Акції ж більшості українських емітентів не цікавлять приватних портфельних інвесторів, оскільки дивіденди за ними або не виплачуються взагалі, або виплачуються нерегулярно і становлять незначні суми. Однією з основних причин, що обумовлюють небажання підприємств виплачувати дивіденди, є недосконале законодавство з питань оподаткування прибутку підприємств.

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами регулюється п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).

Підпунктом 7.6.1 ст. 7 Закону встановлено, що до валових доходів включається лише позитивне значення фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами. Зазначений прибуток (фінансові результати) визначається як перевищення доходів, отриманих (нарахованих) платником податку в зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшених на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів. При цьому такий прибуток визначається за кожною операцією з купівлі-продажу цінних паперів та деривативів окремо.

Для осіб, які не мають статусу торговців цінними паперами, торгівлею цінними паперами і деривативами вважаються будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів, тобто визначення прибутку (збитку) з торгівлі цінними паперами та деривативами для таких осіб можливе лише у разі, якщо відбулися купівля (витрати) і продаж (дохід) цінних паперів (деривативів). У разі якщо особа, яка не має статусу торговця цінними паперами, придбала цінні папери (деривативи) і не реалізувала їх, то витрати такої особи, понесені (нараховані) в зв'язку із їх придбанням, не враховуються при визначенні її фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

Відповідно до пп. 7.6.1 ст. 7 Закону, у разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Таким чином, платникові податку дозволяється зменшувати позитивне значення фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами наступного звітного (податкового) кварталу на суму балансових збитків від таких операцій, одержаних у попередніх звітних періодах і не погашених прибутками від зазначених операцій.

Досить непрозорою є ситуація щодо оподаткування операцій з цінними паперами та корпоративними правами. Найбільшу проблему при застосуванні норм законодавства становить неоднозначне їх тлумачення. Так, при оподаткуванні операцій з цінними паперами та корпоративними правами, досить часто застосовують узагальнюючі висновки до обох випадків, що, на нашу думку, не завжди можливо, адже цінні папери та корпоративні права - це не одне й теж саме.

Ведення податкового обліку здійснюється у відповідності з нормами Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємства”, в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (Закон № 283/97-ВР) та Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (Закон № 168/97-ВР).

Згідно п. 1.28 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

У пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону № 283/97-ВР наводиться визначення терміну фінансова інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

У п. 1.4 ст. 1 Закону № 283/97-ВР дається визначення, що цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Статтею 3 Закону України від 18 червня 1991 року № 1201-ХІІ (Закон № 1201-ХІІ ) “Про цінні папери та фондову біржу” передбачені наступні види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, заставні та іпотечні цінні папери.

У п. 1.8 ст. 1 Закону № 283/97-ВР зазначено, що корпоративне право- це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Корпоративні права можуть бути виражені у таких формах як цінний папір та частки у статутному капіталі .

Чинний Цивільний кодекс України виділяє чотири групи цінних паперів:

· пайові цінні папери,

· боргові цінні папери,

· похідні цінні папери,

· товаророзпорядчі цінні папери.

При цьому необхідно зауважити, що з наведених груп цінних паперів до корпоративних прав відносяться лише пайові цінні папери, а саме акції.

Згідно ст. 4 Закону № 1201-ХІІ, акція - це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді (капіталі) акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Щодо корпоративного права у формі частки у господарському товаристві - це право власності на статутний фонд або його частку.

Цінні папери у податковому обліку, як правило, розглядаються в якості товару, а їх відчуження визнають продажем таких товарів. Але існують винятки. Так, відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, цінні папери, які використовують в операціях з первинного випуску (розміщення) та операцій з кінцевого погашення (ліквідації) цінного паперу не є товарами. Доходи від здійснення таких операцій, у відповідності до пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, не включаються до валового доходу підприємства - емітента. А от доходи від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, згідно пп. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, включаються до складу валового доходу. Із зазначеного висновок, що податкове законодавство розмежовує операції з цінним папером на господарські операції з цінним папером інвестиційного характеру (операції з цінними папером здійснюються на первинному ринку) та господарські операції з цінними паперами торгівельного (спекулятивного) характеру (операції з цінними паперами здійснюються на вторинному ринку).

Особливі норми оподаткування господарських операцій з цінними паперами торгівельного (спекулятивного) характеру визначені в п. 7.6 та п. 7.9 (оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями) ст. 7 Закону № 283/97-ВР.

1.2. Стягнення податку за емісію цінних паперів

Положеннями чинного законодавства про цінні папери передбачено можливість емісії (випуску) акцій виходячи з розміру статутного фонду акціонерного товариства (що відповідає номінальній вартості таких акцій) та їх розміщення (продажу) учасникам товариства за договірною чи ринковою ціною (тобто за номінальною вартістю чи за ціною вище за номінал).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) валовий дохід включає, зокрема, доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону до складу валового доходу включаються, зокрема, доходи від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Водночас, абзацом п'ятим пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону, яким визначено порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, передбачено, що норми вказаного пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Таким чином, операція з випуску (власної емісії) акції платником податку на прибуток не відноситься до операцій з цінними паперами, що відображаються у податковому обліку за правилами п. 7.6 ст. 7 Закону, а також відповідно до пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Разом з тим, Законом передбачено отримання емітентом - платником податку на прибуток такого виду доходу від здійснення операцій з розміщення (продажу) цінних паперів як "емісійний дохід" - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їх первинному розміщенні), або над ціною зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів (п. 1.27 ст. 1 Закону).

Враховуючи вищевикладене, сума перевищення надходжень, отриманих емітентом при розміщенні власних акцій нової емісії над номінальною вартістю таких акцій, включається до валового доходу емітента - платника податку на прибуток як дохід з інших джерел згідно з пп 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

1.3. Первісне придбання цінних паперів

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зокрема, зазначено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку). Також слід зазначити, що товари -- це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пункт 1.6 ст. 1 Закону).

Водночас відповідно до абзацу п'ятого підпункту 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону норми пункту 7.6, який регламентує окремий облік доходів і витрат від операцій з цінними паперами, не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником.

Отже, оскільки операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів та їх первинного розміщення мають спеціальний статус, емісійний дохід, отриманий платником податку від продажу акцій при їх первинному розміщенні, не включається до складу валового доходу такого платника.

2. Оподаткування професійної діяльності на ринку цінних паперів

- торгівля цінними паперами - здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (ділерська діяльність) крім випадків передбачених законодавством;

- депозитарна діяльність - діяльність з надання послуг щодо Зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;

- розрахунково-клірингова діяльність - діяльність з визначення взаємних зобов'язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними;

- діяльність з управління цінними паперами - діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб;

- діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників;

- діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів - надання послуг, що безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод щодо цінних паперів на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів, у тому числі посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснюється юридичними і фізичними особами виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).

Ліцензування професійної діяльності здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами, та з урахуванням вимог статей 13 та 19 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Кабінет Міністрів України постановою від 07.06.2006 р. № 802 встановив строк дії ліцензій на провадження окремих видів діяльності на ринку цінних паперів та погодився з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про встановлення розміру плати за видачу ліцензій. Установлено, що строк дії ліцензії на провадження: депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів, діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку та розрахунково-клірингової діяльності становить 10 років; брокерської, дилерської діяльності, андеррайтингу, діяльності з управління цінними паперами, з управління активами, з управління іпотечним покриттям, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів та діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів становить п'ять років.

Плату за видачу ліцензій встановлено в розмірі: 10 000 грн. -- на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності; 8500 грн. -- на провадження діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку; 2000 грн. -- на провадження андеррайтингу, діяльності з управління цінними паперами, з управління активами, з управління іпотечним покриттям та депозитарної діяльності зберігача цінних паперів; 1700 грн. -- на провадження брокерської, дилерської діяльності та діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

В Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР (далі Закон № 448). визначено два види професійних торговців цінними паперами, якими є брокери (здійснюють свою "комісійну" посередницьку діяльність за рахунок клієнта, на підставі договорів доручення або комісії, відповідно, від імені клієнта або від свого імені) і дилери (здійснюють свою "комерційну" діяльність на підставі непосередницьких договорів (наприклад, договорів купівлі-продажу цінних паперів) від свого імені та за свій рахунок.

Розглянемо особливості оподаткування їхньої діяльності. Так у пп. 3.2.7 Закону України "Про ПДВ" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168), зокрема, зазначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з "надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг" з торгівлі й/або керування цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями. При порівнянні зазначених нами норм Закону № 448 і Закону № 168 напрошується висновок про те, що в першому нормативно-правовому акті посередниками визначені тільки торговці цінним паперами, якими є брокери, а в другому - посередниками визначені торговці цінним паперами, якими є і брокери, і дилери. Але насправді зазначене в пп. 3.2.7 Закону № 168 необхідно трактувати таким чином: не є об'єктом оподаткування ПДВ операції торговців цінним паперами (будь-то брокери або дилери, пов'язані з наданням іншим особам комісійних послуг в торгівлі (тобто, у нашому випадку - купівлі-продажу) і/або управлінню цінним паперами. Таким чином, стає зрозуміло, що торговці цінними паперами - дилери можуть надавати й брокерські, посередницькі (комісійні) послуги з купівлі-продажу цінних паперів, а отримана ними комісійна винагорода за такі послуги не є базою оподаткування ПДВ.

Зазначимо, що торговці цінними паперами часто здійснюють свою діяльність з продажу-купівлі цінних паперів, використовуючи для цього такі структури, як фондова та валютна біржа, позабіржові фондові системи. При цьому будь-які грошові виплати (наприклад, комісійні), здійснювані на користь зазначених структур або їхніх членів і пов'язані з організацією та торгівлею цінним паперами (деривативами, валютними цінностями), не є об'єктом оподаткування ПДВ (вимога того самого пп. 3.2.7 Закону № 168).

Розглянемо особливості прямих операцій з купівлі-продажу цінних паперів на території України. Під "прямими" операціями, пов'язаними з купівлею або продажем цінних паперів, варто розуміти операції торговців цінними паперами, здійснювані ними від свого імені та за свій рахунок (дилерська діяльність). Розглянемо, чи підлягають такі операції оподаткуванню ПДВ. Для цього необхідно провести аналіз норм Закону № 283 і Закону № 168.

Так, у пп. 1.17 Закону № 168, зокрема, зазначено, що термін "товари" для цілей оподаткування ПДВ варто розуміти в значенні, визначеному в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР )далі Закон №283). Відповідно до п. 1.6 Закону № 283 до товарів відносяться і цінні папери, і деривативи. При цьому, щоб цінні папери і деривативи були "товаром", вони повинні використовуватися в операціях інших, ніж операції, пов'язані з їхнім випуском (емісією) та погашенням.

Об'єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п. 3.1 Закону № 168, є операції з поставки товарів на митній території України. Під терміном "поставка товарів" варто розуміти операції, здійснювані (п. 1.4 Закону № 168):

- за договорами купівлі товарів, їхнього продажу та міни (наприклад, обмін одних цінних паперів на інші і т.д.);

- за іншими цивільно-правовими договорами, крім зазначених нами в п. 1, які передбачають передачу прав на товари в обмін на одержання певної компенсації їхньої вартості (незалежно від строків одержання компенсації);

- за договорами, які передбачають безкоштовну передачу (поставку) товарів.

Таким чином, з усього вищесказаного виходить, що певні види цінних паперів і деривативів для торговців цінними паперами будуть видами товару, при продажі (поставці) якого в нього виникають податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому при купівлі цінних паперів і деривативів в інших торговців цінним паперами у цього торговця цінними паперами виникає податковий кредит з ПДВ на суму ПДВ, нараховану на продажну вартість таких товарів (яка дорівнює покупній). Дата виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ у торговців цінним паперами, які здійснюють дилерську діяльність (купівля-продаж цінних паперів від свого імені та за свій рахунок), визначається за правилом "першої події".

Виникає питання, чи буде в торговця цінним паперами податковий кредит з ПДВ, якщо цінні папери купуються в їхнього емітента, а не в іншого торговця цінними паперами. В даному випадку податкового кредиту не буде. Це пов'язане з тим, що відповідно до пп. 3.2.1 Закону № 168 не є об'єктом оподаткування ПДВ такі операції з цінним паперами (у т.ч. з іпотечними та інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, похідними цінним паперами - деривативами):

а) з випуску (емісії) емітентом цінних паперів;

б) з розміщення емітентом у будь-які форми керування зазначених нами в п. "а" ЦП;

в) пов'язані зі зворотною купівлею (погашенням, викупом) емітентом цінних паперів за кошти, раніше ним випущених (емітованих);

г) з обміну емітентом випущених (емітованих) ним цінних паперів на інші.

Виходячи із зазначеного, якщо торговець цінним паперами продає цінні папери їхньому емітенту (операція погашення, викупу для емітента), то в нього не виникає податкових зобов'язань з ПДВ. Як бачимо, розглянутий нами пункт Закону № 168 не стосується операцій, пов'язаних з "прямою" торгівлею цінними паперами (тобто, купівля-продаж цінних паперів між торговцями цінним паперами).

Отже, виходить що торговець цінним паперами, використовуючи положення пп. 3.2.1 Закону № 168, може придбати акції в їхніх емітентів за однією ціною, зберігати їх у себе, а потім продавати знову ж емітентам, але вже за іншою, більш високою, ціною, не сплачуючи при цьому ПДВ. Виходячи з вимог Закону № 168, це так. Але відзначимо, що положеннями ст. 28 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” введене, зокрема, наступне обмеження - торговцям цінних паперів заборонено здійснювати торгівлю цінними паперами акціями емітента, які дають йому право на володіння майном у розмірі понад 5% статутного фонду такого емітента. Таким чином, торговець цінними паперами може купувати тільки відносно незначну кількість таких цінних паперів, як акції, в їхніх емітентів для наступного зворотного продажу їх зазначеному емітенту, і, природно, не оподатковувані ПДВ операції з такими акціями будуть мати невеликий обсяг.

Одним з активних учасників ринку цінних паперів в Україні є інститути спільного інвестування (ІСІ). На рисунку 2.1 зображено динаміку створення інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні за останні роки.

Рис. 2.1 Кількість інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній** Побудовано за даними ДКЦПФР

Розглянемо особливості оподаткування діяльності інвестиційних фондів на ринку цінних паперів. Так, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стаття 4 пункт 4.2 підпункт 4.2.8. кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутами спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані по активах ІСІ, не включаються до складу валового доходу ІСІ.

Таким чином, інвестиційні фонди звільнені від сплати податку на прибуток.

Якщо інвестор (фіз. особа, що володіє цінними паперами) інтервального або закритого інвестиційного фонду відчужує (продає) цінні папери фонду третім особам, то інвестиційний прибуток, отриманий від продажу цих паперів, обкладається за ставкою 13% (з 1 січня 2005 року 15 %). Інвестиційний прибуток - позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цінних паперів фонду і його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат пов'язаних із придбанням даних цінних паперів.

Відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" пункт 7.2, при виплаті інвестиційного доходу (дивідендів) по цінних паперах ІСІ компанією по управлінню активами фізична особа платить податок у розмірі 5%.

Якщо цінні папери інвестиційного фонду переходять третім особам шляхом дарування або спадщини, то оподатковування в такому випадку відбувається відповідно до загальних принципів оподатковування майна у випадку дарування (спадщини).

Якщо інвестором виступає фізична особа - нерезидент України, то оподаткування доходів, отриманих від інвестування у фонди, відбувається відповідно до правил оподаткування для резидентів.

Інвестор (юридична особа), може вийти з інвестиційного фонду (залежно від типу фонду) двома способами:

- шляхом продажу цінних паперів інвестиційного фонду компанії, що проводить викуп цінних паперів інвестиційного фонду (компанія по управлінню активами або агент);

- шляхом продажу цінних паперів інвестиційного фонду третім особам

Оподаткування операцій із цінними паперами (у тому числі із цінними паперами інвестиційного фонду) ведеться відокремлено від оподаткування звичайної діяльності, у розрізі їхніх видів (акції, корпоративні права, інші цінні папери).

На звітну дату компанія підводить підсумки здійснення операцій із цінними паперами в розрізі видів цінних паперів і формує сукупний прибуток або збиток від цих операцій. При цьому прибуток або збиток звітного періоду корегується на збитки минулих періодів і формує, таким чином, базу оподаткування. Якщо компанія одержала збитки, вони не включаються до складу валових витрат і переносяться на наступні періоди.

Якщо компанія одержує прибуток від операцій з цінними паперами, то він зараховується до складу валових доходів юридичної особи. Надалі розрахунок сум податку на прибуток здійснюється на загальних підставах.

Якщо інвестором виступає юридична особа - нерезидент України, тоді згідно ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" c доходу, отриманого нерезидентом в Україні, утримується податок у розмірі 15% від суми доходу.

3. Оподаткування доходів нерезидентів від операцій з цінними паперами

Будь-які доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження з України, від здійснення господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, які ведуться в гривнях) оподатковуються в порядку і по ставках, визначених статтею 13 Закону про прибуток. Під доходами, отриманими нерезидентом з джерелом їх походження з України, розуміється, серед іншого, «прибуток від здійснення операцій по торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами», визначена відповідно до норм Закону про прибуток.

Закон про прибуток називає двох суб'єктів виплати нерезиденту прибутку від операцій з цінним паперами:

Страницы: 1, 2, 3