Рефераты. Кредитнi операцiї комерцiйних банкiв, їх сутнiсть та ризикове середовище

прохача кредиту, можливих перспектив розвитку банк поділяє надавані позики

на наступні категорії:

1. Клас А – фінансова діяльність дуже добра і дозволяє погашати основну

суму позики та відсотки за нею у встановлені строки. Одночасно можна

зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі здійснюватиметься на

такому ж високому рівні;

2. Клас Б – фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає

можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;

3. Клас В – фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка

тенденція до погіршення;

4. Клас Г – фінансова діяльність погана і спостерігається чітка циклічність

на протязі коротких періодів часу;

5. Клас Д – фінансова діяльність свідчить про збитки і очевидно, що ні

основна сума позики, ані відсотки за нею не можуть бути сплачені.

Також до уваги береться рівень погашання позичальником кредитної

заборгованості:

. «добре» -- якщо заборгованість за позикою та відсотками сплачуються у

встановлені терміни, а також заборгованість, пролонгована один раз на

строк до 30 днів;

. «слабке» -- заборгованість за позикою та відсотками є простроченою до 90

днів, а також пролонгована заборгованість за позикою із загальним строком

пролонгації 30-90 днів;

. «недостатнє» -- заборгованість за позикою та відсотками є простроченою

понад 90 днів, а також пролонгована заборгованість за позикою із

загальним строком пролонгації понад 90 днів.

Керуючись даними двома критеріями, банк класифікує кредитний портфель

на групи кредитного ризику: стандартні позики, позики під контролем,

субстандартні позики, сумнівні позики, безнадійні позики.

Серед найтиповiших помилок, якi ведуть до втрат банкiв на етапi

визначення та регулювання кредитних ризикiв, появи або збiльшення

питомої ваги проблемних позик у кредитному портфелi банку зазначають:

- агресивнiсть кредитної полiтики;

- вiдсутнiсть диверсифiкацiї кредитних операцiй банку;

- наявнiсть прихованої простроченої заборгованостi (факти

неправомiрної пролонгацiї позичок);

- значний процент банкiвських кредитiв у загальному їх обсязi;

- застосування неефективних методiв забезпечення повернення позичок;

- нерозробленiсть методiв класифiкування кредитiв за їх ризиковiстю;

- вiдсутнiсть джерел для списання втрачених кредитiв;

- iстотний обсяг кредитних угод з iнсайдерами;

- недосконалiсть полiтики банку у сферi застосування методiв

регулювання кредитних ризикiв для їх мiнiмiзацiї тощо.

Неправильна ж полiтика банку у сферi розподiлу кредитних активiв,

вкладення їх у надто ризиковi кредитнi справи може бути чинником

збиткової дiяльностi та отримання банком у зв'язку з цим значної шкоди,

котра пов'язана:

/ по-перше, пiдривається репутацiя банку, так як значна

кiлькiсть неповернених кредитiв може призвести до падiння довiри

вкладникiв, тобто до загрози неплатоспроможностi самого банку;

/ по-друге, виникають додатковi витрати банку, спричиненi

поверненням проблемних позик;

/ по-третє, це призводить до заморожування деякої частини

позичкового капiталу в непродуктивних активах;

/ по-четверте, втрати вiд позичкових операцiй впливають на

матерiальне стимулювання персоналу банку, його зменшення спроможне

викликати вiдтiк квалiфiкованих працiвникiв.

Ця шкода може бути значно бiльшою за своїм обсягом вiд прямих збиткiв

вiд неповернення позичальником заборгованостi.

Тому проблема визначення причин виникнення кредитного ризику (з вини

банку, позичальника чи iнших, не залежних вiд них чинникiв), а також

рацiональне регулювання ризику кредитних вкладень є однiєю з найголовнiших

у процесi банкiвської дiяльностi, забезпечення його безпеки та фiнансової

стiйкостi.

1.3. Методи захисту вiд кредитних ризикiв

Природньо, що, визначивши джерела та причини можливих загроз у

кредитнiй дiяльностi, банк як бiзнесова особа прагнутиме захистити себе

вiд ймовiрних збиткiв та потрясiнь. Тому основна тема, наголос у

кредитнiй полiтицi банку ставиться на досягненнi безпеки, зниженнi

ризиковостi кредитних вкладень якомога ширшими методами, запобiганнi втрат

активiв та банкiвського капiталу.

З метою захисту своїх iнтересiв, зменшення рiвнiв кредитних ризикiв у

процесi активної дiяльностi комерцiйний банк керується як нормативними

положеннями, показниками ризику, встановленими iнструктивними

документами, так i власними критерiями оцiнки ймовiрних ризикiв, методами

та заходами щодо їх зниження, котрi вiдображаються у кредитнiй полiтицi

банкiв.

Найпростiшим методом захисту вiд ризику неповернення кредитiв є

елементарне нівелювання ризику, якого може дотримуватись банк, надаючи

позики надiйним та перевiреним позичальникам. Але повнiстю уникнути ризику

у кредитнiй справi, виключити ймовiрну появу втрат практично неможливо.

Головною метою постає мiнiмiзацiя ризику, банк не повинен iгнорувати

ринок кредитних вкладень з вiдносно високим ступенем ризику, рацiонально та

виважено оперуючи капiталом у даному секторi активної дiяльностi. Це

дозволить банку не звужувати сферу своєї дiяльностi та бути гiдним

конкурентом у системi фiнансових посередникiв.

Розгляд методiв зниження ризику при кредитуваннi, тобто заходiв,

спрямованих на зменшення ймовiрностi та обсягу втрат i збиткiв для

кожної кредитної операцiї внаслiдок неповернення позичальником

заборгованостi, почнемо з лiмiтування кредитiв -- нормативно визначених

показникiв максимального ризику.

Лiмiтування кредитiв -- це спосiб встановлення сум граничної

заборгованостi за позиками конкретному позичальнику. Воно здiйснюється

шляхом визначення лiмiтiв надання позик, якi уособлюють граничну суму

кредиту, котру позичальник має право отримати в банку. Акцiонернi

комерцiйнi банки використовують одну з таких форм лiмiтування кредитiв,

як вiдкриття кредитної лiнiї, котра є юридично оформленим зобов'язанням

банку перед позичальником надавати йому протягом обумовленого термiну

кредити в межах встановленого лiмiту. При цьому банк, надаючи позику,

повинен контролювати дотримання обов'язкових економiчних нормативiв

регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв, визначених Iнструкцiєю № 10 "Про

порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв". Одним iз

них є показник нормативного ризику Н9 -- максимальний розмiр ризику на

одного позичальника. Даний норматив розраховується за формулою:

Зс

Н9 = ------ * 100% (1), де

К

Зс -- сукупна заборгованiсть за позиками, мiжбанкiвськими кредитами

та врахованими векселями одного позичальника (включаючи 100% суми

заборгованостi забалансових зобов'язань, виданих стосовно цього

позичальника);

К -- капітал банку.

Норматив Н9 не повинен перевищувати значення 25%, тобто жоден iз

наданих одному позичальнику кредитiв (або їх сума) не може перевищувати

чверть власного капiталу банку.

Для контролю за концентрацiєю кредитних вкладень комерцiйних банкiв

введене поняття "великих кредитiв" -- це позики, котрi надає банк, кожен з

яких за обсягом бiльший 10% власного капiталу банку. Про кожен випадок

надання "великого кредиту" комерцiйний банк повинен повiдомляти

Нацiональний банк України. Для запобiгання значному кредитному ризику та

можливим фiнансовим проблемам внаслiдок неповернення позичальниками

заборгованостi за "великими кредитами" встановлений норматив Н10 --

норматив "великих" кредитних ризикiв щодо всiх позичальникiв банку.

Максимальний його розмiр встановлюється як спiввiдношення сукупного розмiру

"великих" кредитних ризикiв (з урахуванням 100% позабалансових

зобов'язань банку) Ск та капiталу К комерцiйного банку:

Ск

Н10 = ------ (2) .

К

Вiн не повинен перевищуванти 8-кратного розмiру власних коштiв банку (у

разi перевищення даного нормативу вимоги до платоспроможностi банку

подвоюються або потроюються).

Також лiмiтується надання банком мiжбанкiвських кредитiв за допомогою

Н13 -- максимального розмiру наданих мiжбанкiвських позик. Даний

норматив розраховується за формулою:

МБн

Н13 = ------ * 100% (3), де

К

МБн -- загальна сума наданих банком мiжбанкiвських позик;

К -- капітал банку.

Н13 не повинен перевищувати 200%.

Також лiмiтується надання кредитних коштiв позичальникам-iнсайдерам

нормативами Н11 (максимальний розмір кредитів, гарантій та порук на одного

інсайдера) та Н12 (сукупно для всіх інсайдерів):

РК1 (РК)

Н11 (Н12) == ------------- * 100% (4), де

К

РК1 (РК) – сукупний розмір наданих банком позик (в т.ч. й міжбанківських),

порук, врахованих векселів та 100% суми позабалансових вимог щодо одного та

всіх інсайдерів відповідно.

Iз застосування способу лiмiтування кредитiв шляхом встановлення

максимальних значень показникiв щодо надання позик випливає iнший метод

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.