У підрозділі 1.1 «Глобалістські проекти як відповідь на виклик техногенної цивілізації» розглядаються концепції прогнозування майбутнього людства з урахуванням критичних умов існування сучасної цивілізації. Аналізуються деякі конкретні наукові проекти міжнародної неурядової організації - Римського клубу, які викликали найбільший науковий і соціокультурний резонанс та послужили поштовхом до створення такого нового напряму наукових досліджень, як глобальне моделювання.

Підкреслюється, що подібні розробки здійснювалися в контексті пошуку відповіді на екологічний виклик, пізніше - для комплексного вирішення економічних, демографічних, науково-технічних соціальних, та інших проблем сучасної цивілізації. Проте, вони не зачіпали найважливішого, з нашої точки зору, аспекту всіх суперечностей сучасного світу - антропологічного. В них було проаналізовано фундаментальну передумову загальнопланетарної кризи, що має, на наш погляд, антропологічний вимір.

З погляду розуміння причин основних суперечностей сучасної техногенної цивілізації особливий інтерес представляє запропонована А. Печчеї концепція «Нового гуманізму». В ній підкреслюється, що потужність і динамізм сучасного прогресу науки, техніка технологій повинна контролюватися таким духовним явищем, як мораль. Про зміст і цілісність її повинна дбати сама людина, що опинилася в умовах світу, що змінюється. В цьому сенсі основною задачею сучасного людства є культурна еволюція, що передбачає вдосконалення людських якостей. Таким чином, концепція «Нового Гуманізму» переконливо демонструє, що основний клубок суперечностей сучасної техногенної цивілізації пов'язаний з самою людиною. Це безпосередньо виводить всю проблему в антропологічний контекст.

У підрозділі 1.2 «Культурні і антропологічні суперечності глобалізації» розглядається специфічне становище сучасної людини в умовах глобалізаційних процесів. Наводяться аргументи, що розкривають основні сутнісні характеристики цього явища, відображають динаміку і спрямованість світового розвитку.

Обґрунтовується теза про те, що досить важливим чинником суперечливості глобалізаційних процесів є тенденція до нівеляції національних держав та унікальних самобутніх культур. Робиться висновок про принципове протистояння глобалізації (пов'язаної з маргіналізацією та уніфікацією) традиції, в якій реалізуються стійкі значення і цінності локальних культур.

Висловлюються переконання, що, культурні стереотипи, які формуються в умовах глобалізації, не придатні для створення справжніх життєвих орієнтирів, а лише примітивних одновимірних моделей розвитку людини.

У підрозділі 1.3 «Конфлікт цивілізацій як вирішальний чинник світового розвитку в XXI столітті» аналізується концепція «Зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона. Підкреслюється, що вона є не просто соціокультурним дослідженням, що описує сучасну загальноцивілізаційну структуру, з надто складними й специфічними відносинами між регіонами, а й геостратегічний проект, що прогнозує і, в певному сенсі, готує найближчу перспективу загальносвітового розвитку для кожного з суб'єктів планетарної геополітичної взаємодії.

Обґрунтувавши джерело суперечностей між різними країнами і регіонами приналежністю до різних соціокультурних світів, теорія зіткнення цивілізацій дає правильний теоретичний орієнтир. Однак, враховуючи специфіку геополітичних реалій сучасності, пов'язаних із глобалізаційними процесами, концепція Хантінгтона, разом з глобалістськими проектами, залишає не до кінця вирішеною проблему визначення глибинних підстав загальної кризи техногенної цивілізації.

У розділі 2 «ДЖЕРЕЛА АНТРОПОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ СУЧАСНОСТІ», який складається з трьох підрозділів, досліджуються фундаментальні культурно-історичні передумови сучасної антропологічної кризи техногенної цивілізації.

У підрозділі 2.1 «Соціокультурна специфіка новоєвропейської цивілізації» розглядається зміст терміна «цивілізація», вводиться поняття типів цивілізаційного розвитку. Крім того, аналізуються найвідоміші концепції, у рамках яких сформульовано це поняття. Представлено визначення терміна «техногенна цивілізація», визначено соціокультурний контекст зародження техногенної цивілізації, показано відмінність між техногенною та традиційною цивілізаціями. Досліджено систему цінностей техногенної цивілізації та специфіку раціональності того історичного етапу, в рамках якого вона сформувалася.

У підрозділі 2.2 «Історико-філософський аналіз проблеми раціональності» було проведено дослідження проблеми раціональності в традиції європейської філософії. Окреслено підходи до визначення поняття і сутності самого феномена. Раціональність як така пов'язана з природою філософії як рефлексії щодо універсуму. Робиться висновок про те, що вона є специфічним типом світосприймання й осягнення світу. Наголошується, що подібне розуміння раціональності дозволяє розглядати її в соціокультурному контексті - як чинник становлення і спрямування розвитку техногенної цивілізації.

У підрозділі 2.3 «Особливості новоєвропейської раціональності і криза наукового розуму» визначено специфіку типу раціональності, що склався в епоху Нового часу, описано кризові аспекти прогресу наукового розуму. У рамках раціоналістичного дискурсу техногенної цивілізації пізнання й осягнення світу здійснюється як перетворення: людина виступає суб'єктом, а природа - об'єктом, яким маніпулюють, а будь-яка проблема розв'язується технічним або науковим шляхом. Висловлюється думка, що форма раціональності європейського типу не універсальна, а передумовою антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації став особливий тип суб'єкт-об'єктного світогляду.

У розділі 3 «ОСНОВНІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ОЗНАКИ АНТРОПОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ СУЧАСНОСТІ» здійснено соціокультурний аналіз сучасності, охарактеризовано найглибші суперечності техногенного цивілізаційного розвитку, що торкнулися всіх сфер життя людства. Вони розглядаються як ознаки антропологічної кризи сучасності, що проявляються соціально.

У підрозділі 3.1 «Аксіологічна криза сучасності» пропонується аксіологічний аспект аналізу антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Обґрунтовується, що в сучасну епоху людство переживає етап трансформації ціннісної свідомості й формування нових цінностей. Темпи маргіналізації і зростання етичного релятивізму в умовах масового суспільства виступають результатом корінного зламу вікових ціннісних орієнтацій.

У підрозділі 3.2 ««Зворотна сторона» прогресу технологій» досліджується технологічний аспект антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Міра, глибина, масштаб і спрямованість впливу технологій сучасної техногенної цивілізації на людину дозволяє говорити про результати їх динамічного розвитку. Криза суб'єктивності, проблема маніпулювання свідомістю і віртуалізація людини в умовах динамічного поширення та вдосконалення високих технологій розглядаються як негативні наслідки науково-технічного розвитку.

У підрозділі 3.3 «Проблема виживання в ситуації «обличчям до смерті»» розглядається екологічний аспект антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Обґрунтовується, що в XX столітті результати техногенної діяльності людства призвели до виникнення неконтрольованих, незворотних процесів і набули принципово нової форми - глобальної. Вони перетворилися на загальнопланетарні проблеми. Серед них одне з центральних місць зайняла світова екологічна криза. Доведено, що існує ціла низка емпіричних ознак, які дозволяють говорити про кризову екологічну ситуацію, що склалася на сучасному етапі розвитку техногенної цивілізації, що вона поставила людство в жорсткі умови виживання.

У загальних висновках формулюються основні результати дисертаційного дослідження, згідно з якими антропологічна криза має таки ознаки

- є явищем сучасного світу;

- торкається всіх сфер життя людини, тобто має багатовимірну природу;

- характеризується яскраво вираженим динамізмом;

- належить до соціокультурних констант новоєвропейської цивілізації;

- вимагає від людства вироблення адекватних стратегій виживання не лише як біологічного виду, й як духовної істоти, що спонукає світове співтовариство формування на основі класичних ідеалів, норм і цінностей нової антропологічної парадигми, здатної дати відсіч викликам техногенної цивілізації і сприяти вдосконаленню людини, забезпечення умов для найкращого розкриття всієї сутнісних характеристик людини як унікальної багатовимірної істоти.

Підкреслюється, що в сучасну епоху забезпечити пріоритети при формуванні такої людини, запропонувати має стати антропологічний вимір, перспективи бачення світу, нового типу свідомості і світогляду здатна філософія.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ильянович Е.Б. Монизм и плюрализм в контексте современной культуры / Е.Б. Ильянович // Ученые записки ТНУ Серия: Философия. - 2002. - Том 15 (54), №2. - С. 186-192.

2. Ильянович Е.Б. Человек в условиях глобализации / Е.Б. Ильянович // Ученые записки ТНУ Серия: Философия. - 2005. - Том 18 (57), № 2. - С. 129-137.

3. Ильянович Е.Б. Основные признаки антропологического кризиса современности / Е.Б. Ильянович // Ученые записки ТНУ Серия: Философия. - 2006. - Том 19 (58), № 2. - С. 133-141.

4. Ильянович Е.Б. Человек в условиях современного антропологического кризиса / Е.Б. Ильянович // Ученые записки ТНУ Серия: Философия. - 2007. - Том 20 (59), № 1. - С. 189-198.

5. Ильянович Е.Б. Виртуализация человека в контексте прогресса технологий / Е.Б. Ильянович // Ученые записки ТНУ Серия: Философия. -2008. - Том 21 (60), № 2. - С. 26-34.

6. Ильянович Е.Б. Проблема человека в классической философской антропологии / Е.Б. Ильянович // Материалы XXXV научной конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов (г. Симферополь, 25-28 апреля 2006 г.) / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. - Симферополь: Изд. ОАО «Симферопольская городская типография», 2006. - Вып.2. - С. 52-55.

7. Ильянович Е.Б. Антропологический кризис в современном глобализирующемся мире / Е.Б. Ильянович // Материалы XXXVI научной конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов (г. Симферополь, 23-27 апреля 2007 г.) / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. - Симферополь: ДиАйПи, 2007. - Вып.3. - С. 72-75.

АНОТАЦІЯ

Іл'янович К.Б. Антропологічна криза в умовах сучасної техногенної цивілізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2008.

У дисертації досліджуються культурно-історичні джерела та соціокультурні ознаки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основна увага в роботі приділяється аналізу негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Обґрунтовується, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що торкнулася всіх сфер життя. Підкреслюється, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку виявляється недостатнім, одноаспектним, тому людство, переступивши поріг XXI століття, продовжує стихійно прокладати собі шлях.

Проведене дослідження культурно-історичного контексту зародження, системи цінностей і особливостей раціональності техногенної цивілізації дозволяє говорити про глибинне джерело сучасної антропологічної кризи. Рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обґрунтовує необхідність формування нового типу світогляду, нової антропологічної парадигми, що мають загальнокультурний зміст та загальноцивілізаційне значення.

Ключові слова: антропологічна криза, техногенна цивілізація, сучасність, соціокультурний, культура, цивілізація, глобалізація, людина.

АННОТАЦИЯ

Ильянович Е.Б. Антропологический кризис в условиях современной техногенной цивилизации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. Симферополь, 2008.

Диссертация посвящена исследованию основных культурно-исторических истоков и социокультурных признаков антропологического кризиса современной техногенной цивилизации.

Основное внимание в работе уделяется анализу негативных аспектов развития цивилизации как глобальной социокультурной системы. Обосновывается, что современная техногенная цивилизация переживает глубинный, с каждым днём всё более обостряющийся антропологический кризис, коснувшийся всех сфер жизни. Подчёркивается, что научный анализ подобных мегатенденций цивилизационного развития оказывается недостаточным, одноаспектным, поэтому человечество, переступив порог XXI столетия, продолжает стихийно прокладывать себе путь.

В работе обосновывается необходимость переосмысления общественного развития нескольких предыдущих столетий, фундаментальные ценностные устои которых ранее считались основанием и условием всеобщего социального прогресса, а сегодня поставлены под вопрос.

Показано, что в современную эпоху научно-техническое развитие в значительной степени опережает развитие социокультурных регуляторов, которые перестали быть адекватными новым инструментально-технологическим возможностям человечества. Социум, наука и культура пребывают на разных эволюционных уровнях.

Происходит очевидное ускорение научно-технического прогресса при одновременном «консервативном» существовании человека. Нет динамического баланса между технологическим потенциалом общества и ответственностью человека. Это противоречие настолько обострено, что превращает проблему антропологического кризиса из философско-антропологической - в общекультурную, связанную не только с осмыслением признаков и истоков критического положения современной техногенной цивилизации, но также поиском универсальных стратегий цивилизационного развития, при соблюдении которых возможность предотвращения назревающей антропологической катастрофы станет наиболее вероятной.

Исследование социокультурного контекста зарождения, системы ценностей и особенностей рациональности техногенной цивилизации позволяет говорить о глубинном истоке современного антропологического кризиса. А рефлексия над истоками и основными признаками антропологического кризиса обосновывает необходимость формирования нового типа мироотношения, новой антропологической парадигмы, имеющих общекультурный смысл и общецивилизационное значение.

Ключевые слова: антропологический кризис, техногенная цивилизация, современность, социокультурный, культура, цивилизация, глобализация, человек.

SUMMARY

Ilyanovich K.B. Anthropological crisis in the conditions of modern technical civilization. - Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of candidate of philosophical sciences on speciality 09.00.04 - philosophical anthropology, philosophy of culture. - Tavrida national Vernadsky University. Simpferopol, 2008.

Dissertation is devoted to research of cultural-historic sources and social-cultural signs of anthropological crisis of modern technical civilization. Basic attention in work is spared to the analysis of negative aspects of development of civilization as the global social-cultural system. It is grounded, that modern technical civilization experiences a deep, every day more intensified, anthropological crisis touching all spheres of life. It is emphasized, that scientific analysis of similar mega-tendencies of civilization development appears insufficient, therefore humanity, crossing threshold the XXI centuries, continues elementally to work itself way. Research of cultural-historic context of origin, the systems of values and features of rationality of technical civilization, allows talking about the deep source of modern anthropological crisis.

Keywords: anthropological crisis, technical civilization, modern, social-cultural, culture, civilization, globalization, man.

Страницы: 1, 2, 3