Власне змiст кредитних операцiй комерцiйних банкiв полягає в укладеннi

та виконаннi договорiв щодо надання кредиту мiж банком та позичальником,

якi супроводжуються записами за банкiвськими рахунками з вiдповiдним

вiдображенням у балансах контрагентiв кредитного договору, тому

значення вказаних елементiв вiдiграє суттєву роль у визначеннi та виборi

банком методу кредитування суб'єкта.

Кредити надаються суб'єктам господарської дiяльностi у безготiвковiй

формi шляхом сплати платiжних документiв з позичкового рахунку як у

нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi у порядку, визначеному чинним

законодавством та нормативними актами Нацiонального банку України, або

шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника (в окремих

випадках можливе також надання кредиту у готiвковiй формi для розрахункiв

iз здавачами сiльськогосподарської продукцiї).

На даному етапi розвитку банкiвської системи України при наданнi

позики банк може вiдкривати для облiку кредиту такi види позичкових

рахункiв:

1. Простий позичковий рахунок.

2. Спецiальний позичковий рахунок.

3. Окремий позичковий рахунок.

4. Контокорент.

Цi рахунки дають змогу вести облiк утворення та погашання

заборгованостi позичальника за кожною окремою позикою. Вiдмiнними рисами

рахункiв є особливостi кредитування за оборотом i за залишком.

Кредитування за простим позичковим рахунком у бiльшостi випадкiв

передбачає кредитування за залишком. Грошовi засоби тут надаються для

покриття здiйснених витрат та пiд фактично накопиченi запаси (залишки)

товарно-матерiальних цiнностей. Позичальник в мiру накопичення запасiв

повинен заявляти про свою потребу у позичцi та подавати у банк вiдомостi

про понаднормовi оплаченi залишки кредитованих цiнностей для

визначення розмiру кредиту, оскiльки тiльки за наявностi цих даних банк

може встановити реальну потребу у позичцi та величину залишку

матерiальних цiнностей, котрi пiдлягають кредитуванню. Оформлення кредиту

у такому разi вiдображається у дебетi позичкового та у кредитi

розрахункового рахункiв. Кiлькiсть простих позичкових рахункiв одного

суб'єкта господарської дiяльностi як правило вiдповiдає числу об'єктiв

кредитування, тобто кожен новий кредит вiдноситься на окремий простий

позичковий рахунок. Погашання кредитiв, що облiковуються на простому

(сальдовому) позичковому рахунку, переважно вiдбувається шляхом списання

грошових засобiв з розрахункового або поточного рахунку позичальника. Тобто

це є рахунок разових позик.

Кредитування за спецiальним позичковим рахунком вiдображає

кредитування за оборотом. Позики надаються у виглядi оплати розрахункових

документiв за товари та послуги, що надсилаються позичальником у банк.

Тому в даному випадку для виконання кредитної операцiї дебетується тiльки

позичковий рахунок. Також при використаннi даного методу кредитування

немає необхiдностi подавати у банк кiлька строкових зобов'язань про

повернення кредиту, а позичальником надсилається одне таке загальне

зобов'язання про виконання всiх умов i правил кредитування. Тобто

спецiальний позичковий рахунок вiдображає надання позичальнику кредитної

лiнiї. Вiн сприяє своєчасному задоволенню потреб пiдприємств у

додаткових грошових ресурсах. Погашання кредиту на спецiальному

позичковому рахунку вiдбувається таким чином, коли грошовi засоби

перераховуються на цей рахунок, нерiдко оминаючи розрахунковий рахунок

позичальника. У деяких випадках погашання проводиться шляхом списання

грошових сум з розрахункового рахунку.

Окремий позичковий рахунок поєднує риси простого та спецiального

позичкових рахункiв i є оборотно-сальдовим. Вiн застосовується тiльки у

тому разi, якщо у пiдприємства немає грошей на розрахунковому рахунку.

Специфiчним видом розрахункових та кредитних операцiй банку є

вiдкриття контокоренту. Це єдиний загальний активно-пасивний рахунок, на

якому вiдображаються всi господарськi операцiї позичальника, оскiльки за

наявностi контокорентного розрахунковий рахунок пiдприємства як

самостiйний особовий рахунок закривається. Платежi та грошовi надходження

на даний рахунок, як правило, неоднаковi, тому сальдо контокоренту може

бути як кредитовим (тодi вiн вважається депозитом), так i дебетовим.

Дебетове сальдо контокорентного рахунку клiєнта свiдчить про

недостатнiсть в останнього у даний момент часу власних засобiв для

забезпечення поточних виплат, тому банк надає клiєнту кредит в межах

вiд'ємного сальдо (овердрафта), якщо воно не перевищує встановленого

лiмiту (величини кредитної лiнiї). Сальдування контокоренту вiдбувається

через визначенi промiжки часу, проценти за овердрафт нараховуються щоденно

на непогашений залишок.

Отже, основними рисами сучасної структури кредитування є:

1. Кредитнi операцiї здiйснюються банком у межах його кредитних

ресурсiв.

2. Дiяльнiсть банку залежить вiд обов'язкових економiчних

нормативiв, встановлених Нацiональним банком України.

3. Базування кредитних операцiй на договiрнiй системi. Банк та клiєнт

укладають договiр, в якому зазначаються умови та методи кредитування,

права та обов'язки сторiн. У разi невиконання вказаних зобов'язань винна

сторона несе вiдповiдальнiсть.

4. Перенесення акценту на кредитування суб'єкта, а не об'єкта.

5. Перехiд до таких форм кредитування, котрi забезпечують

повернення позик.

6. Значне мiсце займають мiжбанкiвськi позики для пiдтримання банками

встановлених нормативiв.

7. У даний час методи кредитування єдинi для всiх галузей.

1.2. Кредитнi ризики та причини їх виникнення.

Як ми вже зазначали, ризик є невiд'ємною ситуативною характеристикою

будь-якої дiяльностi кожного суб'єкта бiзнесу. У розрiзi банкiвських

кредитних операцiй можна розглядати кредитний ризик - тобто ризик

несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) i вiдсоткiв,

якi належать сплатi банку за користування кредитом у термiни, визначенi

у кредитному договорi. Несплата процентiв за позикою здатна спричинити

неотримання прибутку банку вiд кредитної дiяльностi, неповернення ж самого

кредиту викликає появу прямих збиткiв та можливу втрату банкiвського

капiталу. Обидва вислiди неплатежiв за кредитною угодою є вкрай

небажаними для банку, позаяк це може призвести у майбутньому до

скорочення ресурсної бази та пiдриву фiнансової стабiльностi, авторитету

самого банку. Тому видається логiчним те, що банк, прагнучи убезпечити себе

вiд ймовiрних втрат, у першу чергу надає кредити найбiльш надiйним,

перевiреним клiєнтам. Але разом з тим слiд пам'ятати, що кредитнi

операцiї, пов'язанi з дещо вищим ризиком повернення позик, є бiльш

дохiдними за рахунок вищої оплати позичальником такої операцiї, тобто

вищого процента за кредит. З огляду на це кредитний ризик активної

дiяльностi комерцiйного банку можна розглядати i як ймовiрнiсть появи

втрат (втраченої вигоди) iз-за ненадання кредиту потенцiйному

позичальнику, здатному своєчасно виконати свої фiнансовi зобов'язання.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, однаковою мiрою

стосується всiх клiєнтiв банку незалежно вiд того, чи позичальником є

юридична особа-виробник, фiзична особа, а чи iнший банк. Виникнення

кредитного ризику можна пов'язувати з ймовiрнiстю спаду виробництва та/або

попиту на окремий вид продукцiї, товарiв та послуг (промисловий кредитний

ризик), невиконанням iз-за якихось причин договiрних вiдносин (ризик

врегулювання та поставок), запiзненням строкової трансформацiї видiв

ресурсiв та ризиком форс-мажорних обставин.

Також присутнiсть ризику у кредитних операцiях комерцiйних банкiв

викликана недетермiнованiстю, непередбачуванiстю дiй конкурентiв, змiною

стратегiї дiяльностi клiєнтiв-позичальникiв та iнших суб'єктiв банкiвської

дiяльностi, а також наявнiстю численних зовнiшнiх факторiв та умов.

Кредитний ризик може бути пов'язаний з:

/ простроченням платежу через неплатоспроможнiсть позичальника;

/ нецiльовим використанням кредиту;

/ типом позичальника за формою власностi;

/ збитковiстю галузi застосування кредиту;

/ забезпеченiстю i видами застави;

/ невиконанням попереднiх зобов'язань за кредитами банку;

/ безперспективнiстю подальшого розвитку позичальника;

/ складним фiнансовим станом пiдприємства, що отримало кредит тощо.

Якщо розглянути умови виникнення ризикiв у банкiвському

кредитуваннi, то можна вiдзначити наступнi тези.

По-перше, даний ризик може бути зумовлений ймовiрною появою збиткiв в

результатi:

- нерацiонального вкладення кредитних ресурсiв у ненадiйнi кредитнi

проекти, наявностi значної частки даних кредитiв у кредитному портфелi

банку;

- недостатнього обгрунтування i достовiрностi прогнозу розвитку

ринкової ситуацiї, бiзнесової та фiнансової дiяльностi позичальника при

наданнi кредиту;

- появи непередбачених обставин, зумовлених полiтичними,

економiчними, соцiальними та iншими факторами, що утруднюють повернення

кредиту позичальником;

- можливої недоброчесної конкуренцiї з боку iнших банкiв та фiнансово-

кредитних iнститутiв тощо.

По-друге, ризик може бути викликаний ймовiрними втратами, котрi

сприймаються як непередбачуване зниження суми повернення або й можливе

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6