Як один з ймовірних способів ухилення від оподаткування може стати і дроблення роботодавцями своїх підприємств з метою виділення за „основним місцем роботи” заробітку у 530 гривень та отримання там податкової пільги.
Найбільш вагомим фактором, який може вплинути на збільшення прогнозного обсягу податку на 2004 рік, на думку експертів є можливе затримання виплат заробітної плати наприкінці 2003 року, про що свідчить досвід застосування аналогічного законодавства у Російській Федерації. Так, можна імпирично оцінити обсяг затриманого для виплат у кінці 2003 року фонду оплати праці з метою його оподаткування вже у 2004 році за нижчою ставкою. Фактично, у Росії обсяг такого “зсуву виплат” склав трохи менше 25 відсотків до місячного ФОП і продовжувався два місяці.
На нашу думку, в Україні такий обсяг теж не перевищить середньостатистичний у Росії, тому додаткові надходження можна прогнозувати у обсязі не більше 400 млн. гривень, а не 525 млн. гривень, як вказано у прогнозі Уряду:
([{ФОП без в/с за 2003р}: 12 * 2] * 25% * 13%) = 73850,8 : 12 * 2 * 0,25 * 0,13 = 400 млн.грн) (2.2.1)
Оскільки Урядом у Пояснювальної записки до проекту закону не надані пояснення щодо розрахунків (механізмів) отримання до бюджету сум податку за рахунок скорочення тіньового сектору, аналіз проведено за методикою експертів .
Виходячи із наведеного аналізу вважаємо, що прогнозний показник податку з доходів фізичних осіб через цей фактор завищено на 162,3 млн. гривень.
Додаткові надходження, передбачені Законом про оподаткування доходів фізичних осіб
Низка положень Закону про оподаткування доходів фізичних осіб мають на меті розширення податкової бази в порівнянні з положеннями Декрету про прибутковий податок з громадян, найбільш значущими з яких є:
- дохід у вигляді дивідендів (стаття 4.2.12) - додатковий податок оцінений у 77,7 млн. гривень
- довідково: населенням за 2002р. отримано близько 520 млн. гривень у вигляді дивідендів. З урахуванням темпів зростання прибутку прибуткових підприємств за 2003-2004 роки українці таких дивідендів можуть отримати 597,8 млн. гривень. За ставкою 13% податку буде сплачено 77,7 млн. гривень.
- залучення до оподаткування доходів фізичних осіб - платників єдиного податку, які надають послуги іншій особі протягом більш ніж одного місяця, як заробітної плати (стаття 1.8 Закону) - оцінити вплив даного нововведення досить важко, оскільки відсутня відповідна статистика. Але можна припустити, що дана норма зачепить в першу чергу високооплачуваних робітників, які надають послуги своїм роботодавцям як підприємці, а не як наймані працівники - а таких не так вже й багато.
Інші додаткові джерела є за своїм характером несуттєвими, не зможуть якимось чином вплинути на надходження від податку на доходи фізичних осіб і Урядом у своїх розрахунках не враховані (зокрема, сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, оподаткування хабарів, викрадених чи знайдених скарбів, не зданих державі, утримання податку з сум, які виплачуються за зданий фізичною особою брухт чорних або кольорових металів тощо).
Висновки експертів підтверджується і кінцевою перевіркою щодо прогнозної на 2004 рік ефективної ставки податку.
Так, якщо брати за основу розрахунок Уряду, ефективна ставка податку до офіційно поданого показника фонду оплати праці становить 14,04 відсотка, за розрахунками експертів - 11,9 відсотка.
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції вважає, що реформування системи оподаткування доходів громадян має забезпечити:
по-перше, зростання реальних доходів громадян, їх купівельної спроможності та розширення платоспроможного попиту в країні як необхідну умову економічного зростання;
по-друге, створення умов для зростання частки заробітної плати у структурі собівартості продукції, що є одним із чинників розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки;
по-третє, легалізацію доходів громадян та збільшення інвестиційної можливості економіки.
Незважаючи на те, що частка прибуткового податку з громадян в структурі доходів бюджету України зростає, вона порівняно з іншими країнами є низькою.
Частка цього податку до ВВП за період з 1999 по 2002 рік зросла з 3,4 відс. до 4,9 відсотка. Це співвідношення в країнах ОЕСР в середньому складає 7%.
Низька частка прибуткового податку з громадян у структурі доходів бюджету є результатом поєднання високого рівня оподаткування доходів громадян та значного рівня нарахувань на фонд заробітної плати, які мають бути сплачені підприємцями (при виплаті однієї гривні зарплати підприємець має сплатити до бюджету, пенсійного, соціального та інших фондів до 85 коп.). Це негативно позначається на стимулах до збільшення заробітної плати, податок утримується з доходу, меншого за рівень прожиткового мінімуму. Тобто, при оподаткуванні не враховується необхідність забезпечення мінімальних потреб людини. Через це відсутня мотивація до підвищення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму. Внаслідок цього питома вага заробітної плати у собівартості продукції є низькою (у 2001 році - 12,8 відс.). Тому від реформування системи оподаткування доходів громадян Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції очікує також швидкого наближення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму.
Існуюча прогресивна шкала оподаткування, стримуючи зростання заробітної плати, призводить до її тінізації. Тіньова економіка живиться, передусім, за рахунок тіньової заробітної плати. Виходячи з оцінки обсягів тіньової економіки, реальні доходи громадян насправді значно вищі, ніж ті, що декларуються для сплати податку.
Довідково. Аналіз структури надходжень прибуткового податку з громадян за видами доходів свідчить, що прибутковий податок сьогодні - це фактично податок на заробітну плату працюючих в економічному секторі, що є "прозорим" для податкових органів, але він не справляється зі значних масивів доходів осіб, які ігнорують фіскальну систему держави. Питома вага податку з оплати праці робітників і службовців у 1999 році становила 92,5 відс., у 2000 році - 93,6 відс., у 2001 році - 94,5 відс., у 2002 році - 94,3 відс. загальної суми прибуткового податку, що був сплачений громадянами протягом відповідного року. Водночас у структурі грошових доходів населення України, що фіксуються органами офіційної статистики, питома вага оплати праці становила у 2001 році лише 50 відс., у 2002 році - 42,5 відсотка.
Разом з тим, оподаткування доходів від підприємницької діяльності забезпечило надходження до казни держави у 1999 році 6,3 відс., у 2000 році - 5,1 відс., у 2001 році - 4 відс., у 2002 році - лише 3,5 відс. загальної суми прибуткового податку, отриманого від громадян України.
Така ситуація вимагає від держави максимально повного врахування реальних економічних можливостей платників податків і приведення системи оподаткування фізичних осіб у відповідність з ними.
На думку Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, для цього необхідно здійснити такі кроки:
1) встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13 відсотків;
2) прив'язка неоподатковуваного мінімуму до мінімальної заробітної плати на період до досягнення нею прожиткового мінімуму, а потім - до прожиткового мінімуму;
3) запровадження сплати податку усіма платниками з усіх видів доходів, за винятком пасивних доходів (процентів, дивідендів, страхових виплат) та пенсій.
Такі підходи в оподаткуванні дозволять забезпечити простоту адміністрування податку, соціальну рівність, витримати конкуренцію на традиційних ринках збуту українських товарів, в першу чергу, на російських ринках.
Чому Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції вважає, що єдина ставка податку на доходи фізичних осіб має бути на рівні 13 відсотків?
По-перше, тому що на сьогодні в Україні, не дивлячись на застосування прогресивної шкали оподаткування, співвідношення між надходженнями прибуткового податку з громадян до бюджету та обсягом оплати праці фактично склалося на рівні 13 відсотків (обсяг надходжень прибуткового податку з громадян до бюджету у 2002 році - 10,8 млрд. грн., оплата праці, за даними Держкомстату, - 81,5 млрд. грн., 10,8/81,5*100% = 13,25%).
По-друге, через застосування такої ставки в Росії. Відсутність перепон на шляху руху капіталу та робочої сили між Україною та Росією разом з вищим рівнем оподаткування доходів фізичних осіб в Україні призводить до перетоку виплат доходів українських громадян та сплати прибуткового податку в Росію. В умовах відкритого кордону проконтролювати, чи перебуває громадянин 182 дні протягом року на території України, надто складно. Через це бізнес мігрує до Росії, де нижче податкове навантаження.
По-третє, через високий рівень навантаження на фонд заробітної плати не стимулюється розвиток виробництва трудомісткої продукції, в першу чергу, наукоємного виробництва, втрачається науково-технічний потенціал України.
По-четверте, через високий рівень тінізації доходів на сьогодні ми не маємо реальної картини про розподіл громадян за рівнями доходів, що робить низькою якість оцінок можливих наслідків запровадження різних ставок податку на економічний розвиток та доходи бюджету. Тому, завданням єдиної 13-відсоткової ставки є виявлення розподілу громадян за рівнями доходів.
По-п'яте, фізичні особи - суб'єкти малого підприємництва не сплачують прибутковий податок з громадян за діючою шкалою, якщо вони застосовують спрощену систему оподаткування. Ставки єдиного податку знаходяться в межах від 20 до 200 грн. в місяць, що стимулює зменшення частки доходів, які оподатковуються на загальних підставах. При отриманні суб'єктом малого підприємництва доходів на рівні середньомісячної заробітної плати (376,38 грн.) фактична відсоткова ставка прибуткового податку при застосуванні мінімальної ставки єдиного податку складає лише 5,3%, тим самим провокуючи перетік доходів через цю систему.
По-шосте, для скасування податкових привілеїв військовослужбовцям, працівникам правоохоронних органів необхідно компенсувати цим громадянам втрати на сплату податку відповідним збільшенням заробітної плати. Для цього у бюджеті спочатку необхідно вишукати додаткові кошти. При 13% ставці потреба в додаткових коштах буде меншою. Так, лише для військовослужбовців для сплати податку за ставкою 13 % необхідно збільшити видатки на зарплату на 676 млн. гривень, а при ставці 15 % - на 780 млн. гривень.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24
