Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів не справляють:
а) за воду, яку відпускають платники збору за спеціальне використання прісних водних ресурсів іншим водокористувачам;
б) за використання підземних вод, що є сировиною в техно-логічному процесі, для витягу компонентів, які знаходяться в них;
в) за використання підземних вод, що витягають із надр разом з видобутком корисних копалин, а також забір яких до-помагає усувати небезпечні дії вод у господарській діяльності (забруднення, підтоплення, засоленість, заболоченість, зрушення тощо).
Плату за спеціальне використання надр під час видобут-ку корисних копалин введено на підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексу України про надра й Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин» від 19 січня 1998 року.
Платниками збору за спеціальне використання надр під час видобутку корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), в тому числі підпри-ємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобуток корисних копалин.
Об'єктом справляння плати за спеціальне використання надр під час видобутку корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових і забалансових запасів корис-них копалин, який визначають як суму обсягів добутих корис-них копалин і фактичних втрат у надрах під час їхнього видо-бутку. Але є втрати, що не підлягають урахуванню під час ви-значення розміру платежів за використання надр при видобутку корисних копалин.
Розмір плати за використання надр для видобутку корис-них копалин надрокористувачі визначають самостійно: для ву-гілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, нерудної сировини для металургії, гірничо-хімічної, гірничо-рудної галузей і будівельної сировини -- відповідно до обсягів погашених у надрах балансових і забалансових запасів корис-них копалин і нормативів плати та одиниці погашення в надрах запасів корисних копалин; для нафти, конденсату, газу при-родного, підземних вод, мінеральних брудів і мулу -- відпові-дно до обсягів добутих корисних копалин і нормативів плати за одиницю добутих корисних копалин; для урану, сировини юве-лірної, ювелірно-виробничої, виробничої і для лицювальних матеріалів -- відповідно до вартості мінеральної чи сировини продукції його первинної обробки та нормативів плати. У ви-падку встановлення лімітів плату за використання надр для видобутку корисних копалин обчислюють з їхнім урахуванням.
Від сплати збору звільнено землевласників, землекористу-вачів, що добувають корисні копалини без подальшої їхньої реалізації (тобто для власних потреб). Пільги передбачено при використанні надр для господарських і побутових потреб, якщо земельні ділянки перебувають у власності або в користуванні суб'єктів, які добувають корисні копалини. Знижку за вико-ристання надр застосовують до платежів за користування над-рами й можуть надавати користувачу надр, що здійснює видо-буток:
-- дефіцитних корисних копалин при низькій економічній ефективності розробки покладів, об'єктивно обумовленої і не
пов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;
-- корисних копалин із запасів, що залишилися, зниженої якості, крім випадків погіршення якості запасів корисних ко-палин у результаті вибіркового відпрацьовування родовищ.
Платежі за користування надрами спрямовують до Держав-ного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, облас-тей, міст Києва й Севастополя в такому співвідношенні:
1) за видобуток корисних копалин загальнодержавного зна-чення: до Державного бюджету -- 40%, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя -- 60%;
2) за видобуток корисних копалин місцевого значення та за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин: до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя -- 100%;
3) за пошук і розвідку родовищ корисних копалин: до Дер-жавного бюджету -- 80%, до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя -- 20%;
4) за користування надрами континентального шельфу й у межах виключної (морської) економічної зони: до Державного бюджету -- 100%.
ЗБІР ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
Відносини в сфері охорони навколишнього середовища ре-гулює Закон України «Про охорону навколишнього природ-ного середовища», а за окремими видами використання при-родних ресурсів -- земельне, водне, лісове законодавство, за-конодавство про надра, про охорону атмосферного повітря тощо.
Зазначений збір є загальнодержавним збором, що визначе-но ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування». Підприємства, установи, організації, що забруднюють навко-лишнє середовище, підлягають державному обліку й зобов'я-зані безкоштовно надавати інформацію установам, які здій-снюють охорону навколишнього природного середовища, про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань щодо охорони навколишнього природного середовища та іншу інформацію в поряд-ку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Збір за забруднення навколишнього природного середови-ща розраховують на підставі лімітів викидів і скидів забрудню-ючих речовин і розміщення відходів промислового, сільсько-господарського, будівельного й іншого виробництва. Порядок встановлення нормативів збору затверджує Кабінет Міністрів України. В 1999 році було розроблено Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища від 1 березня 1999 року. Документом встановлено диференційований підхід щодо встановлення лімітів для різних видів забруднення навколишнього середовища. За понадлімітні обсяги викидів і скидів, розміщення відходів збір обчислюють у п'ятикратному розмірі. Якщо в платників збору відсутній за-тверджений ліміт викидів, скидів, розміщення відходів, то збір стягують як за понадлімітні викиди й скиди, розміщення відходів відповідно до їхніх обсягів. Попередній розрахунок збору, що підлягає сплаті, подають до податкової інспекції до 1 червня поточного року на наступний рік.
Сплату збору провадять протягом 10 календарних днів, на-ступних за останнім днем граничного терміну подання розра-хунку збору, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору платники подають до податкової інспекції за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календар-них днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.
ЗБІР НА ОБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ
СТРАХУВАННЯ
Цей збір сплачують відповідно до Закону України від 26 черв-ня 1997 року «Про збір на обов'язкове державне пенсійне стра-хування».
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне стра-хування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші уста-нови й організації, об'єднання громадян і інші юридичні особи, а також фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи плат-ників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташо-вані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної гро-мади;
3) фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності й займаються діяль-ністю, пов'язаною з отриманням доходу;
4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового дого-вору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (по-слуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами твор-чих спілок тощо.
Під час визначення об'єкта збору до Пенсійного фонду на-явний певний взаємозв'язок податку з доходу фізичних осіб і пенсійного збору, тобто, якщо не існує об'єкта оподаткування відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізич-них осіб» від 22 травня 2003 року, -- немає й пенсійного збору.
Об'єктом оподаткування є:
1) для суб'єктів підприємницької діяльності -- фактичні витрати на оплату праці робітників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохо-чувальних і компенсаційних виплат при обчисленні середньо-місячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджу-ваних Кабінетом Міністрів України, а також винагороди, що виплачують громадянам за виконання робіт (послуг) за угода-ми цивільно-правового характеру;
2) для платників збору -- фізичних осіб і фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності -- сума оподатковувано-го доходу (прибутку), яку обчислюють у порядку, визначено-му Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України;
3) для фізичних осіб, що працюють на умовах трудового договору, -- сукупний оподатковуваний дохід, обчислений відпо-відно до законодавства України. Ставки збору, що надходять до Пенсійного фонду, встанов-лено в таких розмірах:
1) із фізичних осіб, що працюють на умовах трудового до-говору (контракту), й з фізичних осіб, що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, збір до Пенсійного фонду встановлено в розмірі 1% від сукупного опо-датковуваного доходу, якщо такий дохід не перевищує 150 грн., і 2% -- якщо такий дохід перевищує 150 грн.;
2) з юридичних і фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі-продажу валюти за гривні, збір у Пенсійний фонд справляють із суми операцій з купівлі-продажу валюти в роз-мірі 1%;
3) із суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок, глад-ко-шліфованих і з алмазною обробкою), платини й дорогоцін-них каменів, збір до Пенсійного фонду справляють у розмірі 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів;
4) з юридичних і фізичних осіб, що відчужують легкові автомобілі (крім тих, якими забезпечують інвалідів і тих, що переходять у власність за спадщиною), збір до Пенсійного фонду справляють у розмірі 3% від вартості легкового автомобіля.
Для суб'єктів підприємницької діяльності, що використову-ють найману працю, ставка збору складає 32% від суми оподат-ковуваного доходу. Згідно з роз'ясненнями Пенсійного фонду України № 04/3278 від 11 грудня 1997 року, під час розрахун-ку суми оподатковуваного доходу цих суб'єктів у складі витрат враховують суму заробітної плати й прирівняних до неї виплат найманих працівників.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
