, якщо має тісніші особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інте-ресів) в Україні.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їхнього походження з території України й має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені на умовах взає-мності міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, щодо доходів, отримува-них ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяль-ності.

Об'єкт оподаткування тісно пов'язано з категорією плат-ників податку, тому що обов'язки платника податків виника-ють за наявності в нього об'єкта оподаткування й за підстава-ми, встановленими законодавчими актами. Об'єктом оподатку-вання податком на доходи фізичних осіб є доходи (загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний оподатковува-ний дохід, загальний річний оподатковуваний дохід) чи їхня частина (є суми, які не включають у оподатковуваний подат-ком дохід), а також отримання доходу (частіше це зустрічаєть-ся в суб'єктів підприємницької діяльності), пов'язане з несен-ням витрат. Об'єктом оподаткування, в цьому випадку, буде різниця валових доходів і понесених витрат, які було пов'яза-но з одержанням таких доходів. Об'єкт оподаткування охоп-лює всі види доходів, отриманих із різних джерел і в різних формах, незалежно від виду діяльності. В разі нарахування доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначають як вартість такого нарахування, визначену за звичайними цінами, помножену на коефіцієнт, який розраховують за встановленою формулою.

У Законі встановлено декілька ставок податку з доходів фізичних осіб:

1)15 (13)% від об'єкта оподаткування, яка є базовою ставкою;

2) 5% від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до закону (крім страховиків); процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сер-тифікатом, яка є пониженою;

3) 30% від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею в грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів -- фізичних осіб, яка є підвищеною.

Звернемо увагу, що в Декреті Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок із громадян» ставки прибуткового податку закріплювалися дещо інакше, а саме визначалася про-порція росту ставки податку від 10 до 50% залежно від розміру місячного сукупного оподатковуваного доходу в мінімальних місячних заробітних платах. Саме таким чином закріплювала-ся одна з найбільш традиційних податкових пільг -- встанов-лення неоподатковуваного мінімуму. Тверду ставку -- 20 % -- застосовували щодо доходів, отриманих громадянами не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за ви-конання разових чи інших робіт, здійснюваних на підставі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового харак-теру, а також доходів фізичних осіб -- суб'єктів підприємниць-кої діяльності, що одержують доходи від здійснення підпри-ємницької діяльності й поряд із цим мають основне місце ро-боти.

Платники цього податку мають відповідні пільги. По-пер-ше, ст. 4 Закону встановлено суми виплат, які не належать до оподатковуваного доходу, наприклад: сума державної адрес-ної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компен-сацій, винагород і страхових виплат; сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші в держав-ну лотерею; сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, які вносять на рахунок його працедавці тощо. По-друге, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, розмір якої визначають виходячи з мінімальної заробітної плати. По-третє, платник податку має право на податковий кредит, який становить суму (вартість) витрат, понесених платником подат-ку -- резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, по-слуг) у резидентів -- фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість і акцизного збору), на суму яких дозволено зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу. Також слід зазначити, що застосування пільг пов'язано з певними обме-женнями.

Обчислення податку протягом року провадять відповідно до суми загального оподатковуваного доходу, що складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів, а також іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного року. Суму місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб, що мають право на отримання соціальної пільги згідно зі ст. 6 вка-заного Закону, зменшують на розмір цих пільг. У випадку, якщо платник має право на отримання декількох пільг, йому надають тільки одну, яка має найбільший розмір.

Нарахування, утримання й сплату податку провадять по-датковий агент, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерези-дент або його представництво, які незалежно від їхнього орга-нізаційно-правового статусу та способу оподаткування інши-ми податками зобов'язані нараховувати, утримувати та спла-чувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа -- суб'єкт підприємницької діяльності, яка використо-вує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заро-бітної плати (інших виплат і винагород) таким іншим фізич-ним особам.

Податок, утриманий із доходів резидентів, підлягає зараху-ванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України, а з доходів нерезидентів -- підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем справляння такого податку.

Податки на майно

ПОДАТОК НА ЗЕМЛЮ

Справляння податку на землю регулює Земельний кодекс України, Закон України «Про плату за землю» від 19 вересня 1996 року, низка постанов Кабінету Міністрів України тощо Відомості Верховної Ради України. -- 1996. -- № 45. -- Ст. 238; Офіційний вісник України. - 1999. - № 18. - Ст. 807; № 19. -Ст. 838; № 43. - Ст. 1602.

.

Плату за землю в Україні справляють у вигляді земельного податку чи орендної плати, залежно від якості й місцезнаход-ження земельної ділянки, відповідно до грошової оцінки землі. Розмір земельного податку визначено з розрахунку на рік і встановлено у вигляді платежів за одиницю земельної площі. Проте розмір податку не залежить від результатів господарсь-кої діяльності власників чи користувачів ділянок.

Платниками податку виступають власники землі й земле-користувачі, за винятком орендарів та інвесторів -- учасників угоди про розподіл продукції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12