Рефераты. Податкова система України

а) загальнодержавні -- податки й збори, які встановлює Верховна Рада України, вводять у дію виключно закони, діють на всій території держави;

б) місцеві -- податки й збори, перелік яких установлює Верховна Рада України, вводять у дію нормативні правові акти представницьких органів місцевого самоврядування, діють на території відповідних територіальних утворень.

Принцип компетенції органу, що встановлює податок, ле-жить в основі класифікації податків і зборів. Статті 13 -- 14 Закону України «Про систему оподаткування» закріплюють загальнодержавні й місцеві їхні різновиди. Потрібно врахову-вати, що кожну з цих статей конкретизовано в декількох зако-нах і підзаконних актах, які стосуються окремих податкових відрахувань (детальніше на їхній характеристиці зупинимося у відповідних розділах). Щодо зазначених статей є слушним одне зауваження. Вони включають закритий перелік податків і зборів. Мабуть, доцільно виділити в цьому переліку кілька підпунктів, розбивши його на дві частини. Перша повинна охоплювати тільки податки, в другу увійдуть різновиди зборів. Іншими словами, така класифікація дозволить розділити різні за характером, методами обчислення й способами сплати платежі до бюджету і відрахування, що мають порівняно недавню історію, цільовий характер, принципово відмінний від нецільових, традиційних, що мають багатовікову практику податків.

2. Залежно від каналу надходження. Відповідно до бюджет-ної системи України податкові платежі надходять у бюджети різних рівнів, на основі чого можна розділити їх на закріплені й регулюючі.

Специфіку розподілу податків на закріплені й регулюючі визначено змістом бюджетної системи України. Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України вона становить сукупність Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Закріплені податки безпосередньо й цілком надходять у кон-кретний бюджет чи позабюджетний фонд. Серед закріплених податків виділяють податки, що надходять у Державний бюд-жет, у місцевий бюджет. Регулюючі (різнорівневі) податки над-ходять одночасно до бюджетів різних рівнів у пропорціях, що відповідають бюджетному законодавству. Суми відрахувань за такими податками зараховують безпосередньо в Державний бюджет і бюджети інших рівнів, визначають під час затвер-дження кожного бюджету.

Можна дещо деталізувати цю групу податків, диференцію-вавши їх на групи:

а) державні -- податки, що цілком надходять до Держав-ного бюджету;

б) місцеві -- податки, що цілком надходять до місцевого бюджету;

в) пропорційні -- податки, які розподіляють між бюджета-ми в певній пропорції.

3. Залежно від платника:

А. Податки з юридичних осіб (податок на прибуток і т.д.).

Б. Податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб тощо).

В. Змішані -- податки, що допускають як платника і юри-дичних, і фізичних осіб (податок з власників транспортних засобів, земельні податки і т.д.). До того ж змішані податки можна розділити на:

а) податки, які визначають наявністю певних матеріальних благ (транспортні засоби, ділянка землі);

б) податки, які визначають діяльністю платників (податок на додану вартість, акцизний збір).

4. Залежно від форми оподаткування:

А. Прямі (прибутково-майнові) -- податки, які справляють у процесі придбання й акумуляції матеріальних благ, визнача-ють за розміром об'єкта оподаткування, включають у ціну то-вару й сплачують виробник або власник. Прямі податки, відпо-відно, підрозділяють на:

а) особисті -- податки, які сплачує платник податків за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку), вра-ховують платоспроможність платника;

б) реальні (англ. геаі -- майно) -- податки, які сплачують із майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній дохід Див.: Основьі налогового права / Под ред. С. Г. Пепеляева. -- М., 1995. - С. 34-35.

.

Б. Непрямі (на споживання) -- податки, які справляють у процесі витрати матеріальних благ, визначають за розміром споживання, включають у вигляді надбавки до ціни реалізації товару й сплачує споживач. При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), який виступає посередником між державою та споживачем товару (робіт, послуг). Останній же являє собою платника реального. Саме критерії! збігу юридичного й фактичного платника є од-ним із основних під час розмежування податків на прямі та непрямі. При прямому оподаткуванні -- юридичний і фактич-ний платники збігаються, при непрямому -- ні.

Ще одну важливу обставину слід враховувати під час розме-жування прямих і непрямих податків -- їхню участь в утво-ренні ціни. Якщо прямі податки закладають у ціну на стадії виробництва (у виробника), то непрямі -- тільки на стадії реа-лізації і як надбавку до ціни виробництва товару Див.: Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н. И. Химичева. -- М.: БЕК, 1996. - С. 232; Финансовое право: Учебник / Под ред. О. Н. Горбуновой. - М.: Юристь, 1996. - С. 185.

. 5. Залежно від способу справляння:

А. Часткові (кількісні) -- встановлюють розмір податку для кожного платника окремо, враховують майновий стан платника та його можливості сплати. Загальну величину податку форму-ють як суму платежів окремих платників.

Б. Розкладкові (репатріаційні) -- податки, що нарахову-ють на цілу корпорацію платників, які самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря. Історично, це перша форма справляння податків, що пройшла кілька етапів: перший -- встановлення загальної суми потреби держави в до-ходах; другий -- розподіл цієї суми між територіальними одини-цями; третій -- розподіл її між платниками. В Росії у 1885 році було встановлено додатковий розкладковий збір, який справля-ли з промислових і торгових підприємств. Загальну його суму законодавчо визначали за губерніями, в губерніях -- за повіта-ми, де вже згідно з прибутковістю розподіляли між торговими й промисловими підприємствами.

6. Залежно від характеру використання:

А. Загального призначення -- податки, які використовують на загальні цілі, без конкретизації заходів чи витрат, на які їх витрачають (фактично це й є дійсно податки).

Б. Цільові податки -- податки, які зараховують у позабюд-жетні цільові фонди та які призначено для цільового викорис-тання. Фактично, однією з основних ознак податків є нецільо-вий характер, однак, подібні платежі мають низку позитивних моментів: психологічний; ув'язування витрат і доходів від виз-начених видів діяльності; певної незалежності конкретного дер-жавного органу Див.: Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н. И. Химичева. -- М.: БЕК, 1996. - С. 231.

.

7. Залежно від періодичності справляння:

А. Разові -- податки, які справляють один раз протягом визначеного часу (найчастіше -- податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок із власників транспортних за-собів; податок із майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування). Переважно цей різновид податків має характер зборів.

Б. Систематичні (регулярні) -- податки, які справляють регулярно, через певні проміжки часу й протягом усього пе-ріоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, поквар-тально) .

Правовий механізм податку та його елементи

Правове регулювання обов'язкових податкових платежів визначають як особливостями компетенції органів державної влади й управління щодо їхнього встановлення, зміни й скасу-вання, так і чітким закріпленням усіх елементів, що прита-манні податку як цільному механізму. Законодавчі акти щодо окремих податків і зборів різняться відносно стабільною, тра-диційною структурою. її складовими частинами виступають елементи правового механізму податку чи збору.

Система елементів правового механізму податку складаєть-ся з обов'язкових і факультативних елементів. Обов'язкові еле-менти включають дві групи:

1. Основні елементи визначають фундаментальні, сутнісні характеристики податку, що формують основне уявлення про зміст податкового механізму. Відсутність будь-якого з основ-них елементів правового механізму податку не дозволяє одно-значно визначити тип цього платежу й робить податковий ме-ханізм невизначеним.

До основних елементів правового механізму податку й збору належать:

а) платник податку чи збору;

б) об'єкт оподаткування;

в) ставка податку чи збору.

2. Додаткові елементи правового механізму податку дета-лізують специфіку конкретного платежу, створюють заверше-ну й повну систему податкового механізму. Слід враховувати, що додаткові елементи так само обов'язкові, як і основні, й не мають факультативного характеру. Цільний правовий механізм податку можливий тільки як сукупність основних і додаткових елементів, і відсутність хоча б одного з додаткових елементів не дозволить законодавчо закріпити окремий податок чи збір (наприклад, неможливо уявити податок, що незрозуміло куди надходить: у який вид бюджету, в бюджет чи цільовий фонд?). Сукупність додаткових елементів правового механізму податку досить різноманітна (залежно від ступеня деталізації податко-вого механізму). Однак ця сукупність складається з двох підгруп:

-- додаткові елементи правового механізму податку, що де-талізують основні чи пов'язані з ними (предмет, база, одиниця оподаткування -- категорії, що безпосередньо залежать від об'єк-та оподаткування);

-- додаткові елементи правового механізму податку, що ма-ють самостійне значення (податкові пільги, методи, терміни й способи сплати податку; бюджет чи фонд, куди надходять по-даткові платежі).

Таким чином, до додаткових елементів правового механізму податку належать:

1) податкові пільги;

2) предмет, база, одиниця оподаткування;

3) джерело сплати податку;

4) методи, терміни й способи сплати податку;

5) особливості податкового режиму;

6) бюджет чи фонд надходження податку (збору);

7) особливості податкової звітності.

Хотілося б зазначити, що й основні, й додаткові елементи мають обов'язковий характер, без якого неможливе закріплен-ня відповідного податкового механізму. Додатковість елемента відзначає не його необов'язковість, а особливості регулювання (можливість делегування компетенції тощо). Хіба можна собі уявити податок, що нікуди не надходить, -- навряд чи. Тому ще раз хотілося б наголосити на обов'язковості додаткових еле-ментів правового механізму податку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.