З початком процесів масової приватизації в Україні та створенням інститутів спільного інвестування виникла потреба у особливому фондовому інструменті, який би являвся синтезом існуючих форм цінних паперів і підходив саме для обслуговування такого специфічного ринкового утворення як ІСІ. Такий інструмент на українському ринку цінних паперів з'явився лише у 1994 році і має назву інвестиційний сертифікат. Інвестиційним сертифікатом визнається цінний папір, який випускається інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає його власникові право на отримання доходу у вигляді дивідендів.
Правовий статус інвестиційних сертифікатів нормативно закріплений у Положенні про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженому Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. № 55/94 "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії". Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними та на пред'явника. Випускаються вони з метою залучення коштів інвесторів для здійснення спільного інвестування і не дають їх власникові права участі в управлінні юридичною особою, що випустила їх. Якщо емітентом інвестиційних сертифікатів є акціонерне товариство (інвестиційна компанія може бути створена також у формі товариства з обмеженою відповідальністю), то номінальна вартість одного сертифіката має дорівнювати номінальній вартості однієї акції, що належить засновникам цього акціонерного товариства. [1]
Щоб випустити інвестиційні сертифікати, емітент повинен укласти договір з інвестиційним керуючим, аудитором або аудиторською фірмою, а також депозитний договір з депозитарієм, провести реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів, а також опублікувати інвестиційну декларацію та інформацію про випуск інвестиційних сертифікатів. Інвестиційні фонди мають право здійснювати загальну емісію інвестиційних сертифікатів на суму, розмір якої не повинен перевищувати 15-кратного розміру їх статутних фондів. Інвестиційні сертифікати закритих фондів можуть обмінюватись на приватизаційні папери, якщо ці фонди отримали у встановленому Фондом державного майна України порядку дозвіл на комерційну діяльність з приватизаційними паперами. Такі фонди мають право здійснювати додаткову емісію інвестиційних сертифікатів у 50-кратному розмірі обсягу прийнятих для розміщення приватизаційних паперів у порядку, який затверджується Фондом державного майна України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Доходність по інвестиційних сертифікатах, випущених в Україні, може коливатися в дуже широких межах залежно від прибутку, одержаного їх емітентами від інвестування залучених коштів у цінні папери інших емітентів, а також придбання нерухомого майна, часток і паїв, що належать державі в майні господарських товариств, у процесі приватизації. Загалом, активність вітчизняного ринку інвестиційних сертифікатів безпосередньо залежить від активності процесів приватизацій в Україні і пропозиції для продажу привабливих цінних паперів новостворених емітентів.
Необхідно зазначити, що правовий статус інвестиційних сертифікатів в Україні визначений не досить чітко. Так, Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" не відносить інвестиційний сертифікат до виду цінних паперів, що можуть випускатись і обертатись в Україні. Правове регламентування обігу інвестиційних сертифікатів на рівні Указу Президента України багато науковців і практиків вважають недостатнім.
Розглянемо докладніше умови випуску і обігу інвестиційних сертифікатів в Україні на прикладі пайового інвестиційного фонду. Емітентом інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду виступає компанія з управління активами цього фонду. Інвестиційний сертифікат надає кожному його власникові однакові права і може розміщуватися шляхом відкритого продажу або приватного розміщення. Випуск компанією з управління активами похідних цінних паперів на основі інвестиційних сертифікатів керованого нею пайового інвестиційного фонду не допускається.
Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційного фонду не нараховуються і не сплачуються. Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії. Порядок розміщення та обігу інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів встановлюється Законом України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”та нормативно-правовими актами Комісії з цінних паперів та фондового ринку [13].
Схожим фондовим інструментом в Росії є інвестиційні паї які емітують пайові інвестиційні фонди. Інвестиційний пай є іменним цінним папером, що засвідчує частку його власника в праві власності на майно, що складає пайовий інвестиційний фонд, право вимагати від управляючої компанії належного довірчого управління пайовим інвестиційним фондом, право на одержання грошової компенсації при припиненні договору довірчого управління пайовим інвестиційним фондом із усіма власниками інвестиційних паїв цього пайового інвестиційного фонду.
Інвестиційний пай відкритого пайового інвестиційного фонду засвідчує також право власника цього паю вимагати від управляючої компанії погашення інвестиційного паю і виплати в зв'язку з цим грошової компенсації, розмірної частки, що приходиться на його, у праві загальної власності на майно, що складає цей пайовий інвестиційний фонд, у будь-який робочий день.
Інвестиційний пай інтервального пайового інвестиційного фонду засвідчує також право власника цього паю вимагати від управляючої компанії погашення інвестиційного паю і виплати в зв'язку з цим грошової компенсації, розмірної частки, що приходиться на його, у праві загальної власності на майно, що складає цей пайовий інвестиційний фонд, не рідше одного разу в рік протягом терміну, визначеного правилами довірчого управління цим пайовим інвестиційним фондом.
Інвестиційний пай закритого пайового інвестиційного фонду засвідчує також право власника цього паю вимагати від управляючої компанії погашення інвестиційного паю і виплати в зв'язку з цим грошової компенсації, розмірної частки, що приходиться на його, у праві загальної власності на майно, що складає цей пайовий інвестиційний фонд, у випадках, передбачених чинним федеральним законодавстовм, право брати участь у загальних зборах власників інвестиційних паїв і, якщо правилами довірчого управління цим пайовим інвестиційним фондом передбачені виплата доходу від довірчого управління майном, що становить цей пайовий інвестиційний фонд, право на одержання такого доходу.
Кожен інвестиційний пай засвідчує однакову частку в праві загальної власності на майно, що складає пайовий інвестиційний фонд, і однакові права. Інвестиційний пай не є емісійним цінним папером. Права, засвідчені інвестиційним паєм, фіксуються в бездокументарній формі. Кількість інвестиційних паїв, емітованих управляючими компаніями відкритого і інтервального пайових інвестиційних фондів, не обмежується. Кількість інвестиційних паїв, емітованих управляючою компанією закритого пайового інвестиційного фонду, вказується в правилах довірчого управління цим пайовим інвестиційним фондом.
Інвестиційний пай не має номінальної вартості. Кількість інвестиційних паїв, що належать одному власнику, може виражатися дробовим числом. Випуск похідних від інвестиційних паїв цінних паперів не допускається. Інвестиційні паї вільно обертаються по закінченні формування пайового інвестиційного фонду. Обмеження обігу інвестиційних паїв можуть установлюватися федеральним законодавством РФ. Облік прав на інвестиційні паї здійснюється на особових рахунках у реєстрі власників інвестиційних паїв пайового інвестиційного фонду і, якщо це передбачено правилами довірчого управління пайовим інвестиційним фондом, на рахунках депо депозитаріями, яким для цих цілей у реєстрі власників інвестиційних паїв відкриваються особові рахунки номінальних власників. При цьому депозитарії, за винятком депозитаріїв, що здійснюють облік прав на інвестиційні паї, що знаходяться в обігу через організатора торгівлі, не вправі відкривати рахунка депо іншим депозитаріям, що виконують функції номінальних власників цінних паперів своїх клієнтів (депонентів) [50].
С США діяльність пайових інвестиційних фондів обслуговують такі фондові інструменти як депозитарні розписки. У схемі пайового інвестиційного фонду депозитарні розписки є емісійними (чи, відповідно до американського законодавства - "інвестиційними") цінними паперами, що засвідчують неподільні права власності на портфель цінних паперів, володіння яким здійснюється пайовим інвестиційним фондом.
Депозитарні розписки пайових інвестиційних фондів у США випускаються також у формі бездокументарних цінних паперів з централізованим формою збереження їхнього глобального сертифіката, збереженого в розрахунковому депозитарії фондової біржі (The Deposіtory Trust Company). Права власників депозитарних розписок засвідчуються у формі записів по рахунках цінних паперів, відкритих учасниками ринку безпосередньо в DTC чи в депозитаріях (брокерів-дилерів, банків-зберігачів), що мають у DTC рахунки номінальних власників.
Права голосу по цінних паперах, що входить до складу портфеля пайового інвестиційного фонду, належить винятково управляючій компанії фондом, власники депозитарних розписок таким правом не володіють.
Депозитарні розписки пайових інвестиційних фондів включені в лістинг і обертаються на фондовій біржі AMEX. Здійснення угод і розрахунки по угодах з депозитарними розписками на умовах "постачання проти платежу" здійснюються в порядку, що діє для акцій і інших цінних паперів, що торгуються на цій фондовій біржі.
Відповідно до правил торгівлі цінними паперами на AMEX установлені наступні основні умови включення депозитарних розписок у лістинг фондової біржі:
1. Портфель ІІФ чи відповідний фондовий індекс не менш ніж на 90% повинні складатися з випусків акцій, кожний з яких повинний відповідати наступним критеріям:
· ринкова вартість випуску цінних паперів складає не менш 75 млн. доларів США;
· у плині 6 місяців мінімальний обсяг, торгуємих на фондових біржах акцій за місяць, складає не менш 250 тисяч штук.
2. Питома вага будь-якого випуску акцій у структурі портфеля ІІФ чи фондового індексу не повинна перевищувати 25%, а питома вага п'яти випусків акцій, що мають найбільшу питому вагу в структурі портфеля ІІФ чи фондового індексу, не повинна перевищувати в цій структурі 65%.
3. Склад портфеля інвестиційного фонду чи фондового індексу складається не менш ніж з 13 випусків акцій.
4. Усі випуски цінних паперів у складі портфеля ІІФ чи фондового індексу повинні входити в лістинг на національній фондовій біржі чи в торговій системі NASDAQ.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
