Рефераты. Грошові розрахунки в господарському обороті України

перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена

готівкою.

Строк дії чекової книжки - один рік. Розрахункового чека, який

видається для разового розрахунку фізичній особі, три місяці.

За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової

книжки може бути продовжений.

Чек включає:

а) назву "розрахунковий чек";

б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця,

дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки

(далі-чекодавця) та номер його рахунку;

в) назву банку-емітента і його номер МФО;

г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним

реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб -

ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою

адміністрацією;

д) назву чекодержателя;

е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що

зазначена цифрами та літерами;

є) призначення платежу;

ж) число, місяць та рік складання чека, місце складання чека;

з) підписи чекодавця та відбиток печатки.

Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається

недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя

протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується).

Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою

юридичними особами не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з

підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється

отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти

відсотків від суми чека. Якщо сума здачі більша, ніж двадцять відсотків від

суми чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для

переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може

повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або

обміняти чек на готівку.

Згідно з “Єдинообразним законом про чеки” чек може передаватися однією

особою іншій шляхом внесення до нього передаточного напису – індосаменту.

Індосамент здійснюється на зворотній стороні чека і підписується особою,

яка зробила цей напис. Той хто підписався під передаточним написом

називається індоссантом. Передаточний напис повинен бути простий та не чим

не обумовлений. Він засвідчує передачу прав по чеку іншій особі, а також

визначає відповідальність індоссанта перед усіма наступними держателями

чеку.

Умови передачи чеку від однієї особи іншій визначають вид чеку та

характер його використання в обігу як засобу платежу.

Розрізняють наступні види чеків:

а) іменний, або чек, який виписаний на користь відповідної особи.

Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного індосамента.

Пердача здійснюється цессієй, тобто шляхом здійснення передаточного напису

з поміткою “Не наказу”, який завірений нотаріально. При здійсненні передачі

шляхом цессії його власник набирає тільки ті права, які мав попередній

чекодержатель.

б) ордерний чек, тобто чек, який виписан на користь відповідної особи

або її наказу. Такий чек передається за допомогою індосамента з поміткою

“Наказу” або без неї. Цей вид чеку найбільш широко застосовується в

міжнародному розрахунковому обороті.

в) чек на пред'явника виписується пред'явнику і може бути предан іншій

особі як з індосаментом, так і без нього. Як правило, цей чек виставляється

клієнтом на свій банк. Чекодержатель висилає його своєму партнеру за

кородоном, який при отримані виставляє його своєму банку для кредитування

свого рахунка. Таким чином, за допомогою чеку на пред'явника чекодержатель

здійснює розрахунок прямо своєму партнеру, в цілому це виявляється швидше,

ніж розрахунок шляхом банківського переказу.

Згідно Женевський конвенції чек, виставлений без зазначення

отримувача, розглядається як чек на пред'явника. Крім того чеки

розділяються на фірмові та банківськи.

Банковський чек – це чек, який виписан банком на свій банк-

кореспондент. У тексті таких чеків немає найменування фірми-чекодавця, а

чекодавцем виступає банк боржника. Оплата по таким чекам здійснюється за

рахунок коштів банка чекодавця на його рахунках в банку-кореспонденті за

кордоном.

Фірмовий чек – це чек, виписаний фірмой на отримувача. В більшості

випадків такі документи виписуються на прд'явника в національній або

іноземній валюті на пред'явника і виставляються фірмой на свій банк. Оплата

по ним провадиться за рахунок коштів чекодавця.

У випадках, коли при видачі чеку не мається на увазі отримання

готівки, застосовуються кросовані та розрахункові чеки. Ознака, яка

відрізняє кросований чек – дві паралельні лінії, які наненсені по діагоналі

на ліцевій стороні чеку. Це робиться для того, щоб усунути зловживання

чеком. Його держатель не може отримати визначену суму готівкою. Ця сума

зараховується на рахунок чекодержателя в банку, який виступає платником по

чеку, або в іншому будь-якому банку. Такий чек можна оплатити тільки банку

або іншій кредитній установі. При цьому, якщо між паралельними діагоналями

вписується найменування банку, то чек може бути сплачен лише цьому банку.

Таким чином, кросовані чеки застосовуються для переведення тієї чи іншої

суми з одного рахунка на інший. Видача розрахункового чеку теж передбачає

перевод грошей з одного рахунка на інший. Але в цьому випадку банк-платник

кредитує на суму чеку рахунок чекодержателя.

1 Розрахунки чеками

Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і

видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги. Виписуючи

чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на

корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги),

чекодержатель перевіряє:

відповідність чека встановленому зразку;

правильність заповнення чека;

відсутність виправлень;

відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

строк дії чека;

наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви

чекодавця.

Після цього чекодержатель переконується в особі пред'явника чека за

паспортом або документом, що його замінює.

У разі пред'явлення до установи банку дефектного чека, який не був

прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг, установа банку

робить запит по каналах зв'язку установі банку, яка виписала чек. Дефектний

чек до отримання підтвердження залишається на руках у власника чека.

Отримавши відповідь, працівник установи банку може дооформити чек

(поставити печатку, підписи тощо) або виписати новий.

Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстрів -

якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в одній установі банку, і в

чотирьох примірниках - на кожну установу банку окремо - якщо рахунки

чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків.

Реєстр вміщує таку інформацію про чек:

а) номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним

державним реєстром підприємств та організацій України;

б) назву банку-емітента та його номер МФО;

в) назву чекодержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код за

Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;

д) суму чека;

є) номер чека;

ж) загальну суму реєстру.

Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та відбитком

печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку,

після перевірки правильності складання реквізитів чека і реєстру, кошти

списуються з відповідного рахунку чекодавця та зараховуються на рахунок

чекодержателю на підставі першого примірника реєстру.

Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк

чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим та

третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв'язком до банку-емітента.

Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з відміткою про

оплату – якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з

відміткою про інкасування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент

перевіряє:

відношення даного чека до цього банку;

відповідність номера рахунку чекодавця, який проставлений в чеку,

зазначеному в картці;

відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця з карткою зразків

підписів або наявність напису: "За дорученням від ______________ 199_ р.";

чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;

належність номера чека до виданої книжки та дотримання строків дії книжки;

правильність оформлення чека.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя.

Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається у банку-емітенті.

Коли гроші не надійшли в банк чекодержателя після закінчення 10

календарних днів від дати інкасування чека, бінк здійснює запит електронною

поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека. Банк-емітент, отримавши

запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку

чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.