Банк Рефератов - Способи забезпечення кредитів - скачать рефераты, бесплатно рефераты

Главная: Рефераты

Рефераты. Способи забезпечення кредитів

спочатку пропонуються для купівлі існуючим акціонерам, котрі в певній мірі

можуть фіксувати їх продажну вартість, в результаті чого істинна вартість

акцій може бути не реалізована, а застава таких акція є не більше, ніж

свідоцтво про достаток клієнта.

І останнє - в забезпечення кредиту можуть пропонуватися акції

приватних компаній. Крім складностей з їх оцінкою з тої причини, що вони

здібельшого не зареєстровані на біржі, на їх вартість часто впливає статут

компанії, якщо вони даються у забезпечення. Статут може взагалі забороняти

їх використання в якості забезпечення або володіння ними іншою

зареєстрованою компанією, тобто компанією, призначеною для цієї мети

банком, - в цьому випадку можлива тільки застава в рамках права

справедливості - та (або) обмежувати право їх передачі, тим самим впливаючи

на їх реалізуємість.

Якщо ми згадали такий термін як застава цінних паперів на правах

справедливості, то має сенс зазначити, що застава цінних паперів може

здійснюватися у двох формах: на правах справедливості та на принципах

юридичного права. При заставі на принципах юридичного права клієнт передає

свої цінні папери банку та підписує меморандум про депозит акцій для

оформлення звичайних умов їх передачі на зберігання банку. Дивіденди, які

поступають від акцій, повинні бути перераховані на рахунок клієнта.

Одночасно банк повинен юридично оформити документи про те, що він

становиться абсолютним власником цінних паперів на строк дії застави. Після

закінченні дії строку застави і при відсутності претензій до позичальника,

банк переоформлює заставні документи на ім`я клієнта та видає йому новий

сертифікат, згідно з яким він знову становиться власником цінних паперів. У

випадку, коли позичальник не в змозі погасити позику, банк-кредитор може

продати цінні папери на фондовій біржі як їх законний власник. Виручена

сума від реалізації заставного права направляється на погашення кредиту, а

залишок коштів – на рахунок позичальника.

Для оформлення застави цінних паперів на принципах права

справедливості клієнт висилає банку тільки сертифікат акцій, заповнює та

підписує меморандум про депозит, однак без посилання на зворотну передачу

цінних паперів після закінчення строку застави. Таким чином, застава на

принципах права справедливості не потребує праці та часу на переоформлення

заставних паперів на банк та знову на клієнта. Припинення строку дії

застави на принципах права справедливості здійснюється шляхом повернення

клієнту сертифікату та анулювання меморандуму про депозити. Однак таке

заставне право банку пов`язане з певним ризиком.

Розглядаючи заставу як один із способів забезпечення повернення

кредиту, слід відмити, що таку гарантію породжує перш за все юридично

закріплена майнова відповідальність позичальника перед кредитором. Тим

самим створюється правова захищеність інтересів кредитора. Економічну

гарантію повернення кредиту при заставі забезпечують конкретні матеріальні

цінності та майнові права, що є предметом застави, а також загальне майно

позичальника, а іноді й третіх осіб. Наприклад, при заставі векселя банк

віддає перевагу переводним векселям, по яких існує солідарна

відповідальність осіб, що проставили передаточні написи. Гарантією

повернення кредиту під заставу цінних паперів є, зокрема, фінансова

стійкість організації, що випустила їх.

Таким чином, ефективність заставного права визначається не тільки

правовою захищеністю інтересів кредитора, якістю предметів застави,

вірністю проведеної оцінки цих предметів, а особливо при видачі іпотечного

кредиту (під заставу нерухомості, про яку було згадано вище), але й

загальним фінансовим станом кредитора. Інакше кажучи, застава майна

позичальника не виключає прийняття до уваги його особистої

кредитоспроможності.

Як вже відзначалось, в зарубіжній банківській практиці здійснюється

оцінка якості застави як форми забезпечення кредиту за такими критеріями як

відношення вартості заставленого майна і суми кредиту, ліквідність

заставленого майна, можливість банку здійснювати контроль за заставленим

майном. У відповідності з цими критеріями виділяють п`ять груп застав, що

характеризують різну надійність (таблиця 1).

Таблиця 1. Критерії оцінки якості заставного механізму[15]

Як вже зазначалось, на рішення щодо прийняття банком тих чи інших

майнових цінностей в якості забезпечення кредиту значний вплив має легкість

реалізації цього самого майна, а отже виконання останнього етапу заставного

механізму, про який ми згадували на початку, а саме порядку звернення

стягнення на заставу. Підставою для звернення такого стягнення є, звичайно,

невиконання позичальник своїх зобов`язань, що забезпечені заставою. Строком

виникнення у банка права реалізувати свої заставні права може бути момент

закінчення строку виконання зобов`язань позичальником або строк погашення

позики, включаючи пільговий строк, що передбачений договором про заставу.

Прикро, але недоліки вітчизняного законодавства практично не

залишають банкам шансів вдало реалізувати своє заставне право. Добре

розуміючи, що продаж цього майна в кращому випадку не дасть від`ємної маржі

(збитків по кредиту), банки чіпляються за всі можливості - відсотки по

кредитах, пені, штрафи тощо. Але фахівці всі як один визнають, що в

банківській практиці безпроблемна та прибуткова реалізація заставного

забезпечення - велика рідкість. "Відпрацювання" застави продовжується довго

та досить болісно, а повернення кредиту, який пару років тому було визнано

неповернутим, сприймається як диво. Більш того, по деяким оцінкам, кожен

другий позичальник, якому внаслідок неповернення позики слід повертати

замість запозичених коштів заставу цього не робить. Якщо позичальник не

погоджується з тим, що заставу слід таки віддавати, банку залишається

тільки звернутися до арбітражного суду. Останній же досить непередбачуваний

та його рішення вступають в силу негайно, до того ж далеко не завжди на

користь кредитора. Зі свого боку, позичальник ніколи не мине свого права

опротестувати рішення щодо реалізації заставного забезпечення.

На закінчення щодо матеріальних способів забезпечення кредиту,

хотілося б відзначити, що уподобання вітчизняних банків щодо того чи іншого

заставного забезпечення змінюється кожен сезон. Один час широко

використовувались товари в обігу, що оформлювалися як залишок на складі, що

не знижується (на суму застави). Але здавалось, що в заставу включається

все від верстатів до канцелярських ручок в офісі, а все ж товар

розкрадається, його можна просто вивезти вночі зі складу. Застава фінансів

є сьогодні найбільш привабливою формою застави для вітчизняних банкірів.

Але ця форма категорично не подобається позичальнику. При видачі кредиту

банк звичайно наполягає на тому, що клієнт перевів до нього всі рахунки

(обігові кошти), що теж не подобається великим клієнтам. Крім того,

високоліквідне забезпечення (кошти на депозиті) повністю задовольняє банк,

але в той же час через наявність такої застави у позичальника саме

кредитування (як правило) втрачає сенс[16].

Поза конкуренцією у вітчизняній банківській практиці завжди

залишаються нерухомість та транспорт. Але при всій своїй привабливості

(матеріальності) і відносній легкості в зберіганні застава нерухомості та

транспорту має ряд суттєвих недоліків. Одна з серйозних проблем пов`язана з

тим, що у банків відсутнє право на реалізацію заставного забезпечення. Цим

займається районне управління юстиції через товарну біржу, що має

відповідну ліцензію. При цьому існуюча процедура продажу невигідна всі

сторонам кредитної угоди. Наприклад, при реалізації заставленої квартири

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11