З одним каналом сприйняття усе було просто. Дуже довго я намагався зрозуміти, як же йде кореляція різних каналів сприйняття. На сьогоднішній день і цю проблему вирішено - створена архітектура для таких систем, що обробляє необмежене число каналів сприйняття, а це вже рішення проблеми штучного інтелекту.

Штучний інтелект

Із розповіді керівника лабораторією клінічної біофизики і прецизійної діагностики Володимира Павловського дізнаємось про роботу звичайної експертної системи? Велика кількість кращих фахівців у конкретних областях знань - експертів - закладає в неї величезну базу даних. Вирішуючи якусь конкретну задачу, система повинна перелопатити все це море інформації, і, тільки відшукавши аналогічний випадок чи прецедент, вона, можииво, прийме правильне рішення. Наша ж система відрізняється від усіх нині існуючих експертних систем тім, що вона сама навчається і здобуває власний досвід, їй не треба копатися в базі даних у пошуках прецедентів. Такий штучний інтелект здатний не тільки виробляти власну парадигму, але і, удосконалюючи її, орієнтуватися в навколишнім просторі.

Система штучного інтелекту вибудовує, як і мозок, для себе цілісну картину сприйняття. І якщо вона зрозуміє, що їй щось загрожує, вона буде захищатися. Наприклад, підніметься температура до рівня, що загрожує її існуванню, - вона буде захищати собі від температури, висока вологість повітря - буде захищати собі від вологості. Щоб штучний інтелект міг нормально функціонувати, необхідно крім математичного чи логіко-математичного апарата вибудувати деяку концепцію, подібну з інтелектом людини. Тобто за основу варто взяти структуру інтелекту людини, щоб система могла діяти і розвиватися по образі людини.

Мозок - це сверхсистема, для якої всі, з чого складається людині, є тільки забезпеченням його придатком. Спробуйте позбавити його спілкування й інформації, і він почне деградувати, а маса його буде зменшуватися.

Мозок не почуває ні болю, ні насолоди, а є лише оцінювачем - це приємно, це добре, а це погано чи огидно. Харчується мозок тільки чистою енергією глюкози і кисню: володіючи масою всього 1,8-2% від маси тіла, мозок споживає 20% кисню від загальної кількості, необхідного організму. Його основна задача - споживання і перебоязка інформації. Він приймає 10 у 10-й ступеня біт, тобто двоїчних одиниць у 1 секунду тільки зорової інформації.

Попередньо інформація надходить і переробляється в лимбічній системі мозку, де в умовно виділеному нижнім ступені вона накопичується й оцінюється кількісно, а потім у верхнім полі диференціюється, сортується по якості і, багаторазово дублюючись, запам'ятовується в корі, щоб потім надалі стати знаннями.

Коли інформація нецікава (можна згадати, наприклад, старі партійні збори) - люди засинають. Чому? Мозок відключався не тому, що людині погано чи йому спати хотілося, а тому, що інформація не була цікавою. Точно так само працює система на інформаційно-квантових середовищах. Вона теж переробляє тільки нову інформацію.

Уявіть собі, що відбулося випадання якоїсь з функцій мозку. Уражена ділянка заміщається на деякий мікропроцесор чи нейрочип, і людина нормально працює.

Відмінна рису мікросистеми - вона працює так саме, як мозок, вона створює ансамблі, тільки це не нейроансамблі - це ансамблі структур накопичених знань, так само як у мозку. Адже не можна відрізнити, у якому нейроні є знання, а в якому немає.

У 1950 році англійський нейрофізіолог Карл Лешли навчав тварин рішенню визначеної задачі, а потім один за іншим видаляв різні ділянки кори головного мозку, однак незалежно від того, яку кількість коркової тканини бути вилучено, знайти те специфічне місце, де зберігаються сліди пам'яті (енграмми), не вдалося. Виявилося, що сліди пам'яті в корі широко розкидані і багаторазово дублюються. Людина засвоює і запам'ятовує не просто окремі елементи інформації, вона конструює систему знань. Це активний процес, і знання постійно міняються, перевіряються і переформулюються.

Так само працює і наша система: вона не копіює структуру мозку - це неможливо, але разом з тим вона невідмінна від схеми його роботи, вона розвивається й удосконалює свої знання поступово, як, наприклад, дитина, що тільки з дворічного віку починає розуміти, що предмети існують самі по собі, усвідомлює самостійність свого власного чи існування свого власного "Я". Заміщаючи зруйновану тканину мозку микрочипом, у залишковому підсумку, може бути, ми створимо кіборга. Однак його свідомість, його "Я" буде існувати.

Людина адже не перестає залишатися собою, якщо йому замінили тазостегновий чи колінний чи суглоб якийсь інший орган. Томові що він зберігає власну структуру мислення, властиву тільки йому. І це саме є особливістю нашої системи, робочою одиницею якої є не байт, чи кілобайт мегабайт, а її накопичені знання і досвід.

Інтелектуальний кардіоводй буде створений вже в цьому столітті

У яких областях може бути застосований штучний інтелект?

Насамперед - медицина. Створення інтелектуальних систем керування. Перше - кардіоводій. Кожен орган має визначений ресурс. Наприклад, пацюк живе два роки. Слон живе 80 років. Людина в середньому живе 60 років. Собака - 20 років. Однак кількість кардіоциклів і для пацюка, і для людини, і для слона однакова. Аліе в пацюка серце скорочується з частотою приблизно 500 ударів у хвилину, у людини - 60-70 ударів у хвилину, у слона - 30-35 ударів у хвилину. На волі пацюк живе усього рік, але, якщо ви візьмете його додому, створите йому гарні умови, він проживе у вас 2 роки (за умови, що він нічим не хворіє). І рівно через 2 роки, як по будильнику, пацюк умре. Чому? Серце виробило свій ресурс. Воно не може більше скорочуватися. Від чого кардіостимулятор не повинний фіксувати визначену частоту. Він повинний враховувати, що, якщо людина відпочиває, не потрібно навантажувати серцевий м'яз зайвими скороченнями. У весляра, наприклад, пульс під час гонки 180-210 ударів, а в період відпочинку всього 35-40 ударів у хвилину. Але це не брадикардія - це стан відновлення.

Існуючі сьогодні кардіоводії генерують строго фіксовані частоти роботи серця. Чи добре це? Звичайно ж ні. По тій простій причині, що, коли людина знаходиться в спокої, у неї одна частота серцевих скорочень, а при фізичному навантаженні - зовсім інша. Крім того, існує такий фактор: людина ще тільки збирається встати, а її серце починає скорочуватися швидше. Тому кардіоводій, над створенням якого ми зараз працюємо, повинний враховувати дуже багато параметрів і складових, і при цьому він повинний бути компактним, щоб його не довелося носити в ранці. Можу з упевненістю сказати, що такий інтелектуальний кардіоводій буде створений вже в нинішнім десятилітті.

Друге - там, де потрібно підтримка великого числа параметрів гомеостазу, у випадку ушкодження центральної нервової системи.

Третє - система може бути застосована для дослідження центральної нервової системи, ці дослідження завжди були вкрай технологічно складні і дорогі.

Четверте - створення біологічних роботів. Це можуть бути тварини з імплантованими чіпами, що виконують команди супермозку. Таких роботів можна буде використовувати в зонах з підвищеним рівнем чи радіації хімічного забруднення.

Далі, подібні системи згодом стануть прекрасними діагностами. Більш того, після оцінки вікових характеристик людини, росту і ваги система оцінить її схильність до захворювань, проведе оптимальні дослідження для конкретного індивіда і поставити найбільш точний діагноз.

Дуже ефективним буде, причому в доступному майбутньому, застосування подібних пристроїв як військові машини, у бойових операціях без участі людини. До останньої години в технічному оснащенні збройних сил (як у Росії, так і на Заході) не застосовувалося устаткування, постачене керуючими модулями штучного інтелекту. Очевидно, що створення і впровадження подібних систем здатно різко підвищити обороноздатність країни в непростих умовах конкуренції з ведучими світовими державами. Надалі, у міру розвитку зазначених систем, держава, що володіє технологією інформаційно-квантових систем, змогла б не тільки вирішувати проблеми власної безпеки, але і зайняти домінуюче положення на світовому ринку озброєнь.

Подібна система вже створена, вона є не тільки в голові, вона описана на папері, частково промодельована на комп'ютері. Коли вона може втілитися в конкретний пристрій? Усе залежить від того, хто і як цю програму буде фінансувати. На Заході вже через півроку був би реальний виріб. Що стосується танка. Навчання його буде дуже складним, він буде, що називається, учитися на власних помилках, тому що до нього подібних пристроїв не було. Алі є один плюс: коли гине разом з танком людина - гине мозок, пропадають усі накопичені інформація і знання. А отут загинув один танк, ну і чорт із ним - пам'ять чи супермозок залишився, і наступний танк уже буде не так легко знищити, тому що він буде враховувати всі помилки першого.

Безумовно, у таку систему будуть закладені визначені знання, так називаний модуль програми початкової активації, чи генетичний модуль. Він дійсно може бути запрограмований по нашому розумінню, алі потім та інформація, що буде закладена нами, відкоригується, тому що вона буде частково помилковою. Ми ж не в змозі побувати в шкірі цього супертанка. Для цього ми повинні бути сумісні. А для того щоб мі були сумісні, потрібно підключити нейрофізіологів, щоб знайшли аналог у біологічному носії. Отоді реальна реплікація свідомості, подібна тій, що описано в книзі "Вежа мозку", стане реальністю, і, може бути, навіть з'являться безсмертні люди.

Безсмертна свідомість

У медицині майбутнього система штучного інтелекту виявиться незамінної для заповнення загублених функцій мозку. Припустимо, людям при народженні будуть вживляться нейрочіпи, людина проживає реальне життя, а інформація, що накопичується мозком, десь дублюється, і, станься щось з цією людиною, - особистість її ціла. Представте, що в результаті автомобільної аварії загинув видатний чи вчений письменник. Шляхом клонування синтезуємо йому нове тіло і репліцируємо туди його ж власну свідомість.

Зараз широко обговорюються питання клонування. Але при клонуванні з'явиться зовсім інша людина. Вона тільки зовні буде схожа на свого "прабатька", у якого взяли клітку, але вона буде відрізнятися по інтелектуальних особливостях, буде мати власне "Я". А ми клонованній людині повернемо її власну свідомість. І людина зможе жити вічно. Яким би це не здавалося на сьогоднішній день фантастичним - це факт.

Американський дослідник Майкл Газзанига, проводячи обстеження хворого з розділеними півкулями, зробив ряд важливих висновків про природу свідомості. Зокрема, він виявив у хворого два "Я". Одне, наприклад, говорить: "Я взагалі ж не п'ю, алі сьогодні вип'ю, тому що мені змінила дружина". По суті, дві півкулі приймають рішення, що не погодяться між собою. Одна півкуля хоче бути автогонщиком, інша - креслярем, одна любити конкретну дівчину, інша - диктора телебачення. Але разом з тим існування двох "Я", що як би дублюють один одного, дуже важливо. Суперечачи і сперечаючись із сама собою, людина вибудовує логічну послідовність.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7