МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А
по дисципліні « Фінансовий аналіз »
Залікова книжка - № 23, варіант 9,59; 8,18
Слухач : ........................……………..................Сидоркевич Дмитро
Іванович
Спеціальність, група : .........................ЗФ – 02 ( фінанси )
Керівник : ..........................................................Яценко
Олександр Володимирович
Результат, дата:
Реєстраційний номер, дата:
м. Черкаси
2002 р.
З М І С Т
1. Експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтапи
...........................- 3
2. Аналіз фінансового лівериджу
............................................................................
...........- 10
3. Задача
8,18.................…………...................................................
...........................................................- 12
Література
.................................................................- 14
1. Експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтап.
Фінансовий аналіз є одною із найважливіших функцій управління. Він дає
змогу визначити конкурентоспроможність суб'єкта господарювання в ринковій
економіці.
Суб'єкт господарювання здійснює свою виробничо-торговельну діяльність на
ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Ринкові регулятори разом із
конкуренцією створюють єдиний механізм господарювання, що примушує
виробника враховувати інтереси і попит споживача. Господарюючі суб'єкти
вступають між собою в конкурентні відносини. Той, хто програє, стає
банкрутом. Щоб цього не сталося, господарюючий суб'єкт повинен завжди
постійно слідкувати за ситуацією на ринку, забезпечувати собі високу
конкурентоспроможність.
Особливістю формування ринкової економіки, крім посилення впливу жорсткої
конкурентної боротьби, є зміни технології виробництва, комп'ютеризація
обробки економічної інформації, нескінченні нововведення у податковому
законодавстві, постійні зміни процентних ставок і курсів валют на тлі
тривалої інфляції.
За цих умов перед керівництвом підприємств постає багато проблемних
питань. Серед них:
— якою повинна бути стратегія підприємства для успішного його
функціонування?
— якою повинна бути тактика підприємства для досягнення стратегічної
мети?
— як підвищити ефективність управління матеріальними, трудовими і
особливо фінансовими ресурсами, щоб раціонально організувати прибуткову
діяльність підприємства?
— що треба робити для того, щоб у підприємства були стійке фінансове
становище, висока платоспроможність і ліквідність?
— як досягти фінансової стабільності та фінансової стійкості
підприємства?
— як зробити підприємство конкурентоспроможним в умовах ринку, панування
конкуренції?
На ці та інші життєво важливі питання може дати відповідь об'єктивний
фінансовий аналіз, який є одним з інструментів дослідження ринку і
забезпечення конкурентоспроможності підприємства, за допомогою якого
відбувається раціональний розподіл матеріальних, трудових, фінансових
ресурсів.
Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська
(фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки та
останній звітний період [2,стр2].
Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів :
- оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни ;
- аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ;
- аналіз ліквідності ;
- аналіз ділової активності ;
- аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ;
- аналіз рентабельності.
Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового
стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче
потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів,
партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансовий стан підприємства
(організації) цікавить і його (її) конкурентів, але вже в іншому аспекті —
негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.
Для оцінки фінансового стану підприємства (організації) необхідна
відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові
результати діяльності і баланс— підсумковий синтетичний документ про склад
засобів діяльності підприємства (організації) та джерела їхнього формування
в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року). З 1 січня 2000 року
в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає
міжнародним стандартам здіснення бухгалтерського обліку суб'єктами
господарювання.
В активі балансу підприємства за новою формою виділені такі три розділи:
I Необоротні активи (• Нематеріальні активи • Незаверше будівництво •
Основні засоби • Довгострокові фінансові інвестиції);
II Оборотні активи (• Виробничі запаси • Незвершене виробництво • Готова
продукція • Дебіторська заборгованість • Поточні фінансові інвестиції •
Грошові кошти та їхні еквіваленти);
III Витрати майбутніх періодів.
Пасив балансу підприємства за новою формою складається з п'яти виокремлених
розділів:
І Власний капітал (• Статутний капітал • Пайовий капітал • Резервний
капітал • Нерозподілений прибуток);
II Забезпечення наступних витрат і платежів (• Забезпечення виплат
персоналу • Інші забезпечення • Цільове фінансування);
III Довгострокові зобов'язання (• Довгострокові кредити банків •
Відстрочені податкові зобов'язання • Інші довгострокові зобов'язання);
IV Поточні зобов'язання (• Короткострокові кредити банків • По-" точна
заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями • Векселі видані •
Кредиторська заборгованість • Інші поточні зобов'язання);
V Доходи майбутніх періодів.
Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають
важливе економічне значення та використовуються для оцінки й діагностики
фінансового стану підприємства.
Оцінка фінансового стану підприємства на фіксовану дату здійснюється
на підставі аналізу офіційних документів — звітів про: фінансові
результати, рух грошових коштів, власний капітал і системи розрахункових
показників. Загальновживані групи таких показників наведено на рис. 1.
Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками — прибутком
і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування
використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником
рентабельності.
Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства,
котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат
(ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того,
які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.
[pic]
Рис. 1. Групи розрахункових показників для оцінки фінансового стану
підприємства.
Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і
рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу)
обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність
власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.
Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього
наявного майна підприємства та обчислюється за формулою
Пз(ч)
Ра = ------- х 100,
Ка
де Пз(ч) – загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;
Ка – середня сума активів за річним балансом.
Обчислюючи цей показник, виходять як із загального (до
оподаткування), так і з чистого (після оподаткування) прибутку. Єдиного
методичного підходу тут не існує. Тому треба обов'язково зазначити, який
саме прибуток узято.
Показник рентабельності сукупних активів може бути дезагрегований,
якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за її диверсифікації). У
цьому разі поряд із рентабельністю всіх активів визначається рентабельність
за окремими видами діяльності (наприклад, рентабельність виробництва,
сервісного обслуговування, комерційної діяльності тощо).
Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання
активів, створених за рахунок власних коштів:
Пч
Рвк = ------- х 100,
де Пч – чистий прибуток підприємства; Ка — власний капітал
Величина власного капіталу береться за даними балансу підприємства або його
звіту про власний капітал на певну дату (після 1 січня 2000 року).
Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу
дивідендів на акції та обчислюється так:
Рак = ------- х 100,
Кст
де Кст – статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).
Цей показник можна обчислювати також як рентабельність акціонерного
капіталу від звичайних акцій. Тоді з прибутку Пч віднімають фіксовані
дивіденди на привілейовані акції, а зі статутного капіталу — номінальну
вартість цих акцій.
Страницы: 1, 2
